Рішення № 37526641, 06.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.2014 Справа № 916/3461/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 15826 грн. 22 коп., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 15826 грн. 22 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 228, 355 Господарського кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування».

Сторони та третя особа у судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони були повідомлені про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористалися, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

21.05.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір страхування № 101001-06201008, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобілем «KIA», державний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль) (а.с.8-13).

27.11.2012 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Чері», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року ДТП трапилась у зв'язку з порушенням ОСОБА_2. п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 21).

Таким чином вина ОСОБА_4 доведена у судовому порядку.

ДТП визнано позивачем страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «KIA», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 3469 від 09.12.2012р. про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Згідно висновку звіту - вартість відновлювального ремонту автомобіля «KIA», державний номер НОМЕР_1 складає 19127 грн. 52 коп. (а.с.26-36).

Відповідно до замовлення-наряду № ТТ-0085079 від 06.12.2012р., складеного ТОВ «Сервіс Корея Моторс» вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 19290 грн. 22 коп.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору договір № 101001-06201008 добровільного страхування наземного транспортного засобу, на підставі страхового акту № 42-27117 від 21.05.2012р., та розрахунку страхового відшкодування, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 15826,22 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями №523 від 22.01.2013р. та № 746 від 01.02.2013р. на рахунок ТОВ «Сервіс Корея Моторс» за ОСОБА_3 (а.с.24,25).

Відповідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність власника автомобіля «Чері», д.н.з. НОМЕР_2 на час вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» полісом № АВ/1261849, яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., франшиза 0 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із претензією від 27.09.2013р. до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 15826 грн. 22 коп., (а.с.53). Проте, відповідач, кошти не перерахував, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу АВ/1261849 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в межах ліміту за шкоду майну (з врахуванням франшизи у розмірі 0 грн.) в сумі 15826 грн. 22 коп.

На підставі статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 15826 грн. 22 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (вул. Краснооктябрська, 111, м. Донецьк, 83053, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м.Київ, вул..Дегтярівська, 33Б, 2 під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15826 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 06 березня 2014 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11 березня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов