Ухвала суду № 37511010, 27.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5137/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року Товариство обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - послуги надані контрагентами в повному обсязі й оплачені позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Лейн" є юридичною особою, що зареєстрована 23.11.2010 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є консультування з питань інформатизації, професійно-технічна освіта, комп'ютерне програмування.

У квітні 2012 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1716/22-3/37381913/59 від 22.04.2012 року, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог абзаців першого та другого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 121967,00 грн., у тому числі по періодах: за лютий 2012 року - на 44833,00 грн.; за березень 2012 року - на 57967,00 грн.; за травень 2012 року - на 19167,00 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 128065,00 грн., в тому числі по періодах: за I квартал 2012 року - на 107940,00 грн.; за півріччя 2012 року - на 20125,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з приводу придбання послуг з маркетингового дослідження ринку та послуг з інформатизації, які здійснювались на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД". На думку посадових осіб податкового органу, в дійсності послуги вказаними контрагентами позивачу фактично не надавались, адже вони не мають для цього відповідних адміністративно-господарських можливостей: відсутні трудові ресурси тощо.

На підставі висновків акта перевірки 16.05.2013 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від № 0001682203/1056, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 182951,00 грн., з яких: 121967,00 грн. - за основним платежем; 60984,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); від 16.05.2013 року № 0001672203/1055 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 160081,00 грн., з яких: 128065,00 грн. - за основним платежем; 32016,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, а результатами розгляду скарг оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що у травні 2012 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" (виконавець) укладено договір від 08.05.2012 року № 05/7, згідно з яким виконавець взяв на себе зобов'язання за плату надати замовнику послуги з маркетингового дослідження ринку у сфері інформатизації (IT консалтингу) та навчання в Україні в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Загальна вартість послуг за вказаним договором становила суму 115000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн.

На підтвердження факту виконання робіт сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 року № 31-05/12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" надало послуги на суму 115000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн.

Оплата послуг за вказаним договором здійснювалась позивачем у безготівковій формі. В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" кошти у загальній сумі 115000,000 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

Кошти, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", позивач відніс до складу валових витрат та відобразив у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач представив суду дві податкові накладні від 22.05.2012 року № 741 та від 23.05.2012 року № 753 на загальну суму 115000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн., одержані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь". Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за травень 2012 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний податковий (звітний) період та реєстрі отриманих податкових накладних.

На вимогу суду першої інстанції позивач представив оригінал звіту про проведене маркетингове дослідження ринку послуг у сфері інформатизації (IT консалтингу) та навчання в Україні, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", скріплений печаткою цієї юридичної особи та підписом директора вказаного контрагента.

З представленого позивачем маркетингового звіту судом першої інстанції було встановлено, що він містить оглядові статті на теми стану світового ринку ІТ-навчання та основних тенденцій його розвитку, російського та українського ринку ІТ-навчання, ринку продажу настільних ПК та ноутбуків, принтерів та МФУ, мобільних телефонів та смартфонів, програмного забезпечення, корпоративних систем, ІТ-послуг, консалтингових послуг, ринку телекомунікації тощо. За висновками виконавця послуг, ІТ-навчання в Україні "рухається в ногу з часом", а "високі стандарти в навчанні є не тільки результатом багатолітньої роботи на ринку ІТ-навчання - багато навчальних центрів існують понад 10 років - але й результатом діяльності професійних тренерів, а також використанням та впровадженням нових технологій в учбовий процес".

Досліджуючи наявність господарської мети при придбанні вказаних маркетингових послуг, суд першої інстанції встановив відсутність зв'язку між інформацією, що міститься у звіті, з господарською діяльністю позивача, при цьому представник позивачу у судовому засіданні не зміг надати суду пояснення, яким чином інформація, що міститься у представленому суду маркетинговому звіті, позитивно вплинула або могла позитивно вплинути на результати господарської діяльності позивача.

З приводу контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" судом першої інстанції на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" є юридичною особою, що зареєстрована 03.10.2011 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією. Основними видами діяльності вказаної юридичної особи є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля будівельними матеріалами; організація перевезення вантажів; рекламна діяльність; інші види оптової торгівлі; надання інших комерційних послуг. Дані про підтвердження юридичною особи - не підтверджено.

Також судом першої інстанції було встановлено, що податковий орган у своїх висновках також послався на акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 13.11.2012 року № 7593/22-7/37889322 про неможливість проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, а також на пояснення засновника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", який повідомив, що вказане підприємство зареєстрував за винагороду, фінансово-господарську діяльність не здійснював, свідоцтво платника ПДВ не отримував, доручення на ведення фінансово-господарської діяльності нікому не надавав, договорів з приводу господарських операцій ні з ким не укладав, робіт не виконував, послуг не надавав.

У січні 2012 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" (виконавець) укладено договір від 16.01.2012 року № 16/01-2012, згідно з яким виконавець зобов'язувався за плату надати замовнику послуги з інформатизації (розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Загальна вартість послуг за цим договором становила суму 616800,00 грн., у тому числі ПДВ - 102800,00 грн.

В актах наданих послуг від 29.02.2012 року № б/н та від 30.03.2012 року № б/н, складених уповноваженими представниками сторін договору, відображено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" протягом лютого та березня 2012 року надало позивачу консультаційні послуги з питань інформатизації та розроблення стандартного програмного забезпечення на теми:

- Конфігурування, керування та підтримка серверів Windows Server 2008 R2 - 5865,00 грн. (сума без ПДВ);

- Cisco Unified Contact Center Enterprise - 22225,00 грн. (сума без ПДВ);

- CI-ISE delivery - 68479,17 грн. (сума без ПДВ);

- Wireless LAN Advanced Topics - 21180,00 грн. (сума без ПДВ);

- Cisco Networking Devices Part 2 - 3971,83 грн. (сума без ПДВ);

- v3 Побудов служби Service Desk. Керування інцидентами - 15529,00 грн. (сума без ПДВ);

- Office Excel 2010, основний курс - 2333,33 грн. (сума без ПДВ);

- : VMware vSphere: Design Workshop - 12565,83 грн. (сума без ПДВ);

- Адміністрування Cisco Unified Contact Center Enterprise - 11933,33 грн. (сума без ПДВ);

- Ведення в Програмування C# на Платформі Microsoft NET - 5841,67 грн. (сума без ПДВ);

- Використання мережевого обладнання Cisco. Частина 2 - 4255,00 грн. (сума без ПДВ);

- Керування та усунення несправностей в Microsoft Exchange Server 2010 - 3129,17 грн. (сума без ПДВ);

- Мережева безпека Securing Networks With ASA Advanced - 5852,25 грн. (сума без ПДВ);

- Основи ITIL v3. Принципи організації IT-підрозділу компанії - 7182,50 грн. (сума без ПДВ);

- Проведення ICP сесії - 7766,67 грн. (сума без ПДВ);

- Розробка Web-додатків за допомогою Microsoft Visual Studio 2008 SPI - 6708,33 грн. (сума без ПДВ);

- Установка і настройка Windows 7 в банківській сфері - 5369,42 грн. (сума без ПДВ) тощо.

На підставі відомостей актів наданих послуг, судом першої інстанції було встановлено, що в них відсутня інформація про зміст послуг (це програмне забезпечення, що встановлювалось на комп'ютерну техніку, або семінари з питань інформаційних технологій), кількісні та якісні показники, технічні одиниці, місце надання послуг, осіб-отримувачів послуг тощо.

Позивач під час судового розгляду справи не надав суду документів, які б документували, підтверджували або відтворювали факт надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД". Навпаки, на підставі представлених позивачем документів судом першої інстанції було з'ясовано, що послуги з навчання персоналу інших організацій з питань інформатизації надавались самим позивачем, а не Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД", адже цей контрагент, на відміну від позивача, не має для цього адміністративно-господарських можливостей, а представлені позивачем первинні фінансово-господарські документи не містять зв'язку між послугами, споживачами послуг та діяльністю цього контрагента.

Оплата послуг за вказаним договором здійснювалась позивачем у безготівковій формі. В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" кошти у загальній сумі 616800,00 грн., у тому числі ПДВ - 102800,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

Кошти, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД", позивач відніс до складу валових витрат та відобразив у податкових деклараціях з податку на прибуток за 1-й квартал 2012 року.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач представив суду одинадцять податкових накладних на загальну суму 616800,00 грн., у тому числі ПДВ - 102800,00 грн, держані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД". Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за лютий та березень 2012 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказані податкові (звітні) періоди та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" судом першої інстанції на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" є юридичною особою, що зареєстрована 28.07.2011 (реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР - 10090223007). Основними видами діяльності вказаної юридичної особи є: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля будівельними матеріалами; організація перевезення вантажів; рекламна діяльність; інші види оптової торгівлі; надання інших комерційних послуг. Дані про підтвердження юридичною особи - не підтверджено.

Відповідно до автоматизованої бази даних Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" до податкового органу не подавались, що свідчить про відсутність трудових ресурсів на вказаному підприємстві.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" у складі ціни придбаних послуг, а також формуванням валових витрат за рахунок коштів, сплачених вказаним контрагентам в оплату за послуги за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів (робіт, послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції було встановлено відсутність фактів надання позивачу послуг контрагентами - ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД", адже вказані особи не мають для цього адміністративно-господарських можливостей, а маркетингові послуги не мають розумної економічної мети.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог абзаців першого та другого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, є правильними, а податкове повідомлення-рішення від 16.05.2013 року № 0001682203/1056 - правомірним.

З приводу податкових зобов'язань з податку на прибуток колегія суддів зазначає наступне.

Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, є платниками податку на прибуток (пункт 133.1 статті 133 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом першої інстанції було встановлено, що первинні фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують факту здійснення господарських операцій з надання позивачу послуг з боку ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД".

Надані позивачем копії документів: договорів, актів прийому-передачі послуг, платіжних доручень, податкових накладних, формально оформлюють господарські операції, але зміст цих документів не дозволяє встановити факт реальності цих господарських операцій.

З урахуванням вказаного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" в оплату за надані послуги, вчинено незаконно.

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.