Ухвала суду № 37527351, 25.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13497/12/0170/18

25.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-13497/12/0170/18 за апеляційною скаргою Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 17.09.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осавіахім" (вул. Данилова, 62,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Бєлова, 2,с.Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправними та скасування недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Осавіахім" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС №0002632301 від 19.11.2012 року в частині нарахування податкових зобов'язань за основним платежем 43 279 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 455 731,00 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС №0002622301 від 19.11.2012 року, стягнуто на користь ТОВ "Осавіахім" (ідентифікаційний код юридичної особи - 31578500) судові витрати в сумі 25 698 грн., що складається з 2 146,00 грн. судового збору та 23 552,00 грн. оплати експертного висновку.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 25.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ №633259 Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби 11.06.2013 реорганізована шляхом перетворення у Сімферопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Відповідно до п.1 п.2 статті 104 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п.1 п.2 статті 108 Цивільного Кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, Сімферопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим є правонаступником Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

19.11.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002632301 від 19.11.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 499 809,50 грн., в тому числі за основним платежем - 43 279,00 грн., штрафні санкції - 456 530,50 грн.; № 0002622301 про стягнення до бюджету штрафних санкцій відповідно п. 209.2 ст. 209 ПКУ із змінами та доповненнями у розмірі 191 448,71 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 05.11.2012 № 2011/22-00/31578500 виїзної планової перевірки ТОВ «Осавіахім» (ЄДРПОУ 31578500) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 168), п. 44.1 ст. 44, п. 193,1 ст. 193, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14,п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6,ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПКУ із змінами та доповненнями; п. 44.1 ст. 44, п. 193,1 ст. 193, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями; п.1, п.2., п.3 наказу від 25.01.11р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11р. за №197/18935 «Про затвердження форм та порядку заповнення і надання податкової звітності з податку на додану вартість» р. ІХ «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку»; п.п.4.3.25 п'. 4.3. п.п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб №889-ІV від 22.05.2003 року, п.п. 165.1.36 п.165.1 ст.165 п.п.164.2.1 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 зі змінами та доповненнями; п.167.1 ст.167. п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2. п.170 ст.170 ПКУ, п.7.1 ст.7, п.п.9.10.1.. п.п.9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " від 22.05.03 р. № 889-1У.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ПП "Агентство маркетингових досліджень", ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" на підставі договорів.

Податковий кредит на суму 12 203 грн. сформований по взаємовідносинам з ПП "Агентство маркетингових досліджень".

Між ТОВ «Осавіахім» та ПП "Агентство маркетингових досліджень" укладено договір на надання послуг № 26 від 21.01.2011, відповідно якому Виконавець (ПП «Агентство маркетингових досліджень») зобов'язується надати Замовнику (ТОВ «Осавіахім») послуги (перелік та вид послуг є у додатку до договору), а Замовник зобов'язується прийняти послуги та сплатити їх на умовах та у порядку визначених цим договором, (сторінка 133-158 тому 1 справи)

На виконання умов зазначеного договору ПП "Агентство маркетингових досліджень" надало, а ТОВ «Осавіахім» прийняло та сплатило маркетингові дослідження на загальну суму 1 780 700,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 1478916,66 грн. та ПДВ 301 783,34 грн., що підтверджується: актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податковими накладним, платіжними дорученнями.

Між ТОВ «Осавіахім» та ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" було укладено договір купівлі-продажу № 30/03 від 30.03.2012, відповідно якому Продавець (ТОВ «МКИС ТОРГМАШ МК») зобов'язується передати товар (пшениця 3 класу), що належить йому, у власність Покупця (ТОВ «Осавіахім»), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його на умовах, визначених цим договором, (а.с. 183-184 т. 1)

Відповідно умов зазначеного договору ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" надало, а ТОВ «Осавіахім» прийняло та сплатило пшеницю на загальну суму 186 454,80 грн., у тому числі вартість без ПДВ 155 379,00 грн. та ПДВ 31 075,80 грн., що підтверджується податковою накладною №124 від 30.03.2011 року на загальну суму 186 454,80 грн., у тому ПДВ 31 075,80 грн., № у реєстрі отриманих податкових накладних 14, видатковою накладною № РН-0000208 від 30.03.2011 на загальну суму 186 454,80 грн., сума без ПДВ 155 379,00 грн., сума ПДВ 31 075,80 грн., товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями.

Таким чином, отримання товару (пшениця) ТОВ «Осавіахім» від ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" підтверджено у повному обсязі.

Оплата за отримані товари здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Зазначена пшениця була придбана ТОВ «Осавіахім» для використання у власній господарський діяльності, а саме для переробки та подальшої реалізації.

Реалізація товару з переробленого зерна відбулася відповідно до договору постачання № 28295 від 01.01.2011 з ТОВ «АТБ-Маркет», відповідно якого Постачальник (ТОВ «Осавіахім») зобов'язується в у порядку та у строки, встановлені цим договором, передати товар у власність Покупця (ТОВ «АТБ-Маркет»), а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити його (а.с. 224-229 т. 1), що підтверджується видатковими накладними, відповідними товарно-транспортними накладними.

Отже, реальність здійснених операцій підтверджується фактичним отриманням товару, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Отже, придбання ТОВ «Осавіахім» зерна у ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", його транспортування, переробка та подальша реалізація, повністю підтверджується первинними документами, а саме: договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актом про зачистку виробничого корпусу та результатах переробки зерна, що свідчить про реальність господарських операцій здійснених ТОВ «Осавіахім» по взаємовідносинам з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК".

Операції з формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" здійснені на підставі отриманої податкової накладної.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені п. 201.1 ст. 200 ПКУ.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Колегія суддів зазначає, що наведені документи розцінюються судовою колегією як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій позивача.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо нікчемності угод між позивачем та контрагентами через наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

Відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду доказів того, що правочин між позивачем та ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Таким чином, відсутні ознаки нікчемності у правочинах, укладених між позивачем з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", оскільки вказані правочини мають реальний характер, були направлені на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

Стосовно недотримання податкового законодавства по перерахуванню позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) з поточного рахунка на спеціальний рахунок по декларації (спеціальній) з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПКУ Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, відповідно Податкового кодексу України останній день кожного місяця для перерахування коштів на спеціальний рахунок це 30-те число кожного місяця.

Відповідно до наданої інформації (платіжні доручення та банківська виписка), перерахування коштів ТОВ «Осавіахім» на спеціальний рахунок за березень, квітень, травень 2012 року здійснено своєчасно у повному обсязі.

При визначені зазначеного порушення, Сімферопольською МДПІ було зазначено, що причиною визнання вказаного порушення (а.с. 70 т. 1) є несвоєчасне подання копій платіжних доручень. Однак слід зазначити, що Податковим кодексом України (п. 203.2 ст. 203) не передбачено строки подання копій платіжних доручень до податкової служби.

Оскільки перерахування коштів ТОВ «Осавіахім» на спеціальний рахунок за березень, квітень, травень 2012 року здійснено своєчасно у повному обсязі, порушення п. 203.2 ст. 203 ПКУ виявлене Сімферопольською МДПІ є безпідставним.

На підставі викладеного, висновки, викладені відповідачем в акті перевірки № 201/22-00/31578500 від 05.11.2012 р., не підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13 у справі № 2а-13497/12/0170/18 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.13 у справі № 2а-13497/12/0170/18 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко