Постанова № 37520253, 03.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2014 року № 826/19949/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест - Регіон» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними та скасування приписів та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест - Регіон» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №563/13/7/26-51/2111/02/4 від 21.11.2013, прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 04.10.2013р.;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 11.11.2013р.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на підставі звернення Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві від 17.09.2013р. № 7/2-3102, в присутності начальника автозаправочної станції «Shell» Тація Віталія Петровича проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» на об'єкті будівництва Автозаправочна станція «Shell» на вул. Електротехнічній, 1 у Деснянському районі міста Києва.

Перевіркою з виїздом 30.09.2013р. встановлено, що на вул. Електротехнічній, 1 у Деснянському районі міста Києва ТОВ «АЛЬЯНС ХОЛДИНГ» на підставі договору оренди від 09.11.2012р. № 4031-12, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-РНПОН», експлуатується автозаправочна станція «Shell». Зазначена АЗС була прийнята в експлуатацію Управлінням державного архітектурно-будівельного нагляду (КМДА) актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 16.01.1998р. № 1102. Після прийняття в експлуатацію на АЗС ««Shell»» були проведені будівельні роботи, а саме: здійснене перепланування приміщень будівлі; виконаний капітальний ремонт фасадів будівлі; здійснене технічне переоснащення паливозаправочних колонок (п. 3.12 ДБН А.2.2.-3.2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво).

Враховуючи вищевикладене, відповідач прийшов до висновку про те, що оскільки після проведення зазначених робіт АЗС «Shell» експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим допущено позивачем порушення вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.10.2013р. та видано припис з вимогою заборонити експлуатацію зазначеного об'єкту з 04.10.2013р. та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Також відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.10.2013р.

На підставі акту перевірки від 04.10.2013р. відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 454/13/1 від 17.10.2013р.

11.11.2013р. відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Інвест-Регіон» та встановлено, що на просп. Космонавта Комарова, 5 у Солом'янському районі м. Києві вимоги припису про усунення порушень від 04.10.2013р. не виконані, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.11.2013р. та видано припис з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а саме: виконати вимоги припису від 04.10.2013р.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, приписами про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 04.10.2013р., від 11.11.2013р. та постановою про накладення штрафу №563/13/7/26-51/2111/02/4 від 21.11.2013р., оскільки притягнення позивача до відповідальності є безпідставним, а висновки, викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на що оскаржив спірні рішення до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав необґрунтованості. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскільки АЗС «Shell» після проведення будівельних робіт експлуатується без прийняття в експлуатацію, позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону України № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно із статтею 6 і частиною 2 статті 19 Конституцією України органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціями і законами України.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011 № 549.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі -«Порядок № 553»), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно п. 7 зазначеного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Водночас, відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення позапланової перевірки є: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно п.11 Постанови КМУ №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Припис складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної Інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Так, в письмових запереченнях проти позову відповідач покликався на те, що позивачем здійснено капітальний ремонт фасадів будівлі АЗС.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що будівля АЗС - нежилий будинок в цілому - автозаправна станція по вул. Електротехнічна № 22 у м. Києві (далі -АЗС) належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності САВ № 283377 від 02.08.2007р., виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва КМДА (ГУ КВ м. Києва) на підставі наказу ГУ КВ м. Києва №987-В від 02.08.2007р.

Зазначена будівля АЗС була збудована у 1998 році на замовлення ТОВ «Берегиня» та введена в експлуатацію на підставі відповідного Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрованого в Управлінні Держархбудконтролю м. Києва 16.01.1998р. за № 16. В подальшому право власності на АЗС перейшло до ТОВ «Інвест-Регіон».

Разом з тим, згідно з ДБН А.2.2.-3.2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» капітальний ремонт - сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання, введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв'язку із їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 р. №32/288 (далі - Положення), до капітального ремонту виробничих будівель і споруд належать такі роботи, в процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструкцій і деталей будівель і споруд або їх заміна на більш прогресивні і економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості об'єктів, за винятком повної заміни або заміни основних конструкцій, строк служби яких є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти, всі види стін будівлі, всі види каркасів стін, труби підземних мереж, опори мостів та ін.).

Положенням встановлено перелік робіт, які підпадають під визначення капітального ремонту фасадів: ремонт і відновлення облицювання площею більше ніж 10% облицьованої поверхні; повне чи часткове (більше ніж 10%) відновлення штукатурки; повне відновлення тяг, карнизів, поясів, сандриків та ін.; відновлення ліплень; загальне пофарбування стійкими сумішами; очищення фасадів піскоструминними апаратами; заміна балконних плит і огородження; заміна покриття виступких частин будівлі.

Слід звернути увагу, що перелік робіт з капітального ремонту фасадів, зазначений у Положенні, є вичерпним. В ході судового розгляду справи підтверджено, що позивач жодних будівельних робіт з капітального ремонту фасадів будівлі, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, або передбачають перелік робіт, наведених у Положенні не здійснював.

Судом встановлено, на підставі Розпорядження Деснянської районної у місті Києві Державної Адміністрації № 1241 від 22.10.2008р., ТОВ «Інвест-Регіон» замовило в ПП НВП «Тектоника» та узгодило у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації (КМДА) та в Управлінні містобудування та архітектури КМДА Паспорт ремонту фасадів будівлі АЗС по вул. Електротехнічна 1. На підставі зазначеного паспорту підрядник за замовленням ТОВ «Інвест-Регіон» у 2008 році виконав роботи з опорядження АЗС елементами оформлення.

На підставі паспорту інформаційної вивіски №01841-1-09 та Дозволу на розміщення рекламного засобу №30399-12, виданого на підставі рішення виконавчого органу КМДА від 15 січня 2013 року №32, ТОВ «Інвест- Регіон» у 2013 році забезпечено розташування та експлуатацію інформаційної вивіски та рекламного засобу на будівлі АЗС.

Зазначені вище дозволи погоджені Головним управлінням містобудування та архітектури м. Києва у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивач не здійснював капітального ремонту фасадів будівлі на території АЗС, а лише було здійснив опоряджувальні роботи по забезпеченню розміщення зовнішньої реклами, рекламних засобів та опорядження АЗС елементами оформлення, які були здійснені на підставі дозвільних документів КМДА. Зазначені роботи з улаштування та опорядження не потребують ані отримання у Держархбудінспекції дозволу на виконання будівельних робіт, ані реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Крім того закінчення цих робіт не потребує введення в будь-якій формі в експлуатацію.

Отже, враховуючи те, що будівля АЗС була введена в експлуатацію 16.01.1998р., висновок Акту перевірки щодо того, що будівля АЗС експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку є таким, що не відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Разом з тим, висновки відповідача про реконструкцію та технічне переоснащення паливнозаправочних колонок спростовані з огляду про наступне.

Відповідно до п.3.12 ДБН А.2.2-3-2012 технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних можливостей об'єктів невиробничого призначення, техніко-економічного рівня виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.

Крім того, до введення в дію п.3.12 ДБН А.2.2-3-2012 (ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03 березня 2012 року за № 98 (чинних з 01.07.2012р.)) у 2008р. підрядником на замовлення ТОВ «Інвест- Регіон» було виконано відновлювальні ремонті роботи шляхом заміни фізично зношених паливнозаправочних колонок, які потребували заміни, на нові паливнозаправочні колонки з аналогічними технічними та експлуатаційними характеристиками.

Крім того, відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси лінійні об'єкти інженерно-транспортні інфраструктури.

Так, з аналізу наведеної норми Закону випливає, що паливнозаправочні колонки не є об'єктами будівництва. Паливнозаправочна колонка - це самостійний технічний пристрій, який є заводським виробом та виготовлений відповідно до технічних умов. Такий пристрій може бути від'єднаний від місця його встановлення без заподіяння йому будь-якої шкоди. Отже, об'єктом будівництва, в даному випадку, є АЗС, що була введена в експлуатацію в 04.04.2000р, а встановлення паливнозаправочних колонок з аналогічними технічними та експлуатаційними характеристиками є заміною технічного пристрою, який потребував заміни, і закінчення таких робіт не потребує введення в будь-якій формі в експлуатацію.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 04.10.2013р., відповідно до якого забороняється експлуатація АЗС з 05.10.2013р. до усунення порушень.

Вирішуючи питання щодо правомірності приписів, суд виходив із наступного.

Згідно приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачу заборонено експлуатацію АЗС з 08.10.2013р. до усунення порушень.

Згідно ст. 41 ч. 8 п. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" затверджено форми документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та зокрема форми припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 3; та форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з додатком 4. Цей перелік є вичерпним.

З системного аналізу викладеного вбачається, що заборона закінчених будівництвом об'єктів можлива за вмотивованим рішенням керівника Інспекції.

Також спірні приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від не відповідають вимогам ст. 11 ч. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», відповідно до якої посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

При цьому судом встановлено, що такого вмотивованого письмового рішення керівника інспекції позивача надано не було.

Отже, інспекція в разі встановлення порушення позивачем вимог законодавства мала прийняти або припис за підписом посадової особи, яка проводила перевірку про усунення порушень вимог законодавства чи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, або рішення за підписом керівника інспекції про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, чим порушила встановлені законодавством вимоги до даних документів.

Разом з тим, відповідно до абзацу першому частини 5 статті 4 та абзацу першому пункту 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Таким чином видання припису, що забороняє подальшу експлуатацію об'єкту без отримання відповідної постанови адміністративного суду є таким, що не відповідає імперативним приписам законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №563/13/7/26-51/2111/02/4 від 21.11.2013, прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 04.10.2013р.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 11.11.2013р.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур