Постанова № 37527595, 05.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
05.03.2014
Номер справи
922/4749/13
Номер документу
37527595
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26 " лютого 2014 року Справа № 922/4749/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,суддя Потапенко В.І.,суддя Пушай В.І.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Соловцова С.І., довіреність № 49 від 17.11.2012 р.

відповідача -Соколая В.А., довіреність № 69 від 12.11.2013 р., Кірбаби О.М., довіреність № 7 від 14.01.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 42Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року у справі № 922/4749/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Продукт", м. Харків

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Продукт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2013 р. № 216-К «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року у справі № 922/4749/13 (суддя Жиляєв Є.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається зокрема на безпідставність висновку господарського суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем незаконності оспорюваного рішення відповідача від 26.09.2013 р. № 216-К.

Вказує зокрема на те, що матеріалами справи підтверджується відсутність факту вчинення ним передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неповних даних про споживчі властивості товарів, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання,.

При цьому зазначає, що відповідач безпідставно в обґрунтування оспорюваного рішення послався на розміщення позивачем на етикетці безалкогольного напою «Лимонад от Класс маркет» інформації про продукт без зазначення необхідних даних про його склад, виробника, споживчі властивості, придатність до застосування тощо, що є поширенням інформації, яка вводить в оману, а отже свідчить про недобросовісну конкуренцію.

Так, позивач посилається на те, що надана відповідачем для огляду в судовому засіданні пляшка напою з написом на етикетці «Лимонад от Класс Маркет» не має жодного відношення до позивача, зокрема ніколи ним не вироблялась та не продавалась, а в наданому відповідачем касовому чеку ТОВ «Альфа-Продукт» за 26 травня 2013 року ( т. 1 а.с. 29) міститься інформація про продаж покупцю пляшки напою «Лимонад» об'ємом 0,5 л. торгової марки «Оболонь», який був поставлений ТОВ фірма «Тріумф», що підтверджується видатковою накладною ( т. 1 а.с. 44) та фотокопією етикетки на цій пляшці ( т. 1 а.с.47) .

Також позивач посилається на те, що господарський суд першої інстанції не звернув уваги, що вказана етикетка на пляшці напою «Лимонад» торгової марки «Оболонь» відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», Технічному регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 487 від 28.10.2010 р., якими дозволяється маркування товару у формі листка вкладиша, який додавався до вказаної пляшки напою та разом з нею містив всю передбачену законодавством інформацію про товар.

В судовому засіданні представник позивача підтримує апеляційну скаргу.

Представники відповідача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечують, просять оскаржуване рішення залишити без змін.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи як додаткового доказу акту перевірки Головного Управління Міндоходів у Харківській області.від 29 січня 2014 року № 265/20-38-22-05-06/38381998.

В обгрунтування цього клопотання представник позивача посилається на те, що вказаний доказ підтверджує обставину, що має значення для справи, а саме- відсутність реалізації позивачем 26 травня 2013 року будь-якій особі напою "Лимонад" на етикетці якого не зазначено необхідної інформації про його склад, виробника тощо.

Позивач також зазначає, що вказана перевірка проводилась за заявою відповідача під час розгляд справи в суді першої інстанції для з'ясування факту продажу позивачем зазначеного продукту, але була проведена лише 29 січня 2014 р., після прийняття рішення по справи, що унеможливило надати цей доказ суду першої інстанції.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів задовольняє його як обгрунтоване, оскільки позивач відповідно до положень ч. 1 статті 101 ГПК України обгрунтував неможливість подання додаткового доказу суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Продукт" є юридичною особою, що зареєстрована за місцезнаходженням: 61010, м. Харків, пров. Донецький, 18, здійснює роздрібну торгівлю в магазині (супермаркеті) "КЛАСС" за адресою: м. Харків, вул. Командарма Корка, 36.

31.05.2013 року до Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідача) надійшла заява від фізичної особи Мандриченко О.І., що мешкає за адресою: вул. Щаслива, 20, кв.88, м. Харків, 61177 ( т. 1 а.с. 30).

В заяві зазначено, що вказаною фізичною особою 26.05.2013 р. в магазині (супермаркеті) "КЛАСС", що розташований за адресою: м. Харків, вул. Командарма Корка, 36, придбано у позивача пляшку безалкогольного напою «Лимонад» об'ємом 0,5, на етикетці якої вказано "от Класс Маркет» та відсутні відомості про виробника, дату виготовлення та кінцевого споживання.

На підставі вказаної заяви, розпорядженням Адміністративної колегії Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.06.2013 №159-рк ( т. 1 а.с. 23-24) розпочато розгляд справи №3/20-140-13 за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

26.09.2013 року Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету (відповідачем) було прийнято рішення № 216-К у справі № 3/20-140-13 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» ( т. 1 а.с.12-14 , далі по тексту оспорюване рішення).

Зазначеним рішенням визнано, що позивач- ТОВ «Альфа-Продукт», розмістивши на етикетці безалкогольного напою «Лимонад» інформацію про продукт без зазначення даних про походження товару, виробника, споживчі властивості, придатність до застосування, стандарти, характеристики, вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неповних даних про споживчі властивості товарів, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

За вказане порушення цим рішенням на підставі ч. 1 ст. 21. Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та ч. 6. ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн. та зобов'язано останнього припинити це порушення у 30-денний термін з дня вручення рішення.

Позивач просив суд визнати зазначене рішення відповідача недійсним, посилаючись в підставах позову на те, що це рішення прийнято відповідачем при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які було визнано у рішенні встановленими, невідповідності викладених в рішенні висновків, обставинам справи, порушенні та неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування позову позивач посилається зокрема на те, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на будь-які докази, зокрема докази реалізації саме позивачем ТОВ "Альфа-Продукт" напоїв, на етикетці яких не розміщена вся необхідна інформація, у супермаркеті "Класс" за адресою: м. Харків, вул. Командарма Корка, 36 та що заявник -гр. Мандриченко О.І. дійсно мешкає в м. Харкові та придбав напій «Лимонад» на етикетці якого не розміщена вся необхідна інформація саме у зазначеному супермаркеті.

Також позивач вказує на те, що вступна частина оспорюваного рішення відповідача містить номер справи 3/20-140-13, тоді як у мотивувальній частині цього рішення зазначено, що розпочато розгляд справи № 3/20-147-13 на підставі розпорядження відповідача від 07.06.2013 р. за № 159.

На думку позивача розпорядження відповідача за вказаним номером та датою по справі № 3/20-147-13 не існує, а тому перевірка відповідачем була проведена незаконно, отримані по ній докази є нікчемними, що свідчить про недійсність оспорюваного рішення.

Окрім цього позивач вказує на те, що відповідно до чинного законодавства, а саме Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 487 від 28.10.2010 р. дозволено маркувати (розміщувати етикетку) як на самій пляшці напою, так і на упаковці, тарі, зокрема у вигляді листка-вкладишу, тоді як відповідач в оспорюваному рішенні замовчує можливий факт наявності листка-вкладишу, що додається до тари упаковки.

При цьому позивач зазначає, що, виходячи зі змісту норми пункту 5 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 487 від 28.10.2010 р. відсутність певної інформації на етикетці не є введенням в оману споживача.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступні підстави.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються зазначеним Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції. Порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинен забезпечувати дотримання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і держави.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділенняАнтимонопольного комітету України оскаржуються до господарських

судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

-недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

-невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

-порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процессуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.

Статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», яка міститься у главі 3 цього Закону (створення перешкод суб'єктам господарювання в процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції) передбачено таку форму недобросовісної конкуренції як поширення інформації, що вводить в оману.

Так, відповідно до частини першої цієї статті поширенням інформації, що вводить в оману є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Частиною другою цієї статті передбачено, що інформацією, яка вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої-сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Частиною 6 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України,адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

Так, в оспорюваному рішенні відповідача зазначено, що під час аналізу інформації на етикетці напою «Лимонад», наданої заявником -гр. Мандриченко О.І. встановлено, що оформлення ТОВ Альфа -Продукт» зазначеної етикетки не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: відсутня інформація щодо виробника продукту, не зазначені калорійність та поживна цінність продукту, номер партії виробництва, умови зберігання та використання, вся інформація на етикетці зазначена російською мовою.Крім цього, етикетка наклеєна на пляшку таким чином, що неможливо визначити строк придатності продукту (який становить 72 години) та на етикетці не зазначено, чи є даний продукт сильно газованим, слабогазованим, негазованим.

Зважаючи на це, в цьому рішенні відповідачем зроблено висновок, що обираючи безалкогольний напій з назвою «Лимонад», на етикетці якого зазначено 100% натуральний «Лимонад» (мова оригіналу) та склад: лимон, цукор, вода, споживач не має можливості визначити виробника продукту, калорійність та поживну цінність продукту, номер партії виробництва, умови зберігання та використання, інформацію щодо фізичного стану продукту ( сильногазований, слабогазований, негазований), термін придатності цього продукту.Інформація на етикетці напою « 100% натуральний Лимонад (мова оригіналу) та про склад продукту може вплинути на наміри споживачів щодо придбання цього продукту при неможливості визначення калорійності та терміну придатності, який становить лише 72 години (3 доби).

Господарський суд першої інстанції в обґрунтування свого висновку про відмову в позові послався зокрема на те, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджується факт повідомлення позивачем невизначеному колу осіб неповних даних про споживчі властивості продукту- «Лимонаду" от КЛАСС МАРКЕТ", що можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання цього продукту у позивача.

Так, основні вимоги до етикетування харчових продуктів визначені статтею 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23.11.2011 №243 (надалі - Технічний регламент), національним стандартом ДСТУ 4518:2008 "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію, зокрема, про:

- назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

- калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

- кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;

- номер партії виробництва;

- умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості.

Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту до назви продукту необхідно долучати інформацію щодо характерних властивостей, фізичного стану продукту або спеціального оброблення, якому піддавався харчовий продукт (наприклад, порошкоподібний, сухий, концентрований, заморожений, копчений, пастеризований, охолоджений, стерилізований тощо), якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача.

Господарський суд першої інстанції зазначив, що з наданих відповідачем під час розгляду справи доказів вбачається, що на пляшці та етикетці реалізованого позивачем напою "Лимонад" з текстом "от КЛАСС МАРКЕТ" вказані неповні дані про споживчі властивості товару, які можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання цього продукту.

Даний факт, на думку місцевого господарського суду підтверджується сукупністю наданих відповідачем та самим позивачем доказів, зокрема: копією заяви гр. Мандриченко О.І. ( т. 1 а.с. 30), за якою було розпочато розгляд справи; копія фіскального чека від 26.05.2013 р., за яким заявник придбав у позивача пляшку напію лимонад 0, 5 л. Класс ( т. 1 а.с. 29); фотокопією пляшок з етикетками, з текстом "от КЛАСС МАРКЕТ" ( т. 1 а.с. 61-67).

Місцевий господарський суд зазначив, що наведений вище фіскальний чек від 26.05.2013 р. ( т. 1 а.с. 29), за яким гр. Мандриченко О.І. придбала безалкогольний напій в супермаркеті позивача містить, зокрема, назву суб'єкта господарювання, а саме "ТОВ "Альфа-Продукт", а також адресу здійснення торгівлі -" м. Харків супермаркет вул. Командарма Корка, 36", та в переліку товарів присутній "Лимонад 0,5л Класс".

Відхиляючи посилання позивача, що ним ніколи не вироблялись та не продавались напої в пляшках з етикеткою, на яку нанесено текст "от КЛАСС МАРКЕТ" , а за наданим відповідачем суду фіскальним чеком покупцю було продано пляшку напою «Лимонад» із зазначенням на етикетці торгової марки «Оболонь», який поставлявся ТОВ «фірма «Тріумф» та до якого додавався лист-вкладиш із необхідною інформацією, господарський суд першої інстанції зазначив наступне.

Вказані доводи позивача спростовуються наявними доказами у справі, встановленими: поясненнями відповідача до його відзиву ( т. 1 а.с. 59), копією заяви Мандриченко О.І. (т.1 а.с.30), копією фіскального чеку від 26.05.2013р. (т.1 а.с. 29), фіскальними чеками від 13.12.2013, від 14.12.2013 та від 17.12.2013 р. ( т. 1 а.с. 70), фотографіями пляшок та етикеток з текстом "от КЛАСС МАРКЕТ" ( т. 1 а.с. 61-69), а також доказами, поданими самим позивачем - копією товарно-транспортної накладної від 17.04.2013 №РН-0003987 ( т. 1 а.с. 44) та фіскальним чеком від 17.05.2013,р. ( т. 1 а.с. 45), оскільки назви лимонаду на них не співпадають (на чеку відсутнє слово "Оболонь" або хоча б його частина, хоча місце для цього є).

Колегія суддів з наведеними доводами місцевого господарського суду не погоджується, оскільки докази, на які послався суд не містять відомостей про те, що позивач виробляв чи реалізовував пляшку напою «Лимонад з етикеткою, на яку нанесено текст "от КЛАСС МАРКЕТ" ,

Так в чеку від 28.05.2013 р., наданому відповідачу гр. Мандриченко О.І. (т. 1 а.с. 29) зазначено назву напою « Лимонад 0,5 Класс».

Як пояснив позивач, 28.05.2013 р. він реалізовував в супермаркеті Класс за адресою: м. Харків вул. Командарма Корка, 36" напій «Лимонад» торгової марки «Оболонь», придбані у ТОВ «Тріумф» згідно з товарно-транспортною накладною № РН-0003987 від 17 квітня 2013 року ( т. 1 а.с. 44).

В цій накладній зазначено найменування поставленого позивачу товару -«Лимонад 0, 5 Клас Оболонь».

Різниця між ціною на назвою напою в чеку, наданому гр. Мандриченко («Лимонад 0, 5 Клас» 4,90 грн. - т. а а.с. 29) та назвою і ціною напою в чеках, наданих відповідачем ( «Н-к Оболонь Лимонад пет», 4,12 грн. - т. 1 а.с. 70) обумовлена знижкою на товар, що проводилась 26.05.2013 р. (про знижку зазначено у фіскальному чеку, наданому гр. Мандриченко О.І. -т. 1 а.с. 29) , а також тим, що для проставлення в назві напою слова «Оболонь» в чеку від 28.05.2013 р. не вистачало місця.

Крім цього, для підтвердження факту продажу позивачем будь-якій особі напою «Лимонад» із текстом на етикетці "от КЛАСС МАРКЕТ" відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції звернувся до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області із заявою щодо проведення перевірки дотримання позивачем законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.

За результатами проведеною за заявою відповідача Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Харківській області перевірки було складено акт від 25.01.2014 р.

В акті зазначено, що перевіркою реалізацію позивачем лимонаду «Класс маркет» не встановлено.

Оскільки зазначена перевірка була за заявою відповідача проведена Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Харківській області 25 січня 2014 року, тобто вже після прийняття судом першої інстанції рішення по справі, позивач не мав можливості надати вказаний акт перевірки суду першої інстанції, а тому ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. було задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи зазначеного додаткового доказу, так як позивач відповідно до положень ч. 1 статті 101 ГПК України обґрунтував неможливість його подання суду першої інстанції.

Також відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції звертався до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області із заявою щодо проведення перевірки з питань дотримання позивачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами перевірки Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Харківській області було складено акт від 29.01.2014 р. № 265/20-38-22-05-06/38381998.

Вказаний акт долучено до матеріалів справи як додатковий доказ за клопотанням позивача з тих самих підстав, що і наведений акт Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області від 25.01.2014 р.

В акті перевірки Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області від 29.01.2014 р. № 265/20-38-22-05-06/38381998 зазначено про встановлення факту, що за касовим чеком ТОВ "Альфа-Продукт" за 26 травня 2013 року продано безалкогольний напій лимонад, поставлений ТОВ Фірма "Тріумф".

Як було наведено вище, ТОВ Фірма "Тріумф" поставляла позивачу напій «Лимонад» торгової марки «Оболонь», згідно з товарно-транспортною накладною № РН-0003987 від 17 квітня 2013 року ( т. 1 а.с. 44). .

Таким чином, спеціалізованим контролюючим органом державної влади під час проведеної перевірок діяльності відповідача, в тому числі за первинними та фінансовими документами було встановлено відсутність факту реалізацію ним товару, на який посилається відповідач в своєму рішенні.

Також відповідачем у його рішенні не встановлено факт здійснення виробництва позивачем напою «Лимонад» із текстом на етикетці "от КЛАСС МАРКЕТ".

Представник позивача пояснив в судовому засіданні що позивач не здійснює виробництво безалкогольних напоїв та надав довідку ТОВ "Альфа-Продукт" б/н від 26.02.2014 р. підписану директором товариства, що останнім не вироблялось та не реалізовувалось напій "ЛИМОНАД", на етикетці якого не розміщена вся необхідна інформація про його склад, виробника та присутній напис "Класс Маркет".

Отже, рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 216-К від 26.09.2013 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи і які відповідачем визнано встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставами для визнання його недійсним.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які він визнав встановленими та невідповідності викладених в його рішенні висновків, обставинам справи, дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 2 статті 103, пунктами 1, 2, 3 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року у справі № 922/4749/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2013 р. № 216-К «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61200. м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1-й поверх) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-продукт" (61010, м. Харків, провулок Донецький,18, код ЄДРПОУ 38381998) 2 580 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Постанову складено в повному обсязі 03.03.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Пушай В.І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 37527595 ?

Документ № 37527595 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 37527595 ?

Дата ухвалення - 05.03.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 37527595 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 37527595 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 37527595, Харківський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 37527595, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 05.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 37527595 відноситься до справи № 922/4749/13

Це рішення відноситься до справи № 922/4749/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 37507285
Наступний документ : 37527597