Ухвала суду № 37523919, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Київ К/9991/40224/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 р.

у справі №2а-9241/10/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

до Приватного підприємства «Род-Ник»

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.Харкова (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Род-Ник» (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці - АГЗП, яка розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Солоницівка, вул.Леніна, 131а, що належить відповідачу, про що складено акт від 18.05.2010 р. №4043/20/40/23/32029392, яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято рішення від 04.06.2010 р. №0002092310 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 532,00 грн., які не були сплачені у встановлений законодавством термін, що стало підставою для звернення податкового органу з вказаним позовом до суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 р. у справі №2а-10179/10/2070 було задоволено позов Приватного підприємства «Род-Ник»: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 04.06.2010 р. №0002102310 про застосування до штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 532,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 9 532,00 грн., оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на підставі якого суб'єкт владних повноважень звернувся з даним позовом, визнано протиправним та скасовано судовим рішенням, яке на час вирішення даної справи набрало законної сили.

Згідно частини першої ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи факти, встановлені під час розгляду справи №2а-10179/10/2070, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 9 532,00 грн., оскільки рішення від 04.06.2010 р. № 0002102310, на підставі якого податковим органом заявлено вимоги, в цій частині визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості заявлених вимог.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 р. у справі №2а-9241/10/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.