Ухвала суду № 37523278, 07.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 березня 2014 року 810/1539/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., перевіривши виконання вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Обухівського РВ ГУ МВС України Київської області, Прокуратури Обухівського району Київської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області (далі – відповідач 1), Прокуратури Обухівського району Київської області (далі – відповідач 2) про визнання дій працівників Обухівського МРВУ СБУ у Київській області та Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області, Прокуратури Обухівського району щодо неповернення бульдозеру ДЗ-110А (інв.№81401) і Земснаряд ПМТ-100-9 (інв.№42202) протиправними і незаконними; зобов’язання працівників УДСБЕЗ ГУ МВС України у Київській області, Обухівського МРВУ СБУ у Київській області та Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області, Прокуратури Обухівського району повернути ПАТ «Укргазбуд» незаконно вилучені Бульдозер ДЗ-110А (інв.№81401) і Земснаряд ПМТ-100-9 (інв.№42202).

Відповідно до частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

При визначенні підсудності справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб’єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих документів, під час досудового розслідування у рамках кримінального провадження №12012100230000059, 2 листопада 2012 року, у процесі огляду місця події у порядку статтей 190-191 КПК України (у редакції 1960 року) за повідомленням про незаконний намив піску було вилучено техніку, виявлену на місці пригоди та яка належить ПАТ «Укргазбуд», а саме: Бульдозер ДЗ-110А і Земснаряд ПМТ-100-9. Відповідно до листа Слідчого управління ГУ МВС України у Київській області, за результатами розслідування 31 жовтня 2013 року Слідчим відділом Обухівського РВ прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Листом Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області слідчий СВ Обухівського РВ повідомив, що після проведення необхідних слідчих дій в кримінальному провадженні ПАТ «Укргазбуд» буде повернуто вилучену техніку.

Разом з тим, позивач стверджує, що на момент звернення з даним позовом до суду вилучене майно ПАТ «Укргазбуд» повернуто не було. У зв’язку із вищенаведеним, позивач вважає дії працівників Обухівського МРВУ СБУ у Київській області, Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області та прокуратури Обухівського району щодо неповернення тимчасово вилученого майна протиправними та просить повернути вищезазначене майно.

Відповідно до положень статті 167 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення. Статтею 168 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Припинення тимчасово вилученого майна, відповідно до статті 169 Кримінального процесуального кодексу, відбувається за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем у даному випадку оскаржуються дії посадових осіб відповідача 1 та відповідача 2 при здійсненні ними владних процесуальних функцій у ході досудового розслідування кримінальної справи, що здійснюються ними відповідно та у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

За даних обставин, суд звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Отже, однією із визначальних ознак публічно-правового спору є реалізація посадовою чи службовою особою владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 року роз'яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не можуть бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування, у межах якого у позивача було вилучено майно, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами слідчих органів своїх владних управлінських функцій, а є наслідком їх виконання функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.

13 квітня 2012 року прийнятий в новій редакції Кримінальний процесуальний кодекс України, статтею 1 якого встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів.

Частиною 1 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

З огляду на положення стаття 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку що оскарження позивачем дій відповідача 1 та відповідача 2 повинне здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб слідчих органів має свої особливості і в даному випадку не належить до управлінської сфери, відтак позов ТОВ «Укргазбуд» не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як передбачено частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі відмови у відкритті провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Керуючись статтею 107, пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Обухівського РВ ГУ МВС України Київської області, Прокуратури Обухівського району Київської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Укргазбуд"(ідентифікаційний код юридичної особи 14277604) у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок, сплачений відповідно до платіжного доручення №4109 від 25 лютого 2014 року.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Леонтович А.М.