Ухвала суду № 37522415, 07.03.2014, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 443/1707/13-ц

Провадження № 6/443/18/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2014 року. Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Галій О.Й.

при секретарі Процаку А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жидачеві подання державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України

В С Т А Н О В И В:

04.03.2014 року начальник відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області звернувся з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

В обгрунтування вимог посилається на те, що у відділі ДВСУ на виконанні є виконавчий лист у справі №443/1707/13-ц від 11.09.2013 року, виданий Жидачівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором в розмірі 11547 грн. 96 коп. та 229,40 грн. в рахунок сплаченого судового збору.

15.11.2013 р. на виконання виконавчого листа державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику добровільно до 15.11.2013 року сплатити заборгованість. Однак, боржник рішення суду не виконує. Оскільки, наявність в особи невиконаних зобов»язань, покладених на нього судовим рішенням є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, тому державний виконавець звернувся до суду з цим поданням.

У судове засідання державний виконавець ВДВС Жидачівського РУЮ не з`явився, хоча належним чином був повідомлений.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що подання є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом України 11 вересня 1997 р.) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Згідно п.18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно листа Міністерства юстиції України «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішенням судів» від 06 червня 2008 року № 25-32/507 подання повинно відповідати вимогам, що визначені цим листом, а саме подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити обґрунтування «ухилення боржника від виконання своїх обов'язків».

Вказані норми закону чітко пов»язані з наявністю закордонного паспорту. Однак, державним виконавцем не наведено доказів, які б підтвердили наявність у боржника ОСОБА_1 закордонного паспорту, або звернення останнього до відповідних органів із заявою про видачу закордонного паспорта.

Враховуючи вказані вимоги закону суд вважає, що для задоволення подання державного виконавця про здійснення такого тимчасового обмеження конституційних прав громадянина України повинні бути достатньо вагомі підстави, які свідчили б про необхідність застосування такого заходу, насамперед в інтересах забезпечення виконання судового рішення. Такими, зокрема, можна вважати встановлення факту свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, вчинення дій, що свідчили б про намагання боржника шляхом виїзду за межі України ухилитись від виконання рішення суду, тощо.

Однак, як вбачається із подання та матеріалів доданих до нього, жодних обґрунтованих доводів, що свідчили б про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду чи намагання ухилитись від виконання такого шляхом виїзду за межі України суду державним виконавцем не наведено та жодних доказів цього не представлено.

Так, виконавець вказує у поданні про те, що на виконання виконавчого листа боржник викликався до державного виконавця, проте не здійснено запитів з метою встановлення наявності у боржника майна чи грошових коштів, відсутні будь-які дані про належне повідомлення боржника про необхідність виконання рішення, що перебуває на виконанні, що не свідчить про намагання його ухилитись від виконання рішення, що перебуває на виконанні, тим більше шляхом виїзду за межі України.

Враховуючи вказане суд вважає, що сам факт невиконання рішення боржником без подання належних доказів, які б безспірно стверджували про намагання боржника ухилитись від виконання такого, зокрема, і шляхом виїзду за межі України не може бути підставою для хоч і тимчасового, проте обмеження конституційних прав громадянина України.

У відповідності ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд вважає, що державним виконавцем не обгрунтовано та не підтверджено доказами необхідність застосування до боржника ОСОБА_1 тимчасового обмеження у виїзді за межі України, в тому числі і того, що боржник має намір виїхати за кордон з метою ухилення від виконання рішення суду, а відтак у задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 60, 377-1 ЦПК України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в"їзду в Україну громадян України", ст.ст.11, 30 Закону України «Про виконавче провадження», суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання державного виконавця ВДВС Жидачівського РУЮ про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд.

Головуюча - суддя