Ухвала суду № 37525406, 05.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року справа №805/18217/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі представника відповідача Кузнецової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі № 805/18217/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.12.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, в якому просив: визнати вимоги про сплату боргу № ф-252у від 07.06.2013 року на суму 653,04 грн. та № ф-252у від 05.08.2013 року на суму 1194,03 грн. незаконними та скасувати їх; зобов'язати пенсійний орган припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_3 як особі, що перебуває на пенсії за віком, будучи фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про сплату недоїмки зі сплати єдиного внесу № Ф-252у від 07.06.2013 року у розмірі 653,04 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування оскаржуваної постанови та відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пільги щодо звільнення від сплати єдиного внеску, передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не досяг пенсійного віку, а отже, зобов'язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За нормою ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем та пенсіонером за віком з 07.03.2012 року довічно, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, розпорядженням від 20.03.2012 року (а.с. 6, 7, 35).

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку ОСОБА_3 обрав спрощену систему оподаткування і він є платником єдиного податку (а.с. 41).

Пенсійним органом винесено вимоги про сплату боргу № ф-252у від 07.06.2013 року у сумі 653,04 грн. та ф-252у від 05.08.2013 року у сумі 1194,03 грн. (а.с. 8, 9).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову з огляду на наступне.

16 січня 2014 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/18217/13-а постановлено ухвалу, якою позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язати вчинити певні дії в частині визнання незаконними та скасування вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області № ф-252у від 07.06.2013 року та № ф-252у від 05.08.2013 року залишено без розгляду. Рішення не було оскаржено сторонами у справі та на час розгляду апеляційної скарги набрало законної сили (а.с. 50).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення і закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 157, ч. 1 ст. 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області у справі № 805/18217/13-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі № 805/18217/13-а - скасувати.

Провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язати вчинити певні дії - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 11 березня 2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін