Ухвала суду № 37513034, 03.03.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/1569/13-к Головуючий у І інстанції Сташків В. Б. Провадження № 11-кп/795/138/2014 Категорія - ч. 1 ст. 249 ККУкраїни Доповідач Борисенко І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіБорисенка І. П. суддів Рудомьотової С.Г., Салая Г.А.

секретаря судового засідання Гой Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260060000009 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2013 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 01 жовтня 2012 року вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2550 грн. з розстрочкою його виплати по 255 грн кожного місяця протягом 10 місяців, вирок не виконаний,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора Кузьмича С.О.

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А:

До апеляційного суду Чернігівської області надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, в якій останній просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження - закрити.

Даним вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2550 грн. з конфіскацією знарядь і засобів промислу: дерев'яного човна без бортових номерів з підвісним човновим двигуном «Вихрь 25» НОМЕР_1, бензинового бочка до човнового двигуна червоного кольору, ємністю 20 кг, сітки, виготовленої із сітконастевого матеріалу довжиною 93 м, висотою 2 м, розміром вічка 70 мм та добутої риби цінних пород, а саме: лящ - 47 шт., білизна - 2 шт.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2012 року за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2550 грн. та остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. з конфіскацією знарядь і засобів промислу: дерев'яного човна без бортових номерів з підвісним човновим двигуном «Вихрь 25» НОМЕР_1, бензинового бочка до човнового двигуна червоного кольору, ємністю 20 кг, сітки, виготовленої із сітконастевого матеріалу довжиною 93 м, висотою 2 м, розміром вічка 70 мм та добутої риби цінних пород, а саме: лящ - 47 шт., білизна - 2 шт.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишено підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2550 грн. з конфіскацією знарядь і засобів промислу: дерев'яного човна без бортових номерів з підвісним човновим двигуном «Вихрь 25» НОМЕР_1, бензинового бочка до човнового двигуна червоного кольору, ємністю 20 кг, сітки, виготовленої із сітконастевого матеріалу довжиною 93 м, висотою 2 м, розміром вічка 70 мм та добутої риби цінних пород, а саме: лящ - 47 шт., білизна - 2 шт.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком чинності залишено підписку про невиїзд.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов Київського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони та використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області та Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу в розмірі 8500 грн. на користь Радульської селищної ради Чернігівської області.

Як встановив суд першої інстанції, 3 серпня 2012 року, в період часу між 03 год. 30 хв. та 04 год. 00 хв., ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, використовуючи дерев'яний човен без бортових номерів з підвісним човновим двигуном «Вихрь 25» НОМЕР_1, перебуваючи на р. Дніпро на території Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, без належних документів та дозволу, в порушення ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15 лютого 1999 року і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року, займались незаконним рибним добувним промислом забороненим знаряддям лову, сіткою, виготовленою із сітконастевого матеріалу довжиною 93 м, висотою 2 м, розміром вічка 70 мм., та виловили риби цінних порід, а саме: лящ 47 шт., на суму 7990 грн., білизна 2 шт., на суму 510 грн., а всього на суму 8500 грн., що було обраховано відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. N 1209, чим заподіяли істотну шкоду рибним запасам України.

В цей же день ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані працівниками прикордонної служби України в прикордонній смузі на відстані 300 м до Державного кордону України на території Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області.

Не погодившись з вироком суду захисник ОСОБА_2 в обґрунтування апеляційної скарги вказує на необґрунтованість та незаконність вироку. В основу вироку було покладено показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які самого факту вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими не бачили. Крім того, вказує, що судом не було достовірно встановлено час та місце вчинення кримінального правопорушення, попри те, що прокурором пред'явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення не змінювалося, суд вважав встановленим, що правопорушення вони вчиняли в період часу з 03 год. 30 хв. по 04 год. 00 хв. Так само недоведеним, ну думку апелянта, є місце вчинення р. Дніпро саме на території Радульської селищної ради.

Вирок щодо ОСОБА_4 учасниками кримінального провадження не оспорюється.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали вимоги апеляційної скарги адвоката та просила її задовольнити із вказаних в ній підстав, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах, яким дана належна юридична оцінка.

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав та показав, що він разом з ОСОБА_4 збиралися на рибалку, тому він попросив останнього приглянути за човном. 03 серпня 2012 року, в період часу з 03 години по 04 годину, на прохання ОСОБА_4 він виїхав мотоциклом за останнім, побачивши, що його утримували працівники ВБ, які знаходились в стані алкогольного сп'яніння, він поїхав за прикордонниками. Коли він разом з прикордонниками прибули на місце, то їм розповіли, що він разом з ОСОБА_4 здійснювали вилов риби сіткам, з застосуванням човна. Але в той день вони рибу не ловили та на воду взагалі не виходили. Наполягав на тому, що інкримінованого йому кримінального правопорушення не скоював та цивільний позов не визнав.

Проте, не дивлячись на фактичне не визнання ОСОБА_3 вини його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується іншими доказами у кримінальному провадженні.

Зокрема, допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, працівники відділення ВБ по Чернігівському прикордонному загону, показали, що 03 серпня 2012 р., близько 04 години, під час несення служби, вони почули звуки двигуна човна з людьми. Після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з човна, останній дістав сітки, мотор, мішки з рибою та прив'язав човен, двигун якого був у робочому стані. Про факт рибальства даними особами вони повідомили чергового Чернігівського прикордонного загону. Після того, як прикордонники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули на місце вчинення кримінального правопорушення, обвинувачені разом з човном, мотором, сіткою, мішками риби та мотоциклом були доставлені до ПП «ОСОБА_10» ВПС «Задеріївка» для складання відповідних документів.

Свідок ОСОБА_9, який станом на 03 серпня 2012 року працював на посаді начальника відділення логістики ПП «ОСОБА_10», та ОСОБА_8, який на той час працював на посаді начальника відділення дільничних інспекторів ПП «ОСОБА_10, в суді першої інстанції показав, що 03 серпня 2012 р., в період часу з 03 години по 04 годину ранку, в телефонному режимі їм повідомили, що в районі р. Дніпр, в районі масового відпочинку в прикордонній смузі, працівники ВБ виявили правопорушників. Зустрівши, вони разом прибули на місце виявлення правопорушників, де знаходились ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, також на мотоциклі під'їхав ОСОБА_3 Там лежали поліетиленовий кульок з сіткою, мішки із свіжовиловленою рибою, двигун, бочок. Обвинувачений ОСОБА_3 передав ключ від човна. Обвинувачені разом з вище вказаним знаряддям та виловленою рибою були доставлені до ПП «ОСОБА_10» для складання відповідних процесуальних документів. Через деякий час приїхав ОСОБА_11 працівник річної міліції, який склав протокол огляду місця події та провів вилучення предметів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 працівник річної міліції, показав, що 03 серпня 2012 року йому зателефонував заступник начальника ЛВ в р/п «Чернігів» ОСОБА_12 та повідомив, що в ПП «ОСОБА_10» ВПС «Задеріївка» затримано осіб, які виловлювали рибу. Вони разом виїхали на даний прикордонний пост, де знаходились співробітники прикордонної служби та обвинувачені. Також там знаходилась сітка, яка була мокрою із слідами риби, та мішки з рибою, які зі слів прикордонників, належали затриманим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, човен і двигун. Потім він перерахував рибу по кількості та виду, оскільки має необхідні знання, склав протокол огляду місця події та провів вилучення знарядь лову риби.

Наведені свідчення свідків суд обґрунтовано поклав в основу вироку, дав їм оцінку та правильно визнав їх достовірними, оскільки вони підтверджують обставини вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, зібраними по справі.

Зокрема, відповідно до протоколу огляду місця події від 03.08.2012 року, виявлено дерев'яний човен, без реєстраційний та номерних знаків, двигун «Вихрь 25», без номерного знаку, бензинову бочку до човнового двигуна, ємністю 20 кг., два білих мішки із свіжовиловленою рибою (лящ 47 шт., білизна 2 шт.), поліетиленову згортку з сіткою порізною, довжиною 93 м, висотою 2 м, розміром вічка 70 мм. (том 1 а.п. 56-58).

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд обґрунтовано не поклав в основу вироку покази свідків ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 вранці 03.08.2012 року за місцем мешкання, в смт. ОСОБА_10, а не на річці Дніпро, і віднісся до них критично, оскільки вони є неконкретними, сумнівними, і не підтверджуються іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами. Крім того, ОСОБА_3 під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не заявляв клопотань про допит вказаних свідків. ОСОБА_15 та ОСОБА_16 перебувають з обвинуваченим ОСОБА_3 в близьких стосунках (цивільна дружина і син цивільної дружини) та намагаються допомогти ОСОБА_3 уникнути відповідальності за скоєне.

При наведених доказах, колегія суддів вважає що висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному зайнятті рибним промислом, що завдало істотної шкоди, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про його непричетність до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення колегія суддів розцінює як захисну версію останнього з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінив зібрані у кримінальному провадженні докази і дав у вироку аналіз усіх доказів, які підтвердили винуватість обвинуваченого. При цьому суд на виконання вимог закону мотивував у вироку прийняття одних і відхилення інших доказів та поклав в основу вироку лише належні та допустимі докази, досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини кримінального провадження і є безпідставними доводи апелянта, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування та судом вірно встановлено та доказано, окрім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення, тому судом дотримано вимоги ст. 91 КПК України, а твердження апелянта про недостовірне встановлення часу та місця вчинення кримінального правопорушення не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Виходячи з аналізу вищевказаної норми закону, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в тому разі, якщо це не погіршує становище обвинуваченого.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині встановлення часу вчинення даного кримінального правопорушення, а саме: 03 серпня 2012 р., в період часу між 03 год. 30 хв. та 04 год. 00 хв., що підтверджується рапортами ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_11 ОСОБА_8 від 03.08.2012 року (том 1 а.п. 24, 25, 55, 44) та показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Зазначена зміна не тягне за собою зміни обсягу обвинувачення та правової кваліфікації та не погіршує становище обвинуваченого. З даних підстав апеляційний суд не погоджується з твердженнями захисника про порушення судом норм ст. 337 КПК України.

Посилання апелянта на не залучення органом досудового розслідування спеціаліста при огляді вилученої риби колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки, згідно вимог ч. 2 ст. 191, ст. 128-1 КПК України (в редакції 1960 року), залучення для участі в огляді спеціаліста не є обов'язком органу досудового розслідування та запрошується в разі необхідності та можливості.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 66, 67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання . За таких обставин суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді штрафу, стягнувши його на користь держави, з конфіскацією знарядь і засобів промислу.

З огляду на вимоги ст. 65 КК України, колегія суддів приходить до переконання про достатність та справедливість призначеного судом першої інстанції покарання, оскільки обставини кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати міру покарання у виді штрафу достатньою та необхідною для його виправлення, виховання та соціальної реабілітації.

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону та порушень прав обвинуваченого ОСОБА_3 на захист, які б потягли за собою безумовне скасування чи зміну вироку суду.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2013 року - залишити без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Борисенко І.П. Рудомьотова С.Г. Салай Г.А.