Ухвала суду № 37513039, 26.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/12739/13-ц Провадження № 22-ц/795/467/2014 Головуючий у I інстанції - Мороз К. В. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Страшного М.М., Шарапової О.Л.,при секретарі:Герасименко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткове рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсною третейської угоди та скасування рішення третейського суду, третя особа - ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення та визнати недійсним третейське застереження, що міститься в п. 6.5 укладеного між ним і ПАТ «Альфа-Банк» кредитного договору від 21.01.2008 р. № SME007804 та скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ» від 10.06.2009 р. по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У вересні 2013 р. ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення по справі про визнання недійсним третейського застереження, викладеного в п. 6.5 кредитного договору від 21.01.2008 р. № SME007804 та про скасування вищевказаного рішення третейського суду від 10.06.2009 р. Ці вимоги обґрунтовуються тим, що судом І інстанції при постановленні 31.10.2012 р. рішення по даній справі не вирішені позовні вимоги про визнання оспорюваного третейського застереження недійсним з мотивів його невідповідності вимогам ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 5 Закону України «Про третейські суди» та ст. 2 ЦПК України.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено.

Доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам заяви про постановлення додаткового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи додаткове рішення, суд І інстанції виходив з того, що норми права, на які посилається ОСОБА_5 у заяві про постановлення додаткового рішення, не є підставою для визнання недійсним та скасування оспорюваних ним третейської угоди і рішення третейського суду. Даний висновок суду є вірним.

Так, по справі встановлено наступне.

21.01.2008 р. між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № SME007804, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 10000 доларів 00 центів США зі сплатою 20 % річних та строком повернення кредиту до 21.01.2010 р., цільове призначення кредиту - задоволення неспоживчих потреб (а.с. 25-26).

У п. 6.5 вказаного договору міститься третейське застереження, відповідно до якого судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, що виникають при виконанні або припиненні даного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків і недійсність (неукладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ" у відповідності до його регламенту.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ» від 10.06.2009 р. по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено і на його користь солідарно з ОСОБА_5 й ОСОБА_6 стягнуто заборгованість: за кредитом - 49398 грн. 43 коп., за відсотками за користування кредитом - 1057 грн. 41 коп., по пені - 19940 грн. 18 коп., а також 400 грн. 00 коп. на відшкодування судових витрат; з ОСОБА_6 - поручителя ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто пеню у розмірі 23516 грн. 31 коп. (а.с. 5-8).

Звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсним третейського застереження та скасування рішення третейського суду, які зазначено вище, позивач стверджував, що кредитний договір не містить даних про повноваження осіб, які його підписали від імені ПАТ «Альфа-Банк», на укладення від імені цього товариства третейської угоди, що свідчить про відсутність третейської угоди та непідвідомчість справи третейському суду. Крім того, ОСОБА_5 зазначав, що оспорюване ним третейське застереження не відповідає вимогам ст. 6 Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод», ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 5 Закону України «Про третейські суди» та ст. 2 ЦПК України.

Рішенням суду І інстанції від 31.10.2012 р. по даній справі визнано недійсним п. 6.5 укладеного між ОСОБА_5 і ПАТ «Альфа-Банк» кредитного договору від 21.01.2008 р. № SME007804 та скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ» від 10.06.2009 р. по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказане рішення від 31.10.2012 р. мотивоване тим, що укладений між ОСОБА_5 і ПАТ «Альфа-Банк» кредитний договір від 21.01.2008 р. не містить даних про наявність у осіб, які його підписали від імені ПАТ «Альфа-Банк», довіреностей на укладення третейської угоди, що є підставою для визнання оспорюваного третейського застереження недійсним та скасування рішення третейського суду відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» й п. 1 ч. 2 ст. 3895 ЦПК України (а.с. 73-76).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 14.02.2013 р., залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.04.2013 р., рішення суду І інстанції скасовано і у задоволенні вимог ОСОБА_5 відмовлено (а.с. 113-117, 132-133). Постановляючи дане рішення, апеляційний суд виходив з такого: відсутність у кредитному договорі між ОСОБА_5 та ПАТ «Альфа-Банк» посилання на документ, що свідчить про наявність у осіб, які підписали договір від імені ПАТ «Альфа-Банк», повноважень на його укладення та підписання, зокрема і на укладення третейської угоди, не є підставою для визнання оспорюваного третейського застереження недійсним, т.я. правочин в цілому не оспорюється й всі передбачені ч.ч. 1-4 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» норми при його укладенні дотримані.

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Доводи апеляційної скарги про те, що в силу ст. 215 ЦК України оспорюване ОСОБА_5 третейське застереження є недійсним з підстав невідповідності його вимогам ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 5 Закону України «Про третейські суди» та ст. 2 ЦПК України, у зв'язку з чим є недійсним та підлягає скасуванню і оспорюване ОСОБА_5 рішення третейського суду, є юридично неспроможними - вони суперечать даним нормам права.

Отож підстав для скасування оскаржуваного рішення нема.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а додаткове рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: