Рішення № 37511880, 07.03.2014, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/260/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2014 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Бельмеги М.В.

при секретарі Лаюк Г.Д.

за участю:

відповідача - ОСОБА_1

прокурора - Беньковського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Барської районної державної адміністрації Вінницької області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, 29.01.2014 р., звернулася в суд із даним позовом.

Позивачка - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву із клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачка зареєструвала з відповідачем шлюб 05.07.2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3. 06.09.2005 року, шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. Відповідач ухилявся від сплати аліментів та жодної іншої матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надав і не надає до цього часу. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею взагалі. 20.06.2013 року відповідач написав нотаріально завірену заяву, в якій надав згоду на усиновлення його малолітньої доньки ОСОБА_3, громадянином Російської Федерації ОСОБА_5, теперішнім чоловіком ОСОБА_2, матері малолітньої дівчини. Вказує, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.

Відповідач - ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Барської районної державної адміністрації Вінницької області - Лілія Предиткевич, в судове засідання не з'явилася, подала заяву із клопотанням розглядати справу за відсутності представника служби. Позов підтримує та просить задовольнити його в інтересах малолітньої ОСОБА_3.

Прокурор прокуратури Косівського району - Беньковський Володимир Андрійович, в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає позовні вимоги підставними, доведеними в судовому засіданні i такими, що підлягають до задоволення за таких підстав.

У відповідності до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач в справі, ОСОБА_1 являється батьком малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), що стверджується копією свідоцтва про народження дитини.

Як вбачається із свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 5) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 130 від 06 вересня 2005 року. Після реєстрації розірвання шлюбу позивачці в справі присвоєно прізвище «ОСОБА_2».

Органом опіки і піклування Барської районної державної адміністрації прийнято висновок №01-1-36/2803 від 13.09.2013 року (а.с. 9) про те, що в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є доцільним позбавити її батька ОСОБА_1 батьківських прав.

Стаття 51 Конституції України, а також статті 150 і 180 СК України встановлюють для батьків обов'язок виховувати та утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Крім цього, стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ зобов'язує батьків виховувати дітей, піклуватись про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя, праці, розвивати їх особистість, повагу до прав, свобод людини та громадянина. Такий же обов'язок щодо виховання та розвитку дитини на батьків покладає і стаття 59 Закону України «Про освіту».

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач умисно ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню і вихованню своєї малолітньої доньки.

Одним із способів захисту інтересів неповнолітньої дитини є позбавлення батьківських прав того з батьків, хто неналежно виконує свої батьківські обов'язки.

Так, відповідно до частини 2 статті 164 СК України батько або мати можуть бути позбавлені батьківських прав відносно дитини, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по її вихованню.

Аналізуючи вказану норму суд приходить до висновку про те, що ухилення від виконання обов'язку по вихованню дитини є актом свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій і не бажає цього робити в майбутньому.

Разом із тим суд звертає увагу, що факт ухилення відповідача від виконання свого батьківського обов'язку щодо своєї малолітньої доньки стверджено і долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а саме довідкою про неотримання аліментів № 1181/11-33/05 від 13.05.2013 року виданої відділом ДВС Косівського РУЮ (а.с. 7) із якої вбачається, що позивачка не отримувала аліменти від ОСОБА_1 у період з 01.11.2012 р. по 30.04.2013 р. згідно з виконавчим листом № 2-601, який видано 30.05.2011 р. Барським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Актом перевірки матеріально-побутових умов (а.с. 17) стверджено, що у дитини, яка проживає з матір'ю є всі належні умови для нормального росту і розвитку. Характеристикою виданою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 3 м. Бара, на ОСОБА_3 (а.с. 6), із якої вбачається, що вихованням дівчинки займалася мама, а батько ОСОБА_1 жодного разу не був в школі, не цікавився успіхами доньки, не відвідував батьківських зборів та шкільних свят. Відповідно до довідки № 19756 (а.с. 13) вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. В п. 16 цієї ж постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Також суд враховує, той факт, що відповідно до копії заяви (а.с. 11) вбачається, що відповідач дав згоду на усиновлення громадянином Російської Федерації ОСОБА_5, його малолітньої дочки - ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 як законний чоловік матері його дочки подав заяву на її усиновлення.

Таким чином, в ході судового розгляду справи отримані достовірні відомості, які свідчать про навмисне невиконання відповідачем своїх обов'язків по вихованню та утриманню малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки протягом тривалого часу він не проявляв відносно дитини належної турботи та уваги, не приймає участі у її вихованні та утриманні, не піклується про стан її здоров'я та розвитку, хоча зобов'язаний це робити та має таку можливість.

Як вбачається із квитанції (а.с. 1) позивачка сплатила судовий збір у розмірі 229,40 грн., який відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача. Однак, на момент подання позову до суду, в Україні діяла ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 243,60 грн. отож суд вважає за необхідне стягнути з відповідача недоплачену позивачкою суму судового збору у розмірі 14,20 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі наведеного, ст. 51 Конституції України, принципу 6 Декларації прав дитини, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 164, 165, 166, 182, 184 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» та керуючись ст.ст. 88, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1, судовий збір, що сплачений позивачкою при поданні позовної заяви, в розмірі 229,40 (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2, до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 14,20 (чотирнадцять гривень 20 копійок) грн. (отримувач коштів УДКСУ у Косівському районі Івано-Франківської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, Банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, Код банку отримувача (МФО) 836014, Рахунок отримувача 31210206700266, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Код ЄДРПОУ суду 02891606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бельмега М.В.