Постанова № 37521956, 06.03.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1129/14-п Головуючий: Государський А.В..

Провадження № 33/783/123/14 Доповідач: Валько Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року м.Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю прокурора Горбань М.П., представника Львівської митниці Міндоходів Лубоцького Б.І., апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 04 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.471, ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 46 400 грн. та конфіскації вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил №2278/20910/13 від 20.08.2013 року 5800 пачок сигарет марки «МИНСК», загальною вартістю 46 400 грн. Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №2278/20910/13 від 20.08.2013 року автомобіль марки Audi 80, 1992 року випуску конфісковано в дохід держави. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 1015 грн. 20 коп. витрат за проведення експертизи. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Львівської митниці Міндоходів 20 300 грн. 49 коп. витрат за зберігання товару на складі митниці. Стягнуто із ОСОБА_2 на корись держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

ОСОБА_2 визнано винним у тому що він, 20.08.2013 року о 19.00 год., перетинаючи митний кордон з України в Республіку Польща через м/п «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів автомобілем марки «AUDI 80», реєстраційний номер НОМЕР_1, не заявив про наявність товарів, що переміщувались через митний кордон України по смузі спрощеного митного контролю з приховуванням від митного контролю з використанням способів, що утруднюють виявлення таких товарів, а саме: 5800 пачок сигарет марки «МИНСК», загальною вартістю 46 400 грн., які були приховані з використанням спеціально виготовленого сховища (тайника), який згідно з Висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області №9-501 від 28.12.2013 року являє собою металеву конструкцію, що знаходиться в задній частині автомобіля, прикручена на металеві шурупи до «днища» та складається з двох однакових частин (60х45х15 кожна) з можливістю доступу з внутрішньої частини через спеціально виготовлений отвір, а також в конструктивних порожнинах автомобіля, а саме в запасному та в чотирьох ходових колесах, в спинках передніх сидінь, під декоративною обшивкою днища та в конструктивних порожнинах чотирьох дверей автомобіля.

У поданій апеляційній скарзі апелянт, не погоджуючись з постановою судді районного суду, вважає її незаконною і необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню, а висновки такими, що суперечать нормам чинного законодавства та не відповідають обставинам справи. При цьому, покликається на те, що згідно п.2 розділу ІІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.07.2012р. за № 1140/21452 витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику; митним органом не зібрано та не додано до справи документи про понесені у справі витрати. Крім цього, зазначає, що судом неправильно визначено йому судовий збір, оскільки, такий справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні скарги, а тому він повинен сплатити 18 грн. 27 коп. судового збору. Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою скасувати з нього на користь Львівської митниці 20300 грн. 49 коп. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Вивчивши матеріали адміністративної справи №461/1129/14-п, заслухавши думку прокурора, який вважає постанову суду законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляцію - без задоволення, позицію представника митниці, який підтримав думку прокурора, позицію апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які повністю підтримали подану ОСОБА_2 апеляційну скаргу, клопочуть про її задоволення, проаналізувавши доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу виходячи із наступного.

Висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.471, ч.1 ст.483 МК України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і такий апелянтом не оспорюється.

Щодо доводів апелянта ОСОБА_2 про незаконність, з його точки зору, стягнення з нього на користь Львівської митниці Міндоходів 20300,49 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці, вважаю за необхідне вказати на наступне.

Згідно ч.1 ст.519 МК України, витрати у справі про порушення митних правил складаються, зокрема, і за зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у п.3 ст.461 МК України.

Як вказує норма ч.1 ст.520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил, відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Згідно п.1 Розділу ІІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року № 731, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ вказаного Порядку, обчислення сум витрат у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Порядку і оформлюється шляхом заповнення довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил. До довідки додаються розрахунки та документи, що підтверджують понесені витрати в справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії.

Як вбачається із розрахунку витрат за зберігання на складі митниці (а.с.42), сума витрат за зберігання транспортного засобу та товару складає всього - 20300,49 грн.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суддею районного суду, згідно вимог чинного законодавства України вірно стягнуто із гр-на ОСОБА_2 на користь Львівської митниці Міндоходів 20300,49 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Щодо доводів апелянта про неправильність стягнення з нього судового збору у розмірі 36,54 грн., то згідно Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI зі змінами, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір стягується з особи у розмірі 0,03 відсотка мінімальної заробітної плати. Згідно ч. 1 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218 гривень, а відтак сума збору на даний час становить 36,54 грн.

Вважаю, що доводи поданої апеляції правильних висновків суду не спростовують, тому така до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України, 519; 520 МК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 04 лютого 2014 року відносно ОСОБА_2 за ст.471, ч.1 ст.483 МК України залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 04 лютого 2014 року - без змін.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 295 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Судової палати у

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько