Ухвала суду № 37521944, 06.03.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4341/14-ц

У Х В А Л А

06 березня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі - Іванов Г. Д.,

розглянувши у судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБОР ВХ» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

06.03.2014 відкрито провадження по вказаній цивільній справі, предметом спору у якій є стягнення суми боргу за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія «Реал Груп», укладеним 30.05.2011 між позивачем та відповідачем.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та майнові права відповідача як учасника товариства - ТОВ «Компанія «Реал Груп».

У заяві про забезпечення позову представником позивача ОСОБА_3 вказано, що, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Заява обґрунтована тим, що відповідач, який мав розрахуватися з позивачем до 01.12.2011 за продану йому частку, взяв участь у збільшенні статутного капіталу ТОВ «Компанія «Реал Груп» і збільшив розмір належної йому частки, замість того, щоб розрахуватися із ОСОБА_1

Як вбачається із заяви, що відповідач ухиляється від визнання вимог позивача, та є небезпека того, що до моменту прийняття рішення судом у справі, здійснить відчуження належної йому частки на користь третіх осіб.

У такому разі, вважає представник позивача ОСОБА_3, виконання рішення у справі за позовом про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу буде неможливим.

Згідно положень ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову представником позивача не наведено достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання.

Суд вважає, що заява щодо забезпечення позову не обґрунтована та така, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБОР ВХ» про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І. В. Литвинова