Ухвала суду № 37524205, 03.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2014 р. м. Київ К/800/2693/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Фоміна А.Ю.

та представників сторін:

позивача - Сапожкова О.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012

у справі № 2а-9021/10/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуратос Україна"

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 №0001512301/0.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

В судове засідання з'явивсь представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом в період з 31 травня по 04 червня 2010 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пуратос Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 лютого по 31 березня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.06.2010 № 3158/23-6/34380367, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1746585,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 № 0001512301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1746585,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Пуратос Україна» втратило право на відшкодування суми, яка вже заявлялась на бюджетне відшкодування, але була повернута на рядок 26 декларації на підставі податкового повідомлення-рішення відповідача від 07.07.2008 № 0001972301/0.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок відображення в податкових деклараціях розміру податку на додану вартість, податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, на момент виникнення спірних правовідносин, було визначено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, яким затверджено форму податкової декларації та Порядок її заповнення і подання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 № 250/2054).

Згідно з п. 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до пп. 5.12.4 вказаного Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Як було вірно встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Пуратос Україна» в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року визначило у рядку 22.2 суму в 173685,00 грн. як різницю між рядками 21 та 22.1 декларації. При цьому, в рядку 24 відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, який склав 1792355,00 грн. У вказаному податковому періоді (лютий 2010 року) підприємство не заявляло суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а лише сформувало податковий кредит з урахуванням від'ємного значення попередніх податкових періодів, у зв'язку з чим в рядку 26 було відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 (1792355 грн.) - рядок 25 (0 грн.) = 1792355 грн.) (а. с. 136-137).

В довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2010 року позивачем зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) складає 1792355,00 грн. (графа 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (а. с. 139).

У податковій декларації за березень 2010 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення попередніх податкових періодів, у зв'язку з чим в рядку 25.1 декларації зазначено суму 1920270,00 грн., яка визначається як різниця між сумою 1966040 грн. (173685 грн. (значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду) + 1792355 грн. (значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду) = 1966040 грн.) та сумою 45770 грн. (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації)) (а. с. 143-144).

З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «Пуратос Україна» в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1920270,00 грн., у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Доводи ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо порушення позивачем пп. 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, правомірно не прийняті апеляційним судом до уваги, беручи до уваги наступне.

Так, в обґрунтування зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1746585,00 грн. відповідач зазначає, що позивач сформував суму бюджетного відшкодування у березні з урахуванням 1419843,00 грн., тобто, суми, яка повернута підприємством на рядок 26 декларації на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.07.2008 № 0001972301/0, а тому відповідно до п. п. 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, ця сума не може заявлятись до відшкодування знову.

Однак, матеріали справи свідчать, що ТОВ «Пуратос України» бюджетне відшкодування у березні 2010 року формувало з урахуванням частини залишку від'ємного значення, яка виникла у грудні 2008 року - 1329114,00 грн., у січні 2009 року - 75823,00 грн., у жовтні 2009 року -120170,00 грн., у листопаді 2009 року - 267248,00 грн. та у березні 2010 року - 127915,00 грн. (а. с. 139, 146).

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, жодна із вказаних сум не перевищує 1419843,00 грн., на яку посилається відповідач. Вказані суми фактично сплачені підприємством постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, не погашені податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування, що свідчить про правомірність дій позивача.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль