Постанова № 37527277, 25.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2014 року № 826/15836/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс"

про

застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області, (далі по тексту – позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс", (далі по тексту – відповідач), в якому просить: застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" шляхом заборони реалізації продукції, на яку строк придатності не зазначено, яка відображена в позиції 1 таблиці додатку 7 до Акту №001197 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18.09.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем здійснюється реалізація продукції, на яку строк придатності не зазначено, чим порушуються законні права та інтереси споживачів.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки ним була доведена до відома споживачів необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про строк придатності бензину автомобільного марки А-95 "Premium".

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.10.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області на підставі направлення від 16 вересня 2013 року № 1969 проведено планову перевірку з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС ТОВ "Астрал-Сервіс" (м. Обухів, вул. Жовтнева, 47), за результатами якої складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18 вересня 2013 року №001197 (надалі – Акт №001197).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII, що виявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (нафтопродукти), зокрема інформації щодо бензину автомобільного неетильованого А-95 "Premium" про строк його придатності, обов’язкові дії позивача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій.

23.10.2013 року позивачем винесено Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", №1121, якою за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, до позивача застосовано штраф у розмірі 65386,04 грн.

Інспекція з питань захисту прав споживачів Київської області звернулась до суду для застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 Закону України “Про захист прав споживачів”, (далі – Закон №1023-ХІІ), споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Частиною 2 статті 15 Закону №1023-ХІІ визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), а також вимоги у дотриманні справ споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров’я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торгівельного обслуговування регулюються Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (далі – Правила №1442).

Пунктом 8 Правил №1442 передбачено, що відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС.

Згідно п. 9 Правил №1442, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.

Пунктом 15 Правил №1442 передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка покупця, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій. На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих Правил, Закону України “Про захист прав споживачів", а також подати документи, зазначені у пункті 9 цих Правил.

Таким чином, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що ними встановлені чіткі вимоги щодо переліку належної інформації, яку суб'єкт господарювання повинен своєчасно надати споживачеві для можливості компетентного та свідомого вибору продукції.

Водночас, згідно пункту 17 Порядку здійснення торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. №833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Відповідно до п. 21 зазначеного Порядку здійснення торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. №833 суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результатами перевірки було встановлено, що позивачем реалізується бензин автомобільний неетильований А-95 “Premium” за відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про вказану продукцію, зокрема про строк його придатності та обов’язкові його дії після його закінчення.

Водночас, в підтвердження своєї позиції та протиправності висновків позивача, відповідачем надано наступні документи, а саме: сертифікат відповідності серії ВВ № UA 1/072/0144733-13 від 05 липня 2013 року, з терміном дії до 02 липня 2014 року, паспорт якості № 99836 “Бензин автомобільний, виданих ТОВ “Астрал-Сервіс” виробником – АТ “Орлен Летува” та лист АТ “Орлен Летува” від 30.09.2013 року № D12/12.11-9/0616.

З досліджених вище документів, судом встановлено, що відповідно до вказаного вище сертифікату відповідності, бензин на який він видано відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 “Бензини автомобільні підвищеної якості”, бензини автомобільні згідно з додатком випускаються серійно та ввозяться в Україну з 03.07.2013 року по 02.07.2014 рік, враховуючи термін придатності до застосовування, технагляд проводиться один раз протягом терміну дії сертифікату.

З паспорту якості № 99836 “Бензин автомобільний, неетильований А-95 “Premium” зі вмістом кисню до 2,7 % мас., клас В”, вбачається, що датою відбору проб є 09.08.2013 року.

При цьому, з листа АТ “Орлен Летува” - виробника бензину автомобільного неетильованого А-95 “Premium”, адресованого Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів вбачається, що АТ “Орлен Летува” та яким надано роз’яснення щодо відсутності в паспортах якості дати виготовлення нафтопродуктів, зазначено, що датою виробництва бензинів, з урахуванням складності технологічного процесу пов’язаного з виробництвом, зберіганням та подальшим відвантаженням нафтопродуктів в адресу підприємств – покупців, слід вважати саме дату відбору проб. Отже, 09.08.2013 року є датою виробництва бензину.

Проте, до вказаних доказів суд ставиться критично, оскільки вони не дають споживачеві у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про строк придатності бензину та обов’язкові дії після його завершення.

За вказаних обставин, суд вважає необгрунтованими посилання позивача на технічні умови ДСТУ 4839:2007 “Бензини автомобільні підвищеної якості”, відповідно до яких визначено гарантійний строк зберігання бензинів, а саме 1 рік з дати виготовлення, а також передбачено, що у разі закінчення гарантійного строку зберігання для можливості споживання споживач повинен перевірити бензини на відповідність вимогам цього стандарту, оскільки доказів розміщення такої інформації в доступній споживачеві формі позивачем надано не було.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що визначено статтею 3 Закону №877-V.

Згідно статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 5 ст. 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" (ідентифікаційний номер 32853304) шляхом заборони реалізації продукції, на яку строк придатності не зазначено, яка відображена в позиції 1 таблиці додатку 7 до Акту №001197 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18.09.2013 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко