Ухвала суду № 37523894, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Київ К/9991/65364/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 р.

у справі №2а-16896/10/2670

за позовом Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

та Державної податкової адміністрації України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової адміністрації України (далі - відповідачі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.02.2011 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії податкової адміністрації щодо включення позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок на ІV квартал 2010 року, визнано протиправними дії податкової інспекції щодо проведення виїзної планової перевірки позивача в частині надіслання письмового повідомлення про проведення виїзної планової перевірки від 12.11.2010 р. №62, видачі направлення від 22.11.2010 р. №321 та здійснення виїзду за місцезнаходженням позивача з метою проведення такої перевірки, зобов'язано податкову адміністрацію виключити позивача з плану-графіку проведення документальних перевірок на ІV квартал 2010 року, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Податкова інспекція на адресу суду касаційної інстанції надіслала письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких просила, касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Податкова адміністрація письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслала.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача 12.11.2010 р. було направлено повідомлення № 62 про проведення з 22.11.2010 р. виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі направлення від 22.11.2010 р. № 321 працівниками податкового органу було здійснено виїзд за місцезнаходженням позивача для здійснення перевірки, проте посадових осіб до перевірки допущено не було, про що було складено відповідний акт від 22.11.2010 р. № /42-20/25287988.

Позивач своїм листом від 16.11.2010 р. № 01-16/2431 повідомив відповідача про те, що підставою для недопуску посадових осіб податкового органу до перевірки слугувало те, що з 31.12.2009 р. по 05.02.2010 р. працівниками Головного контрольно-ревізійного управління України вже проводилась планова виїзна перевірка, за результатами якої було складено акт від 17.02.2010 р. № 63/42-20/25287988, а тому, на думку позивача, запланована податковою інспекцією планова виїзна перевірка є незаконною.

Підставою звернення з даним позовом до суду слугували неправомірні, на думку позивача, дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення його до плану-графіку проведення документальних перевірок на ІV квартал 2010 року та вчинення дій, які передували проведенню виїзної планової перевірки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені в ст. 11 та ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Положеннями ч.1 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Передумовою проведення планової виїзної перевірки є вимоги встановлені абз. 4 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з яким право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Формування плану-графіку здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіку проведення планових виїзних перевірок, затвердженого Наказом ДПА України від 27.07.2010 р. №548, згідно яких затвердження відбувається на рівні ДПА України та у порядку, встановленому у розділі ІV Методичних рекомендацій з урахуванням здійснення заходів щодо організації проведення перевірок шляхом проведення коригування плану-графіку на рівні ДПА України.

Скаржник обґрунтовуючи касаційну скаргу вказав на те, що податковим органом протиправно внесено позивача до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок, оскільки така перевірка вже була проведена раніше.

Такі твердження позивача обґрунтовано не взято до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, контрольним завданням ДПА у м. Києві від 07.08.2009 р. № б/н на виконання завдання ДПА України від 07.08.2009 р. № 16918/7/23-1017/1050 було зобов'язано відповідача здійснити коригування плану-графіка на ІІІ квартал 2009 року шляхом включення на вересень 2009 року до плану-графіка перевірок позивача. Період перевірки з 01.10.2006 р. по 30.06.2009 р.

На виконання вказаного завдання позивачу 18.09.2009 р. було вручено під розписку повідомлення № 38 про початок виїзної планової документальної перевірки останнього з 30.09.2009 р. з питань дотримання податкового та валютного законодавства.

З направлення від 30.09.2009 р. № 246 вбачається, що виїзна планова документальна перевірка позивача повинна була розпочатись 30.09.2009 р., однак, 30.09.2009 р. до податкового органу надійшов лист позивача від 28.09.2009 р. № 01-16/2118 з проханням перенести проведення перевірки на І квартал 2010 року, оскільки період проведення перевірки співпадає із періодом щорічної відпустки головного бухгалтера підприємства, яка є відповідальною особою за ведення бухгалтерського, податкового обліку та звітності на підприємстві.

30.09.2009 р. посадовими особами відповідача було складено акт № 74 про неможливість проведення планової виїзної перевірки позивача з підстав, викладених в листі від 28.09.2009 р.

Листом від 30.09.2009 року контролюючий орган повідомив позивача про те, що на підставі абз. 3 п. 1.7 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 року № 355 після усунення причин, які призвели до неможливості проведення перевірки буде виписане направлення на перевірку із зазначенням нової дати початку та закінчення її проведення.

З урахуванням вищевикладеного, згідно направлення від 31.12.2009 р. № 363, відповідно до плану-графіка на ІІІ квартал 2009 року посадовими особами відповідача з 31.12.2009 р. правомірно було розпочато виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2009 р.

Згідно наказу заступника Голови ДПА у м. Києві від 05.02.2010 р. № 51 термін проведення планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2009 р. було подовжено на 5 робочих днів з 05.02.2010 р. по 11.02.2010 р.

Таким чином, у лютому 2010 року була завершена документальна виїзна перевірки позивача за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2009 р. згідно плану-графіка проведення перевірок на ІІІ квартал 2009 року, за результатами якої було складено акт від 17.02.2010 р. № 63/42-20/25287988.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що кореспондується з положеннями п. 1 Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Враховуючи, що позивача було включено до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2009 року, то у ІV кварталі 2010 року його цілком законно було включено до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок, тобто після спливу одного року.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зроблено висновок про безпідставність позовних вимог позивача та наявність підстав для відмови у їх задоволенні.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 р. у справі №2а-16896/10/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.