Постанова № 37520193, 03.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2014 року № 826/19895/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними та скасування приписів та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №531/13/3/7/26-67/1211/02/4 від 12.11.2013р., прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 07.10.2013;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 30.10.2013р.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що підставі звернення Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві від 17.09.2013р. № 7/2-3102, в присутності начальника автозаправочної станції «Shell» Потапського Максима Миколайовича проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» на об'єкті будівництва Автозаправочна станція «Shell» на вул. Мельникова, 93 у Шевченківському районі міста Києва.

Перевіркою з виїздом 30.09.2013р. встановлено, що на вул. Мельникова, 93 у Шевченківському районі міста Києва ТОВ «АЛЬЯНС ХОЛДИНГ» на підставі договору оренди від 09.11.2012р. № 4039-12, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-РЕПОН», експлуатується автозаправочна станція «Shell».

Зазначена АЗС була прийнята в експлуатацію Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю (КМДА) актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30.06.2004р. № 165.

Після прийняття в експлуатацію на АЗС «Shell» були самовільно проведені будівельні роботи, а саме: влаштування підземних резервуарів для палива (актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30.06.2004р. № 165 резервуари не приймались в експлуатацію); капітальний ремонт фасадів будівлі та навісу над паливозаправочними колонками.

Враховуючи вищевикладене, відповідач прийшов до висновку про те, що оскільки після проведення зазначених робіт АЗС «Shell» експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим допущено позивачем порушення вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, приписами про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та постановою про накладення штрафу, оскільки притягнення позивача до відповідальності є безпідставним, а висновки, викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, позивач не суб'єктом містобудівної діяльності, з огляду на що оскаржив спірні рішення до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав необґрунтованості. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскільки АЗС «Shell» після проведення будівельних робіт експлуатується без прийняття в експлуатацію, позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону України № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно із статтею 6 і частиною 2 статті 19 Конституцією України органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціями і законами України.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011 № 549.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі -«Порядок № 553»), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно п. 7 зазначеного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Водночас, відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення позапланової перевірки є: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно п.11 Постанови КМУ №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Припис складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної Інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Матеріалами справи підтверджено, що Нежила будівля АЗС по вул. Мельникова, 93 у м. Києві (далі - АЗС) належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» на підставі Свідоцтва про право власності САВ № 283372 від 31.07.2007р., виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва КМДА (ГУ КВ м. Києва) на підставі наказу ГУ КВ м. Києва №974-В від 31.07.2007р.

Разом з тим, позивач є орендарем АЗС на підставі договору оренди № 4039-12, укладеного 09 листопада 2012 р. між позивачем та ТОВ «Інвест-Регіон» (далі -Договір Оренди).

В ході судового розгляду справи підтверджено, що зазначена будівля АЗС була збудована у 2004 році на замовлення ТОВ «Берегиня» та введена в експлуатацію на підставі відповідного Акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрованого в Управлінні Держархбудконтролю м. Києва 30.06.2004р. за № 165. В подальшому право власності на АЗС перейшло до ТОВ «Інвест-Регіон».

Як слідує зі змісту спірної постанови, штраф накладено на позивача на підставі абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон 208).

Відповідно до зазначеної норми Закону 208, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Як встановлено статтею 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 2 цього ж Закону до відповідальності за порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності можуть бути притягнені суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Абзацом 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації у вигляді об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Таким чином, із вищенаведеного слідує, що суб'єктом правопорушення за цією статтею є замовники будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Разом з тим, умовами Договору Оренди передбачено, що капітальний ремонт об'єкту оренди, а також реконструкцію, технічне переозброєння та т.д. Орендар має право виключно за умови додержання порядку, встановленого п.4.5, 5.4 Договору Оренди, тобто шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору, погодження Орендодавцем проектної документації та кошторисів.

Відповідно до довідки Орендодавця - ТОВ «Інвест-Регіон», за весь період дії Договору Оренди Орендар не звертався до Орендодавця за погодженням будь-яких будівельних робіт з переоснащення об'єкту оренди (АЗС), включаючи роботи з капітального ремонту фасадів будівлі.

В ході судового розгляду справи спростовані доводи відповідача про здійснення позивачем будівельних робіт з капітального ремонту об'єкту оренди (АЗС), включаючи роботи з капітального ремонту фасадів, перепланування будівлі та технічного переоснащення паливозаправочних колонок.

Крім того, відповідно до пункту 8 статті 39 «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Отже, враховуючи те, що будівля АЗС була введена в експлуатацію в 2003 році, висновок Акту перевірки щодо того, що будівля АЗС експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку є таким, що не відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Виходячи із вищевикладеного суд прийшов до висновку про те, що постанова про накладення штрафу №531/13/3/7/26-67/1211/02/4 від 12.11.2013р. прийнята за відсутності у діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про її не відповідність імперативним приписам чинного законодавства.

Разом з тим, згідно приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачу заборонено експлуатацію АЗС з 08.10.2013р. до усунення порушень.

Згідно ст. 41 ч. 8 п. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" затверджено форми документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та зокрема форми припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 3; та форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з додатком 4. Цей перелік є вичерпним.

З системного аналізу викладеного вбачається, що заборона закінчених будівництвом об'єктів можлива за вмотивованим рішенням керівника Інспекції.

Також спірні приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від не відповідають вимогам ст. 11 ч. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», відповідно до якої посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

При цьому судом встановлено, що такого вмотивованого письмового рішення керівника інспекції позивача надано не було.

Отже, інспекція в разі встановлення порушення позивачем вимог законодавства мала прийняти або припис за підписом посадової особи, яка проводила перевірку про усунення порушень вимог законодавства чи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, або рішення за підписом керівника інспекції про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, чим порушила встановлені законодавством вимоги до даних документів.

Разом з тим, відповідно до абзацу першому частини 5 статті 4 та абзацу першому пункту 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Таким чином видання припису, що забороняє подальшу експлуатацію об'єкту без отримання відповідної постанови адміністративного суду є таким, що не відповідає імперативним приписам законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №531/13/3/7/26-67/1211/02/4 від 12.11.2013р., прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 07.10.2013р.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 30.10.2013р.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур