Рішення № 37526352, 03.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23412/13 03.03.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4108,20 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Бабак Б.С., довіреність №28/02/14-Д від 28.02.2014 від відповідача не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " ЕйЕмДжи Груп" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4109,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 6977 від 15.11.2012, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Mazda 3", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

В результаті автоматичного розподілу вказаної позовної заяви, остання була передана для розгляду судді Васильченко Т.В.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» про стягнення страхового відшкодування у сумі 4109,09 грн. передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2013 порушено провадження у справі №910/23412/13 та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.12.2013 справу №910/23412/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 на підставі ст.ст. 65,86 ГПК України справу №910/23412/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

15.01.2014 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу в сумі 4108,20 грн.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 справу №910/23412/13 передано на розгляд судді Босому В.П. в зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014 на підставі ст.ст. 65,86 ГПК України справу №910/23412/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу №910/23412/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2014 на підставі ст. ст. 65,86 ГПК України справу №910/23412/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2014 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 03.03.2014 свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши в судовому засіданні 03.03.2014, подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд приходить до висновку про її задоволення.

Так, частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 4108,20 грн.

В судовому засіданні 03.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2012 між позивачем, як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №6977, надалі (договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Mazda 3", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є ОСОБА_2.

Строк дії договору встановлено з 19.11.2012 по 18.05.2013.

15.01.2013 о 21:40 год. в м. Києві по вул. Кудряшова, відбулась ДТП за участі застрахованого автомобіля марки «Mazda 3» та автомобіля марки "Daewoo Lanos", а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого обидва автомобіля отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9143562.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2013 у справі №760/1347/13-п встановлено порушення ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

15.01.2013 власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором №6977 від 15.11.2012, шляхом перерахування на рахунок СТО ДП «АВТО Інтернешнл».

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку №3628 від 22.01.2013, складеного оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «ЛЕГІОН» ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 4140,58 грн.

Згідно рахунку-фактури №529587_РФ_00237392 від 01.02.2013 виставленого власнику застрахованого автомобіля «Mazda 3» ДП "АВТО Інтернешнл" вартість ремонтних робіт по відновленню автомобіля склала 4109,09 грн.

01.02.2013 позивачем був складений та підписаний страховий акт №6771.01.13, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4109,09 грн.

На підставі складеного страхового акту №6771.01.13 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №6977 від 15.11.2012, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 4109,09 грн. на рахунок СТО ДП «АВТО Інтернешнл», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №221 від 01.02.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить 30-й автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України та знаходився під керуванням ОСОБА_3, вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Доказів того, що ОСОБА_3 не мав права керування автомобілем «Daewoo Lanos» та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 на законних підставах керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №30/5009/2733/11 від 02.04.2012.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 повинна бути відшкодована ОСОБА_3 як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Під час розгляду справи встановлено, що 30-та автомобільна база Генерального штабу Збройних Сил України, як власник автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2, уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформленого полісом АА №6776874 з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2, строк дії якого з 14.06.2012 по 13.06.2013, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_3 експлуатував автомобіль «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 4140,58 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач вимогою №862 від 08.10.2013, яка отримана відповідачем 11.10.2013, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Однак, відповідач у встановлений законом строк відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом АА №6776874, розміри лімітів відповідальності (50000 грн.) та франшизи (0 грн.), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4108,20 грн., у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст.ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» (02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, 2, офіс 423, ідентифікаційний код 20783470) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Саламандра-Україна» (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 47, ідентифікаційний код 13934129) суму страхового відшкодування у розмірі 4108 (чотири тисячі сто вісім) грн. 20 коп. та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.03.2014.

Суддя Т.В. Васильченко