Постанова № 37528931, 10.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Житомир справа № 806/235/14

час прийняття: 11 год. 30 хв. категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ракаловича В.М.,

за участю секретаря Степанова П.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача Федуна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1586 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити заборгованість,

встановив:

У січні 2014 року колишній військовослужбовець ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А 1586, у якому просив зобов'язати військову частину А1586 здійснити перерахунок грошової допомоги при звільнені з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% від грошового забезпечення з урахуванням виплаченої суми, та зобов'язати військову частину А 1586 виплатити йому 5658,30 грн., безпідставно утриманих з суми грошової допомоги при звільненні як податок з доходів фізичних осіб. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач при звільненні його у запас нарахував грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік календарної вислуги без урахування у складі цього грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40%, яку він отримував на день звільнення. Крім того, через відсутність коштів одноразова грошова допомога була виплачена йому через декілька днів після звільнення з військової служби, і відповідач, помилково вважаючи цю виплату не пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, утримав з неї податок з доходів фізичних осіб у сумі 5658,30 грн.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначав, що відповідно до пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, отримувана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 40% від грошового забезпечення не повинна включатись до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А2081, яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині А 1586. Має 29 років календарної вислуги.

Наказом командира 8 армійського корпусу від 08.11.2013 року ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у відставку за п. "в" частини шостої (за віком). Наказом командира військової частини А 2081 (по стройовій частині) від 24.12.2013 року № 259 цього числа ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. При звільненні йому була нарахована і виплачена одноразова грошова допомога, при обчисленні якої відповідач не врахував щомісячну додаткову винагороду, яка була призначена позивачеві у розмірі 40% місячного грошового забезпечення.

Суд вважає, що в цьому випадку відповідач діяв протиправно.

Так, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі звільнення з військової служби за віком, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби .

Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення (підвищення, надбавки, винагороди, забезпечення) був визначений у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294.

Постановою КМ України від 22 вересня 2010 р. N 889 була встановлена ще одна щомісячна додаткова грошова винагорода. З 1 вересня 2013 р. вона була встановлена позивачеві у розмірі 40 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329, військовослужбовцям, звільненим з посад, на які вони були призначені, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 і 38.2 цієї Інструкції ( в т.ч. за віком), до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Отже, до складу місячного грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховувалась одноразова грошова допомога при звільненні, необхідно було включити і щомісячну додаткову винагороду, яка була призначена позивачеві у розмірі 40% місячного грошового забезпечення на підставі Постанови КМ України від 22 вересня 2010 року №889 .

Посилання відповідача в його запереченнях на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489) є помилковим. В зазначеному пункті Інструкції йдеться про обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога на початкове обзаведення, тощо), які дійсно обчислюються без врахування передбаченої Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 винагороди, а не про одноразову грошову допомогу при звільненні, яка в перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення не входить.

У зв'язку з викладеним, відповідач зобов'язаний перерахувати суму одноразової грошової допомоги при звільненні і виплатити позивачеві різницю.

Крім того, відповідач порушив права позивача при утриманні із суми одноразової грошової допомоги податку з доходів фізичних осіб.

Так, відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Всупереч цим вимогам, позивача виключили зі списків особового складу військової частини без його згоди, не виплативши йому одноразової грошової допомоги. Ця допомога була виплачена йому через 3 дні після звільнення, що й потягло за собою небажані для позивача наслідки.

Так, відповідно до пункту 168.5 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Проте позивачеві втрата його доходу компенсована не була. Відповідач помилково вважав, що позивач не має права на відповідну компенсацію, оскільки на час виплати одноразової грошової допомоги (через 3 дні після звільнення) вже не був військовослужбовцем, а тому повинен платити податок на загальних підставах. Суд з таким висновком не погоджується.

Враховуючи те, що одноразова допомога була нарахована позивачеві у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби, а затримка з її виплатою сталася з вини самого відповідача, який допустив поспішність при звільненні, суд вважає, що до спірних правовідносин повинно застосовуватись правило пункту 168.5 Податкового кодексу України.

Суд не приймає до уваги зміст листа заступника Голови ДПС України Ігнатова А.П. від 2 серпня 2012 року, копія якого приєднана відповідачем до своїх заперечень, оскільки його тлумачення Податкового кодексу України звужують обсяг прав платників податків, визначений самим кодексом.

Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889, ст.ст.158-163 КАС України суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до військової частини А 1586 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити заборгованість задовольнити.

Зобов'язати військову частину А 1586 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги при звільнені з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% від грошового забезпечення з урахуванням виплаченої суми.

Зобов'язати військову частину А 1586 виплатити ОСОБА_1 5658,30 грн. безпідставно утриманих з суми грошової допомоги при звільненні як податок з доходів фізичних осіб.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови

Суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2014 року.