Ухвала суду № 37527341, 25.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11057/10/7/0170

25.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-11057/10/7/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 17.12.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство" Союзстройтехнологія" (вул. Будьонного, буд.32, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство" Союзстройтехнологія" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 17.08.2010р. №0011771502/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 116531грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія» (95053, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, 32) судові витрати у сумі 8003,40грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 25.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 17.08.2010 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0011771502/0, яким ТОВ «Підприємство «Союзстройтехнологія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 116531грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 16.08.2010 №10877/15-2/30494268 документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010р. по ТОВ «Підприємство «Союзстройтехнологія».

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п. 7.7.2, п.п.7.7.3., п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Підприємство «Союзстройтехнологія» завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 116531грн. за червень 2010р. Бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 116531 грн. вважається не підтвердженим, а таким, що необхідно віднести до складу від'ємного значення податкового кредиту наступних відповідних періодів (рядок 26 декларації), як таку, що не підтверджена сплатою.

З матеріалів справи вбачається, що порушені терміни надання декларації з ПДВ за квітень та травень 2010р. Податкові декларації з ПДВ за квітень 2010р. (вх. в ДПІ 18.05.2010р. № 9001723056 та 09.06.2010р. № 9002008413) в яких було відображено залишок від'ємного значення у сумі 167 926 грн., та за травень 2010р. (вх. в ДПІ 18.06.2010р. № 9002201804) в якому було відображено залишок від'ємного значення у сумі 153 605грн., не визначені органом ДПС як податкова звітність. Зазначені декларації з ПДВ заповненні з порушенням «Порядку заповнення та надання податкової звітності з ПДВ», а саме не вказані обов'язкові реквізити, передбаченні рядком 06 заголовної частини декларації. Таким чином, декларації з ПДВ за квітень 2010р. та за травень 2010р. отримують статус «не визнана податкова звітність». В податковій декларації з ПДВ за червень 2010р., в рядку 23.2 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (значення рядку 26 податкової декларації за квітень 2010р.) відображена сума 116531грн. В рядку 24 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» відображена сума 116531грн. В рядку 25.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів» відображена сума 116531грн.

В акті перевірки вказано, що позивачем на запит ДПІ не були надані жодні фінансово - господарські документи (податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, виписки банку платіжні доручення, що підтверджують факт сплати за березень 2010р., договори поставки), що не дає можливості підтвердити правомірність формування податкового кредиту за вказаний період 2010р. та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені у підпункті 7.2.1.пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Вказане свідчить, що для включення сплаченої (нарахованою) суми ПДВ до складу податкового кредиту необхідно відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» дотримання таких умов, як наявність належним чином заповненої податкової накладної (п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»); придбання або виготовлення товарів і послуг в цілях їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності платника податку (п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла до 20.05.2010р.) встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно до п.п. 7.7.11. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не мають права на отримання бюджетного відшкодування такі особи: а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Право на визначення отримання бюджетного відшкодування, відповідно до норм п. 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» надається платнику податку. Порядок відображення, згідно до п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», рішення про використання відображення перевищення сум податкового кредиту над податковим зобов'язанням припускало до 20.05.2010р. три варіанти для платника податку: 1) Відображення суми перевищення у складі податкового кредиту (п. б) п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»; 2) Відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань по цьому податку подальших податкових періодах (п.п. 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»); 3) Відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (вказане рішення, яке прийняте платником податку відбиває в декларації по ПДВ в рядку 25.1 «Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок банку».

П.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла з 20.05.2010) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Після 20.05.2010 право на визначення отримання бюджетного відшкодування відповідно до п.п. 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» надається платнику податку, порядок відображення згідно до п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» рішення про використання перевищення сум податкового кредиту над податковим зобов'язанням припускають три варіанти для платника податку, тільки в частині не сплаченої суми податкового кредиту: 1) Відображення суми перевищення у складі податкового кредиту по сумі неоплаченої постачальникам(п. б) п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»; 2) Відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань по цьому податку подальших податкових періодах( п.п. 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»; 3) Відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (вказане рішення, яке прийняте платником податку відбиває в декларації по ПДВ в рядку 25.1 «Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок банку».

Стосовно посилання в акті перевірки на дані про не визнання податковим органом податкових декларації з ПДВ за квітень 2010р. та травень 2010р. як податкової звітності, колегія суддів зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.07.2010р. по справі №2а-8864/10/2/0170, яка набрала законної сили згідно ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі №2а-8864/10/2/0170, визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим по неприйняттю направленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союзстройтехнологія" 18.06.2010 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 рік, що викладено у повідомленні № 27822/10/15-2 від 23.06.2010 року та зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим прийняти направлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союзстройтехнологія" 18.06.2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 рік, відобразивши відповідні відомості в особовому рахунку платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.08.2010р. по справі №2а-8863/10/9/0170, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, що виразились у винесенні повідомлень від 31.05.10р. вих. №22935/10/15-2 та від 16.06.10р. вих. №26662/10/15-2 та зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим визнати та прийняти податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союзстройтехнологія", як своєчасно подану та оформлену згідно діючого законодавства та відобразити її в картці особового рахунку платника податків

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на віднесення суми у розмірі 116531грн. до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.13 у справі № 2а-11057/10/7/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.13 у справі № 2а-11057/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко