Ухвала суду № 37511008, 27.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6900/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві - Шевченко Олени Олегівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що вважає висновки акта камеральної перевірки від 29.03.2013 року № 1038/15-1-29/35250394 щодо порушення ТОВ «Зелмер Україна» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 9-ть місяців 2012 року, нормативно не підтверджується. Зокрема, позивач наголошує на тому, що грошові зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток за січень-лютий 2013 року були сплачені підприємством у повному обсязі та у встановлені чинним законодавством строки, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями. При цьому при визначені таких авансових внесків ТОВ «Зелмер Україна» правомірно керувалося нормами Податкового кодексу України (зокрема, ст. 149 цього Кодексу, якою безпосередньо визначається база оподаткування для податку на прибуток підприємства), а не положеннями Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 21.12.2012р. № 1171, яка не може суперечити нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Також, згідно з Формою податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213, нарахований податок на прибуток за звітний період (податковий) період відображається саме у рядках 11 і 12 такої Декларації. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ від 23.04.2013 року № 0001261510 щодо сплати штрафних санкцій в сумі 65396,20 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року № 0001261510 Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві - Шевченко Олена Олегівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

29 березня 2013 року працівником ДПІ була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Зелмер Україна» за 9 місяців 2012 року (січень 2013 року).

За результатами даної перевірки складено акт від 29.03.2013 року № 1038/15-1-29/35250394, за змістом якого перевіркою встановлено, що ТОВ «Зелмер Україна» порушено термін сплати визначеного грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток у січні 2013 року, нарахованого по декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року протягом строків, визначених нормами п. 57.1 ст. 57, п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, а саме: сума автоматично визначеного грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток у січні 2013 року згідно поданої Декларації за 9 місяців 2012 року, граничний строк сплати якого 20 січня 2013 року, становить 752497,00 грн. Однак, зазначене грошове зобов'язання було сплачено підприємством несвоєчасно: платіжними дорученнями від 18.01.2013 року на суму 425516,00 грн. та від 20.02.2013 року на суму 425516,00 грн. Тобто частина грошового зобов'язання по авансовим внескам у розмірі 326981,00 грн. сплачена із затримкою більше ніж на 30 календарних днів.

23 квітня 2013 року податковий орган на підставі вказаного вище акта камеральної перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0001261510 (форми «Ш»), яким згідно ст. 126 Податкового кодексу України, у зв'язку з встановленням порушення підприємством п. 57.1 ст. 57, п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ цього Кодексу, а саме: за затримку на більше ніж 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 326981,00 грн. визначило ТОВ «Зелмер Україна» штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20%, що складає 65396,20 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача є неправомірними, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що в жовтні 2012 року ТОВ «Зелмер Україна» (ідентифікаційний код 35250394) подало до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний період 9 місяців 2012 року, що була прийнята та зареєстрована податковим органом.

Вказана Декларація була оформлена за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20жовтня 2011 року № 1215/19953.

В поданій Декларації підприємство задекларувала, зокрема, наступні показники:

- ряд. 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02+рядок 03)» - 192512366,00 грн.;

- ряд. 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05+рядок 06)» - 174275998,00 грн.;

- ряд. 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04)(+, -)» - 18236368 00 грн.;

- ряд. 08 ТП «Об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню (+, -)» - «-» (тобто, прочерк);

- ряд. 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09)(при позитивному значенні) х рядок 10/100» - 3829637,00 грн.;

- ряд. 12 ТП «Податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, зменшений а вартість торгових патентів» - «-» (тобто, прочерк);

- ряд. 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)» - 329384,00 грн.;

- ряд. 20 АВ «Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи» - 6443093,00 грн.

18 січня та 20 лютого 2013 року банківською установою за дорученням ТОВ «Зелмер Україна» були здійснені перекази коштів у сумі 425516,00 грн. кожна в оплату авансових платежів з податку на прибуток за січень і лютий 2013 року. Факт надходження вказаних сум коштів в оплату податкового платежу до державного бюджету визнається відповідачем безпосередньо в Акті камеральної перевірки.

При цьому, розрахунок до сплати протягом січня-лютого 2013 року суми авансового внеску з податку на прибуток підприємства проводився на підставі даних Декларації за 9 місяців 2012 року, та сума такого авансового внеску за місяць становила 1/9 сумарного значення рядків 11 і 12 такої Декларації.

При визначенні суми грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток до сплати в січні 2013 року, податкова інспекція керувалася Узагальнюючою податковою консультацією щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 21.12.2012 року № 1171, в якій, зокрема, роз'яснено, що для розрахунку 1/9 податку на прибуток для сплати авансового внеску у січні-лютому 2013 року враховуються дані рядків 14 і 20 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У розумінні п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39); «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)(пп. 14.1.156).

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому згідно норм ПК України податок на прибуток для цілей даного пункту розраховується за загальними правилами встановленими пунктами 149.1, 151.1 та 152.1 відповідних статей цього Кодексу.

Зокрема, п. 152.1 ст. 152 ПК України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Статтею 151 зазначеного Кодексу встановлені ставки податку на прибуток підприємств, а згідно із п. 149.1 ст. 149 ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу (якими регулюється порядок і склад визначення, визнання доходів і витрат для обчислення податку).

Отже, за змістом вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що для розрахунку суми щомісячних авансових платежів за січень - лютий 2013 року необхідно брати 1/9 суми податку, нарахованого платником самостійно за ставкою, визначеною п. 151.1 ст. 151 цього ПК України, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Порядок складання та подання податкової звітності (в т.ч. податкової декларації з податку на прибуток підприємства) врегульований нормами гл. 2 «Податкова звітність» розд. 1 Загальні положення» ПК України.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства на момент подання позивачем Декларації за 9 місяців 2013 року та сплати авансового внеску в січні 2013 року була затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року № 1215/19953. Згідно вказаної Форми показники щодо сум нарахованого податку на прибуток вносяться до ряд. 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09)(при позитивному значенні) х рядок 10/100» та ряд. 12 ТП «Податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, зменшений а вартість торгових патентів».

В силу норм п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, починаючи з 1 січня 2013 року набули чинності зміни до норм вказаного пункту ст. 57 ПК України, що були внесені Законом України від 05.07.2012 року № 5083-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби, та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні».

Так, відповідно до новододаних норм абз. 4 п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду (тобто до 20-го числа наступного місця, що настає за звітним), у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Цим же Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби, та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» були внесені зміни до абз. 2 п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, в силу яких платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем 18 січня 2013 року було сплачено грошове зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 425516,00 грн. без подання податкової декларації в 2013 році. Дана сума авансового внеску в розмірі 425516,00 грн. була вирахувана ТОВ «Зелмер Україна» шляхом ділення сумарного значення ряд. 11 і ряд. 12 Декларації за 9 місяців 2012 року (3829637,00 грн.) на дев'ять.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані вище дії відповідача відповідають нормам п. 57.1 ст. 57 ПК України.

При цьому колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції посилання відповідача на те, що для розрахунку суми авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року, виходячи з положень абзацу 2. п. п.2. підрозділу 4 Податкового кодексу України, потрібно використовувати сумарне значення гряд. 14 («Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13») і ряд. 20 ( «Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому періоді) за місцезнаходженням юридичної особи») Декларації у зв'язку з наступним.

З аналізу положень норми абз. 2. п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України вбачається, що вказана норма не поширюється на сплату авансового внеску при виплаті дивідендів (порядок сплати якого натомість викладений у п. 153.3 ст. 153 цього ж Кодексу), оскільки нею регулюється сплата податку на прибуток в порядку іншої норми - п. 57.1. ст. 57 Кодексу.

Також базою розрахунку належної до сплати суми авансового внеску з податку на прибуток є показник податку на прибуток, який нарахований у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, а не показник авансового внеску при виплаті дивідендів, оскільки це прямо вказано у нормі законодавства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у ДПІ підстав для нарахування суми штрафної санкції у розмірі 65396,20 грн. за порушення граничного строку сплати ТОВ «Зелмер Україна» суми грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств в січні 2013 року в сумі 326981,00 грн., внаслідок відсутності факту несвоєчасності сплати такого грошового зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві - Шевченко Олени Олегівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.