Постанова № 37527600, 06.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа № 922/4817/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора-Кондратюк Н.А.(посвідчення №023324 від 03.12.2013 року);

та представників сторін:

позивача - Крайник К.О. (довіреність №32-20-14-14045/0/9-13 від 23.12.2013 року);

1-го відповідача-Верхоланцев А.В. (довіреність №01-66/2742 від 02.09.2013 року);

2-го відповідача-Мальцева Г.Ю. (довіреність від 06.12.2013 року);

треті особи-не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу другого відповідача (вх. №379Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2014 року

за позовом Прокурора Барвінківського району, м.Барвінкове в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Харківській області, м.Харків

до 1.Барвінківської районної державної адміністрації, м.Барвінкове

2.Фермерського господарства "Мазуров Олександр Анатолійович", с.Велика Комишуваха

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1.Реєстраційна служба Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, м.Барвінкове

2.Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м.Харків

про скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Барвінківського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Барвінківської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Мазуров Олександр Анатолійович", в якому просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації №96 від 12.04.2011 року; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації №303 від 11.06.2012 року; визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2012, укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області (далі-перший відповідач) та Фермерським господарством "Мазуров Олександр Анатолійович" (далі-другий відповідач), земельної ділянки кадастровий № 6320481000:05:000:0400 площею 14,0000 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002128 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати другого відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області; визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2012, укладений між першим відповідачем та другим відповідачем, земельної ділянки кадастровий № 6320481000:04:000:0325 площею 6,2553 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області №632040004002129 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати другого відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області; визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2012, укладений між першим та другим відповідачем, земельної ділянки кадастровий № 6320481000:04:000:0326 площею 20,7517 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002130 від 03.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати другого відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Головного управлiння Держземагентства у Харківській області;

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2014 року по справі №922/4817/13 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю з тих підстав, що земельні ділянки були надані другому відповідачу в оренду без проведення земельних торгів.

Другий відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Перший відповідач надав суду письмові пояснення №01-67/583 від 21.02.2014 року на апеляційну скаргу, в яких зазначає про те, що Барвінківською районною державною адміністрацією дотримано вимог земельного законодавства, а її дії відповідають наданим законом повноваженням, підтримує апеляційну скаргу другого відповідача та вважає, що рішення суду першої інстанції має бути скасоване, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Державна інспекція сільського господарства в Харківській області надала відзив на апеляційну скаргу від 21.02.2014 року, в якому посилаючись на норми законодавства України зазначає про те, що апеляційну скаргу другого відповідача не підтримує.

Реєстраційна служба Барвінківського районного управління юстиції Харківської області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

На підставі постанови прокурора Барвінківського району Харківської області від 16.10.2013 року прокуратурою проведено перевірку в діяльності Барвінківської районної державної адміністрації щодо додержання земельного чи іншого законодавства при наданні у користування на умовах оренди земель сільськогосподарського призначення (а.с.20 т.1).

12.04.2011 року розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації №96 голові ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 20,7517 га ріллі (контур №460), площею 6,2553 га ріллі (контур №413), площею 14,0 га садів (контур №100) із земель запасу та інших, не наданих у тимчасове користування, категорія-землі сільськогосподарського призначення на території Великокомишуваської сільської ради з метою оформлення права оренди землі терміном на 25 років для ведення фермерського господарства (а.с.21 т.1).

11.06.2012 року розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації №303 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ФГ «Мазуров Олександр Анатолійович» та передано в оренду земельні ділянки контури: №460 площею 20,7517 га ріллі, №413 площею 6,2553 га ріллі, №100 площею 14,0 га багаторічні насадження, терміном на 25 років (а.с.22 т.1).

На підставі вказаних розпоряджень між Барвінківською районною державною адміністрацією та «Мазуров Олександр Анатолійович» було укладено та зареєстровано:

договір оренди землі від 25.06.2012 року, відповідно до п.2 якого в оренду передається земельна ділянка кадастровий № 6320481000:05:000:0400 площею 14,0000 га (а.с.23 т.1);

договір оренди землі від 25.06.2012 року, відповідно до п.2 якого в оренду передається земельна ділянка кадастровий № 6320481000:04:000:0325 площею 6,2553 га (а.с.25 т.1);

договір оренди землі від 25.06.2012 року, відповідно до п.2 якого в оренду передається земельна ділянка кадастровий № 6320481000:04:000:0326 площею 20,7517 га (а.с.27 т.1).

Як свідчать матеріали справи, 13.05.2010 року було здійснено державну реєстрацію Фермерського господарства «Мазуров Олександр Анатолійович», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.29 т.1).

Прокурор наполягає на тому,що можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства, після створення фермерського господарства та його державної реєстрації, без проведення земельних торгів діючим законодавством не передбачена, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про скасування судом першої інстанції вищевказаних розпоряджень та визнання недійсними договорів оренди.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування,якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від26.01.2000року №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Порядок отримання земельної ділянки державної та комунальної власності в оренду для ведення фермерського господарства регулюється Законом України "Про фермерське господарство".

Згідно статті 7 вказаного закону, для отримання у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної державної адміністрації.

Статтею 12 та 31 закону встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

-земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

-земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності;

-земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з х повноваженнями…шляхом укладення договору оренди земельної ділянки…

Частиною 3 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, в тому числі для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього кодексу (в редакції на час прийняття спірних розпоряджень).

Відповідно до положень статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної …місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок.. для ведення фермерського господарства.

Таким чином, земельним законодавством передбачено виключення із правила щодо необхідності проведення земельних торгів і це виключення поширюється на другого відповідача.

Доводи прокурора про те, що другий відповідач не має права на одержання в оренду земельної ділянки поза процедурою земельних торгів, оскільки він у 2010році зареєстрований як юридична особа, а «можливість передачі земельних ділянок державної і комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства і його реєстрації відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про фермерське господарство» без проведення земельних торгів діючим законодавством не передбачена» - є помилковими.

Судова колегію приймає до уваги положення ч. 2 ст. 134 ЗК України та Закону України «Про фермерське господарство» в цілому.

Так, Закон України «Про фермерське господарство» визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян , він спрямований на створення умов реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції…, правового та соціального захисту фермерів України ( преамбула Закону).

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян( ст.1 Закону).

Цей Закон не поширюється на громадян, які ведуть особисте селянське господарство або які використовують земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби ( ст.2 Закону України «Про фермерське господарство).

Отже, політика держави спрямована на окреме, більш пільгове регулювання діяльності громадян, що створюють фермерське господарство. Створення і реєстрація такого господарства розглядається державою, як форма підприємницької діяльності громадян.

У ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із - земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

-земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності;

-земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Отже, фермерське господарство це форма підприємницької діяльності громадян, де право оренди землі може набуватися фермерами через фермерське господарство.

Слід прийняти до уваги також положення пункту а ч.3 ст. 22 Земельного кодексу, згідно якої землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, в тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В даній статті також визначені інші суб'єкти права користування (володіння) землями сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські і не сільськогосподарські підприємства, оптові ринки сільськогосподарської продукції…), які можна визначити як підприємства, установи, навчальні заклади.

Таким чином, із змісту вказаної норми також випливає, що фермери одержують землю сільськогосподарського призначення за правилами підпункту «а» ч.3 ст. 22 ЗК України, тобто як громадяни незалежно від того чи зареєстровано фермерське господарство .

Фермерське господарство «Мазуров Олександр Анатолійович», юридична адреса Харківська область Барвінківський р-н, с.Велика Комишуваха, вул. Щорса 10 створено громадянином Мазуровим Олександром Анатолійовичем, який є єдиним засновником Фермерського господарством «Мазуров Олександр Анатолійович», діє на основі статуту, зареєстрованого 13.05.2010 р. Згідно п. 1.10 Статуту фермерське господарство у своїй діяльності керується також Законом України «Про фермерське господарство».

Згідно ч.5 ст. 7 вказаного вище Закону громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю).

Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства) ч.1,ст.32 Закону).

Представницьким органом фермерських господарств України є Асоціація фермерів та приватних землевласників України.

З метою забезпечення прав і законних інтересів громадян України, які ведуть фермерське господарство, а також створення сприятливих умов для розвитку фермерських господарств Асоціація фермерів та приватних землевласників України: представляє інтереси громадян, які ведуть фермерське господарство, перед Президентом України, Верховною Радою України, центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (ст.33 Закону).

Згідно ч.2 ст. 32 держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства.

Розглядаючи перелічені норми у сукупності із ч.3 ст.134 ЗК України слід вважати, що мова йде про надання в оренду земельних ділянок для відповідних потреб (в тому числі ведення фермерського господарства), без будь-яких умов щодо наявності (або ні) державної реєстрації фермерського господарства.

Приймаючи до уваги перелічені правові акти судова колегія приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо неможливості одержання фермерським господарством земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Слід також врахувати, що порядок проведення земельних торгів, визначений у ст.ст.135-139 ЗК України є чинним з 19.08.2012 року. До цього часу такий порядок був відсутній.

Оспорювані акти першого відповідача, як і оспорювані договори, були прийняті та укладені до вказаної дати, тобто у час коли такий порядок був відсутній, що в свою чергу унеможливлює вважати обов'язковим проведення таких торгів.

Аналогічна правова думка міститься в постановах ВГСУ від 24.09.2013 р. у справі № 915/418/13; від 03.02.2014 р. у справі № 5023/5736/12.

За таких обставин твердження про незаконність оскаржуваних розпоряджень першого відповідача також є неправомірними, оскільки при їх прийнятті районною адміністрацією дотримано вимог ст.ст. 123;124 134 та Перехідних положень Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство».

Щодо визнання недійсними договорів оренди землі та вимог про повернення земельних ділянок, судова колегія приймає до уваги наступне.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині на підставі свого помилкового висновку про те, що оспорювані розпорядження райдержадміністрації суперечать ч.2 ст.124 та ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України.

Враховуючи , що спірні договори були укладені в порядку передбаченому ст.ст. 123; 124; 134 Земельного кодексу України, із дотриманням вимог Закону України «Про фермерське господарство», є зареєстрованими в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 25.06.2012 р., відсутні підстави вважати їх недійсними.

За таких обставин позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Доводи апеляційної скарги є обгрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи прокурора є безпідставними, не відповідають вимогам перелічених вище норм права та спростовуються матеріалами справи.

Судова колегія також прийняла до уваги, що на виконання вимог прокурора Барвінківського району від 11.01.2002року № 17/02 оспорювані розпорядження першого відповідача були надані прокуратурі із супровідним листом від 12ю07ю2012р № 01-20/2136 на перевірку щодо відповідності положенням чинного законодавства. Зауважень щодо вказаних актів від прокуратури не надходило (а.с.116, 133;134т.1).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2014 р. у справі № 922/4817/13 прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим, рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга другого відповідача - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу другого відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2014 року по справі №922/4817/13 скасувати.

Прийняти нове рішення: в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №922/4817/13 підписано 03.03.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.