Рішення № 37522197, 04.03.2014, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2014

Справа №901/362/14

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим

до відповідача Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд», м. Ялта, Автономна Республіка Крим

про стягнення заборгованості

Суддя Янюк О.С.

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: 24.01.2014 Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі – позивач, Управління ПФУ) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі – суд) із позовною заявою про стягнення з Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд» (далі – відповідач, ДПСРБТ «Кримспецгідрорембуд») заборгованості у розмірі 12 014,85грн.

Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 4, 6, 9, 25 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI), розділом VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 №994/18289 (далі – Інструкція) та зазначає, що відповідачем не виконаний обов’язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих робітників, у зв’язку із чим останньому на підставі рішень Управління ПФУ нараховані фінансові санкції.

Ухвалою суду від 27.01.2014 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 04.03.2014.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином та своєчасно, проте, 03.02.2014 звернувся до суду із клопотанням, в якому, зокрема, просив розглядати справу за відсутності свого представника (а.с.18), яке суд визнав за можливе задовольнити, про що було винесено відповідну ухвалу від 11.02.2014. Крім того, 24.02.2014 Управлінням ПФУ надана аналогічна заява (а.с.29), яку суд також вважає за можливе задовольнити.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання також не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. Крім того, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с.17, 31-32).

До того ж, явка представника відповідача обов’язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, не скористався та відзиву на позов не надав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

14.06.1995 проведено державну реєстрацію ДПСРБТ «Кримспецгідрорембуд», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом 03.10.2012 (а.с.29-31). Крім того, із змісту зазначеного витягу вбачається, що відповідачем були зареєстровані відокремлені підрозділи, зокрема: Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 1 треста «Кримспецгідрорембуд» (ідентифікаційний код 05457046) та Управління механізації і транспорту треста «Кримспецгідрорембуд» (ідентифікаційний код 05457112).

Водночас, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України в Управлінні ПФУ за реєстраційним номером 08010042 (а.с.6).

У той час, ухвалою суду від 11.02.2005 порушено провадження у справі № 2-26/4891-2005 про банкрутство ДПСРБТ «Кримспецгідрорембуд» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.32-33).

Ухвалою суду від 18.04.2005 відносно боржника введена процедура банкрутства – розпорядження майном, яка продовжена до 23.05.2014, про що винесено відповідну ухвалу.

13.03.2013 рішенням позивача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1778 за період з 20.09.2011 по 04.03.2013 відповідачу нараховано 1 773,66грн штрафу та 8418,96грн пені (а.с.7). Зазначене рішення отримано відповідачем 17.03.2013, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7, на звороті).

Крім того, рішенням позивача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.06.2013 №6671 за період з 20.12.2013 по 27.05.2013 відповідачу нараховано 305,10грн штрафу та 1 517,13грн пені (а.с.9). Вказане рішення отримано ДПСРБТ «Кримспецгідрорембуд» 13.06.2013, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9, на звороті). Доказів оскарження вищезазначених рішень у встановленому законом порядку сторонами суду надано не було.

Оскільки відповідач наявну заборгованість у добровільному порядку не сплатив, то Управління ПФУ звернулось до суду із зазначеним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначається Законом № 2464-VI.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Взяття їх на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VI).

Як вже було встановлено судом, ДПСРБТ «Кримспецгідрорембуд» взято на облік в Управлінні ПФУ за реєстровим номером 08010042, у зв’язку з чим відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску, зокрема, зобов’язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно ст.25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до п.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 24.06.2004 № 49 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Пунктом 7.2.2. Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Відповідно до 7.5. Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках. Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 7.7. Інструкції).

Із матеріалів справи вбачається, що рішеннями від 13.03.2013 №1778, від 04.06.2013 №6671 (а.с.7,9) позивачем на підставі ст.25 Закону № 2464-VI, п.п. 7.2.2., 7.5. Інструкції були нараховані штрафні санкції у загальному розмірі 12 014,85грн. Зазначена сума відповідачем сплачена та оскаржена не була. Доказів протилежного сторонами суду надано не було

Крім того, суд зазначає, що вищевказана заборгованість є поточною, оскільки вона виникла після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Так, абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 № 4212-VI (далі – Закон №4212-VI), визначено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Ураховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 12 014,85грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної.

Отже, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00грн покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 49, 75, 82-85, 115-116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим заборгованість у розмірі 12 014,85грн (дванадцять тисяч чотирнадцять гривень вісімдесят п’ять копійок).

3. Стягнути з Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд» в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827,00грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 07.03.2014.

Суддя О.С. Янюк