Ухвала суду № 37510781, 06.03.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/10658/12 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М. Провадження № 22-ц/773/442/14 Категорія: 48 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк К. І.,

суддів - Веремчук Л.М., Лівандовської-Кочури Т.В.,

при секретарі - Черняк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Коренги А.А. про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_2 за апеляційною скаргою Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 слютого 2014 року в задоволенні подання старшого державного виконавця державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Коренги А.А. про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі Перший відділ державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання.

Державний виконавець та сторони у справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 06.08.2012 року, на підставі якого 06.08.2012 року видано виконавчий лист № 0308/10658/12, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.06.2012 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

По виконанню рішення суду відкрито виконавче провадження ВДВС Луцького міського управління юстиції 05 листопада 2012 року за № 35116974.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 01.01.2014 року становить 15 648,59 грн., це підтверджується довідкою-розрахунком (а.с. 40).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так п. 5 ст. 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено у праві виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

П. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду з таким поданням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Отже, відповідно до вищезазначених норм закону, боржник у разі ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за межі України до виконання рішення за поданням державного виконавця.

Наявність заборгованості по виконанню рішення суду без встановлення обставин, які б свідчили про ухилення боржника від виконання рішення, тобто дій або бездіяльності боржника, які полягають у навмисному або іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків, не є підставою для застосування зазначених санкцій.

Звертаючись до суду з поданням про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, державний виконавець обґрунтовувала вимоги наявністю заборгованості по виконавчому листу та невиконання рішення в добровільному порядку, які є недостатніми для підтвердження факту ухилення.

В поданні державного виконавця, а також в апеляційній скарзі відсутні покликання на обставини, які б свідчили про будь-які свідомі діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду при наявності реальної можливості виконати рішення суду, тобто відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язань.

За таких обставин, передбачені законом підстави для застосування до ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: