Постанова № 37520181, 03.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2014 року № 826/19966/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, третя особа Начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області Горобець Тарас Олександрович про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі також - позивач) з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області (надалі також - відповідач), третя особа Начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області Горобець Тарас Олександрович, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області від 05.09. 2013р. №379/к «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині, що стосується ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області від 30.09.2013р. №426/к «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині, що стосується ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області від 12.11.2013р. №536/к «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення»;

- зобов'язати Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника територіального відділу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області з 13.11.2013р.;

- стягнути з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення по день поновлення на роботі;

- стягнути з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000, 00грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що спірні накази є такими, що не відповідають вимогам чинного трудового законодавства України, що призводить до порушення права позивача на працю.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

17.02.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з лютого 2013 року працював на посаді начальника територіального відділу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області.

05 вересня 2013 року наказом начальника Управління № 379/к «Про застосування дисциплінарних стягнень» за неналежне виконання посадових обов'язків, а саме, за невиконання доручення начальника Київрибоохорони щодо проведення перевірок рибозахисних пристроїв на водозбірних спорудах, позивачу оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

30 вересня 2013 року наказом начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській області № 426/к «Про застосування дисциплінарних стягнень» за неналежне виконання посадових обов'язків, а саме, порушення п. 2.4. наказу Державного комітету рибного господарства України від 06.12.1999р. № 158 позивачу оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

12 листопада 2013 року наказом начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській області № 536/к «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення» позивача звільнено з займаної посади.

Позивач категорично не погоджується з правомірністю спірних наказів з підстав невідповідності їх приписам чинного законодавства України, що призводить до порушення законних прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим оскаржив їх в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступних.

Як встановлено приписами ст. 139 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), зазначається, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до Розділу «Загальні положення» Посадової інструкції начальника територіального відділу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області (надалі - Посадова інструкція), з якою ОСОБА_1 ознайомлений, начальник територіального відділу очолює відділ та організовує його роботу. У Розділі «Відповідальність» Посадової інструкції зазначено, що начальник відділу несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами, наказами та розпорядженнями начальника Київрибоохорони, Посадовою Інструкцією.

У Розділі III «Основні обов'язки і права працівників» Правил внутрішнього трудового розпорядку Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області (надалі - Правила внутрішнього трудового розпорядку), які є обов'язковими для всіх працівників Київрибоохорони і, з якими ОСОБА_1 був ознайомлений, визначається, що одним з основних обов'язків державних службовців Київрибиохорони є забезпечення ефективної роботи, сумлінне виконання покладених на них обов'язків відповідно до посадових інструкцій, своєчасне і точне виконання законів України, інших нормативно-правових актів, доручень начальника Київрибоохорони, заступників, інших керівників у межах визначених повноважень.

В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно даних службової записки начальника відділу охорони водних біоресурсів Сахно О.В. від 03.09.2013р. вх. № 4521 та службової записки завідувача Сектору юридичного забезпечення від 04.09.2013р. вх. № 4554, слідує, що 11.07.2013р. відбулася нарада колегії Київрибоохорони, на якій начальником Київрибоохорони було озвучено доручення, згідно якого начальники територіальних відділів Київрибоохорони мали організувати проведення перевірок рибозахисних пристроїв на водозабірних спорудах та по результатам перевірок надати інформацію до відділу іхтіології та регулювання рибальства до 30.07.2013р. Начальникам територіальних відділів була дана вказівка щодо невідкладного проведення вищезазначених перевірок на підконтрольних їм територіях згідно затвердженого плану.

Позивач у рапорті від 05.09.2013р. вх. № 4604 повідомив про те, що інформація порушення трудової дисципліни до про результати здійснених перевірок, в зазначений термін ним не подавалася.

Таким чином, свої посадові обов'язки позивач як працівник Київрибоохорони виконував неналежним чином і доручення начальника Київрибоохорони не виконав чим порушив трудову дисципліну.

Відповідно до ст. 147 КЗпП за працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Вказана норма кореспондується із нормою, закріпленою в Правилах внутрішнього трудового розпорядку, де згідно пунктів 1, 3, Розділу VII «Відповідальність за порушення трудової дисципліни» до працівників Київрибоохорони за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків застосовуються стягнення: а) догана; б) звільнення з роботи.

Згідно ст. 147 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Строк для застосування дисциплінарного стягнення встановлюється у ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку.

Як слідує із матеріалів справи, на відповідачем в порядку вимог абзацу 1 ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни ОСОБА_1 було отримано письмове пояснення - рапорт від 05.09.2013р. вх. № 4604.

Відповідно до пункту 5 Розділу VII «Відповідальність за порушення трудової дисципліни» Правил внутрішнього трудового розпорядку стягнення оформляється наказом начальника Київрибоохорони та оголошується працівникові, ознайомлення з яким він підтверджує власноручним підписом.

Фактичні обставини справи, системний аналіз норм чинного законодавства слідує, що наказ начальника Київрибоохорони від 05.09.2013р. № 379/к про застосування дисциплінарних стягнень є правомірним і виданий у повній відповідності до норм трудового законодавства України та внутрішніх нормативних актів Київрибоохорони. Таким чином, правовою підставою для видання наказу начальника Київрибоохорони від 05.09.2013р. № 379/к стало порушення трудової дисципліни начальником територіального відділу ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу начальника Київрибоохорони від 05.09.2013р. № 379/к є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу від 30.09.2013 року № 426/к про застосування дисциплінарних стягнень, суд виходив із наступного.

Відповідно до Положення про Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 19.04.2012 № 204, Київрибоохорона в межах визначеного району діяльності та відповідно до покладених на неї завдань забезпечує організацію та здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у водних об'єктах та їх частинах. Здійснює передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства.

Правила любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19, покладають на органи рибоохорони здійснення контролю за дотриманням правил рибальства (п. 5.1).

Однією з найбільш ефективних форм боротьби з порушеннями правил рибальства є рибоохоронні рейди. Проведення рибоохоронних рейдів регламентується Порядком проведення рибоохоронних рейдів і дій інспекторів органів рибоохорони при виявлені порушень правил рибальства, затвердженим наказом Державного комітету рибного господарства України від 06.12.1999 № 158 (надалі - Порядок).

Згідно пунктів 2.3, 2.4 Порядку, рейди проводяться відповідно до план-наказу з обов'язковим проведенням інструктажів з охорони праці та техніки безпеки. У план-наказі зазначається час і терміни проведення рейду, водойми чи окремі ділянки водойми, склад рейдових груп, їх матеріально технічне забезпечення, призначається старший групи.

Рейдова група повинна комплектуватися не менш, ніж з трьох осіб (державних і громадських інспекторів рибоохорони, працівників міліції, інспекторів Мінекономбезпеки, народних дружинників). Очолює групу досвідчений інспектор рибоохорони.

Як слідує із матеріалів справи, у плані-наказі начальника Київрибоохорони від 19.09.2013р. № 167 були чітко визначені дані для проведення рибоохоронного рейду, а саме: старший рейдової групи - ОСОБА_1; термін проведення рейду - з 20.09.2013 року по 26.09.2013 року; склад групи - провідний державний інспектор Зущик Б.А., із залученням громадських інспекторів та співробітників МВС; група забезпечується -автотранспортом: УАЗ 315195 АА 9805 СЕ, плавзасобами: ЛУН ДЯКИ 0142, казанка 5М2 ЯКИ 0126. План-наказ отримав і засвідчив своїм підписом старший групи - начальник територіального відділу ОСОБА_1

В ході розгляду справи підтверджено, що з провідним державним інспектором Зущиком Б.А. був проведений інструктаж з техніки безпеки та охорони праці, що засвідчує його особистий підпис. Відсутність підписів інших учасників рейду доводить наступний факт: склад групи був неповний, тобто, не був укомплектований відповідно до вимог п. 2.4 Порядку.

Так, про неповний склад рейдової групи зазначено у Звіті про виконану роботу за планом-наказом від 19.09.2013р. № 167, складеному ОСОБА_1, а також, у рапорті ОСОБА_1 від 26.09.2013р. вх. № 5099 та у службовій записці завідувача Сектору юридичного забезпечення Чебукіної С.В. від 27.09.2013р. вх. № 5127.

Разом з тим, суд критично ставиться до доводів позивача, викладених у рапорті від 26.09.2013р. вх. № 5099 про те, що громадські інспектори відмовилися приймати участь у рибоохоронному заході, з огляду про наступне.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення про громадських інспекторів рибоохорони, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.02.2012р. № 83 кожний громадський інспектор працює у взаємодії з державним інспектором рибоохорони і під його керівництвом у межах відповідного територіального органу рибоохорони. Спеціально уповноважена особа або державний інспектор, за якими закріплений громадський інспектор координує його діяльність та залучає його до участі у перевірках виконання вимог законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів рибодобувними підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами, які здійснюють вилучення водних біоресурсів.

Згідно п. 4.2. Положення про громадських інспекторів рибоохорони одним із обов'язків громадських інспекторів є виконання покладених на них завдань.

Записи в Журналі закріплення громадських інспекторів за працівниками Київрибоохорони свідчать про те, що за позивачем було закріплено чотири громадських інспектори, яких він мав можливість та був зобов'язаний залучити до рибоохоронного рейду.

Проведення рибоохоронного рейду з порушенням вимог п. 2.4. Порядку унеможливлювало здійснення рибоохоронної роботи належним чином.

Матеріалами справи підтверджений факт неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, передбачених наказом начальника Київрибоохорони, що є порушенням трудової дисципліни та тягне за собою застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до Розділу III «Основні обов'язки і права працівників» Правил внутрішнього трудового розпорядку Управління охорони, використання і відтворенні водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області визначено, що одним з основних обов'язків державних службовців Київрибиохорони є забезпечення ефективної роботи, сумлінне виконання покладених на них обов'язків відповідно до посадових інструкцій, своєчасне і точне виконання законів України, інших нормативно-правових актів, доручень начальника Київрибоохорони, заступників, інших керівників у межах визначених повноважень.

Відповідно до ст. 141 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен забезпечувати трудову і виробничу дисципліну.

За порушення трудової дисципліни до працівника органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника, можуть бути застосовані заходи стягнення.

Відповідно до пункту 5 Розділу VII «Відповідальність за порушення трудової дисципліни» Правил внутрішнього трудового розпорядку стягнення оформляється наказом начальника Київрибоохорони та оголошується працівникові, ознайомлення з яким він підтверджує власноручним підписом.

Враховуючи вищевикладене, наказ начальника Київрибоохорони від 30.09.2013р. року № 426/к про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани до начальника територіального відділу ОСОБА_1 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо правомірності видання наказу начальником Київрибоохорони від 12.11.2013 року № 536/к про застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, судом встановлено наступне.

Наказом начальника Київрибоохорони від 26.03.2013 року № 49 про закріплення транспортних засобів на начальника територіального відділу № 2 ОСОБА_1 покладено матеріальну відповідальність, зокрема, за збереження закріплених за ним транспортних засобів в робочий і в неробочий час, їхнього технічного стану, проведення ремонтів, своєчасне подання звітів про технічний стан, закріплених транспортних засобів.

Разом з тим, згідно вищезгаданого наказу позивачу надано право у зв'язку з виробничою необхідністю надавати співробітникам територіального відділу № 2 дозвіл на керування та користування закріпленими за ним транспортними засобами, при наявності у них таких документів: посвідчення водія, медичної довідки тощо.

Крім того, в період користування транспортним засобом співробітником територіального відділу № 2, на нього покладається матеріальна відповідальність в межах, визначених пунктом 2 наказу Київрибоохорони від 26.03.2013р. № 49.

Відповідно до пункту 5 наказу Київрибоохорони від 26.03.2013р. № 49 факт надання дозволу на керування та користування транспортним засобом начальником територіального відділу № 2 ОСОБА_1 повинен підтверджуватися відповідним письмовим документом (актом приймання-передачі, накладною, розпискою, тощо).

В ході судового розгляду справи підтверджено, що при виявлені в несправному стані автомобіля марки ВАЗ 21213 державний номер НОМЕР_1, закріпленого за начальником територіального відділу ОСОБА_1, в позивача в правомірно було взяте пояснення щодо вказаної ситуації.

Так, в рапорті від 26.09.2013р. вх. № 5087 позивач, зазначив, що інформацію про несправність автомобіля не надавав, оскільки мав намір відремонтувати власними силами. Таким чином, позивач не заперечував факту несправності автомобіля та неподання своєчасного звіту про технічний стан, закріпленого за ним транспортного засобу.

Крім того, Головний державний інспектор Київрибоохорони ОСОБА_5 в наданому ним пояснені від 16.09.2013р. вх. № 4866 повідомив, що 12.09.2013 року здійснював ремонт автомобіля марки ВАЗ 21213 державний номер НОМЕР_1, закріпленого за начальником територіального відділу ОСОБА_1

Однак, відповідно до план-наказу від 05.09.2013 року № 145 ОСОБА_5 в період з 06.09.13 по 02.09.13 був у складі групи, яка проводила рибоохоронний рейд. Старшим групи призначений головний державний інспектор Березовський М.В. Група забезпечувалась автотранспортом УАЗ АА 6209 ВЕ, ВАЗ АІ 9508 ВЕ.

Отже, позивач перевищивши службові повноваження, надав розпорядження не підпорядкованому йому співробітнику ОСОБА_5 щодо ремонту автомобіля марки ВАЗ 21213 державний номер НОМЕР_1, крім того, не оформив передачу автотранспортного засобу, закріпленого за ним, належним чином, тобто, відповідно до п. 5 наказу Київрибоохорони від 26.03.2013р. № 49.

Вказані факти підтверджуються, також, службовою запискою завідувача Сектору юридичного забезпечення Чебукіної С.В. від 20.09.2013р. вх. № 4982.

Відповідно до п. 23. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 працівник може бути звільнений за передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП підставами лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП).

Систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов'язків покладених на нього посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку підтверджує факт застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до наказу Київрибоохорони від 05.09.2013р. № 379/к.

Догана - вид дисциплінарного стягнення встановлений чинним законодавством.

На момент видання наказу Київрибоохорони від 12.11.2013р. року № 536/к про застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, вищезазначене дисциплінарне стягнення не втратило юридичної сили за давністю та не було знято достроково.

Відповідно до ст. 149 КЗпП відповідачем до застосування дисциплінарного стягнення від правопорушника було отримання пояснення - рапорт від 26.09.2013р. вх. № 5087, рапорт від 26.09.2013р. вх. №5088.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був членом первинної профспілкової організації.

Так, на виконання ч. 1 ст. 43 КЗпП керівником Київрибоохорони було здійснене звернення до профспілкового комітету Київрибоохорони - лист від 07.10.2013р. № 2288. Голова профкому Київрибоохорони Погоржевська Л.А. листом від 07.10.2013р. № 5 запросила ОСОБА_1 (лист отримав власноруч, про що свідчить особистий підпис) бути присутнім 10.10.2013р. на засіданні профспілкового комітету, де мало обговорюватися питання погодження його звільнення відповідно до п. 3ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Загальний строк для прийняття рішення профспілковою організацією щодо погодження або непогодження розірвання трудового договору з працівником становить п'ятнадцять календарних днів.

Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору.

З службової записки в.о. завідувача сектору роботи з персоналом Дзядевич Л.В. від 11.11.2013р. вх. № 7495, слідує, що станом на 11.11.2013р. року від первинної профспілкової організації повідомлення про прийняте рішення щодо даного питання до керівного органу Київрибоохорони не надходило, а відтак було розцінене відповідачем як згода профспілкового комітету на розірвання трудових відносин з працівником.

Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Як встановлено ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого нам органу в період його тимчасової непрацездатності.

Водночас, в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у період:

- з 09.10.2013 по 18.10.2013рр. (включно) - листок непрацездатності серія АГА № 853652, виданий поліклінікою № 2 Деснянського районі м. Києва;

- з 21.10.2013 по 25.10.2013рр. (включно) - листок непрацездатності серія АВЯ № 959728, виданий Олевською центральною районною поліклінікою Житомирської області;

- з 28.10.2013 по 01.11.2013рр. (включно) - листок непрацездатності серія АВО № 241285, виданий дитячою поліклінікою №1 Деснянського району м. Києва;

- з 04.11.2013 по 08.11.2013рр. (включно) - листок непрацездатності серія АВЮ № 826241, виданий дитячою поліклінікою №1 Деснянського району м. Києва.

Проте, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосоване до ОСОБА_1 12.11.2013р. згідно наказу № 536/к, що свідчить про його правомірність та дотримання відповідачем процедури звільнення.

Позовні вимоги щодо поновлення на роботі не підлягають задоволенню, з огляду про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП поновлення працівника на попередньому місці роботи здійснюється у разі звільнення його без законної підстави.

Вважаємо, звільнення ОСОБА_1 згідно наказу Київрибоохорони від 12.11.2013 року № 536/к про застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення таким, що має законну підставу, отже, його вимога про поновлення на попередньому місці роботи є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з Київрибоохорони на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення по день поновлення на роботі є безпідставною за таких обставин.

Вимушений прогул - час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати, має місце, зокрема, при незаконному звільненні.

Так, оскільки в межах даної справи було встановлено, що звільнення ОСОБА_1 є правомірним, то правових підстав для поновлення його на роботі немає.

Оскільки згідно зі ст. 235 КЗпП оплаті підлягає саме вимушений прогул працівника, то за відсутності даного, стягнення не може бути здійснено.

Беручи до уваги вищенаведене, позивні вимоги щодо виплати компенсації за завдання моральної шкоди не є обґрунтованими, адже відповідно до ч. 1 ст. 237№ КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяння йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано медичних висновків або інших висновків спеціалістів, якими б підтверджувалися його душевні страждання.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.А. Качур