Ухвала суду № 37525594, 04.03.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

04 березня 2014 рокуСправа № 801/1784/14

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Дудін С.О., розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Відділу Державної виконавчої служби Сакського міського управління юстиції ГУ юстиції МЮ України в АР Крим

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2; ОСОБА_3,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра»,

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Сакського міського управління юстиції ГУ юстиції МЮ України в АР Крим та просить:

- визнати неправомірними дії відповідача стосовно арешту та вилучення майна та зобов'язання скасувати арешт на майно та заборону його відчуження;

- визнати дії відповідача протиправними;

Ухвалою суду від 05.03.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ОСОБА_2; ОСОБА_3; а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра».

В позовній заяві позивач просить суд забезпечити позов шляхом винесення ухвали про заборону реалізації арештованого майна.

Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі цього, суд вважає за можливе розглянути клопотання про забезпечення позову без виклику учасників судового процесу та повідомляє наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ст. 2 КАС України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси ( ч. 1 ст. 6 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, згідно з наведеними приписами підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову є висновок суду про :

- наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, Вищий адміністративний суд України в пункті 17 Постанови від 6 березня 2008 року N 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначив, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується адміністративним судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді заборони реалізації арештованого майна є адекватним заявленим ним вимогам, однак наявність підстав, з яким закон пов'язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не доведена.

Так, відповідно до загального правила, встановленого частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, позивач не надав жодних доказів наявності будь-якої небезпеки або існування визначених процесуальним законодавством підстав застосування заходів забезпечення позову, не зазначено наявність обставин, за якими суттєво ускладниться або стане неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача у справі без вжиття таких заходів, і не подано доказів, що на момент розгляду, свідчать про загрозу неможливості виконання судового рішення у справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в актах опису та арешту майна зазначено, що арештоване майно було передано позивачеві на відповідальне зберігання, що відповідне до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" унеможливлює вільних обіг арештованих речей, позаяк порушення заборони реалізації майна тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За таких обставин, підстави для вжиття заходів до забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дудін С.О.