Ухвала суду № 37510767, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р.Справа № 818/8192/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 818/8192/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе"

до Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за №2-СП про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 27.09.2013 року.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" (м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991, рах. № 26001034313200 в АТ "УкрСиббанк, м. Харків, МФО 351005, код банка 09807750) 114, 70 грн. судових витрат.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року відмовлено в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями відповідача в період з 04.04.2013 року по 23.04.2013 року на підставі наказу від 19.06.2013 року за №189-од та направлення від 27.08.2013 року за №343 була проведена перевірка позивача, щодо цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої було складено акт за №05-08-04/11.

На підставі вищевказаного акту відповідачем було ухвалено рішення від 27.09.2013 року за №2-СП про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій, яким позивача зобов'язано перерахувати в повному обсязі до бюджету Фонду страхові кошти у сумі 7140,78грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 3561,87грн., у тому числі: штраф у розмірі 50% від суми неправомірно використаних страхових внесків, що становить 3558грн., штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих страхових коштів, нараховано пеню у розмірі 0,1% несвоєчасно повернутих страхових коштів за кожний день простроченого платежу, загальна сума страхових коштів, що підлягають перерахуванню до Фонду згідно рішення склала 10702,65грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності обґрунтованих підстав для визнання протиправним рішення відповідача від 27.09.2013 року за №2-СП.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон) за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв - профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо - юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Згідно п. 1.4.3 Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року №16 (далі -Порядок) передбачено, що за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати (часткове фінансування): на оплату праці медичних працівників санаторіїв-профілакторіїв, які частково фінансуються за рахунок коштів Фонду, а також на оплату праці адміністративного, обслуговуючого персоналу та працівників блоку харчування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності, які частково фінансуються за рахунок коштів Фонду.

Також згідно п.2.2 вищевказаного Порядку санаторій-профілакторій повинен бути відокремленим підрозділом підприємства, установи, навчального закладу або організації та діяти на основі положення про нього, затвердженого власником санаторію-профілакторію або уповноваженим ним органом; мати поточний рахунок, відкритий власником в установі банку через цей відокремлений підрозділ, або спеціальний реєстраційний рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби України для надходження та здійснення витрат за коштами Фонду.

Відповідно до приписів п.2.8 Порядку часткове фінансування санаторію - профілакторію підприємства, установи та організації за рахунок коштів Фонду здійснюється за умови його попереднього фінансування власником на рівні не менше від обсягу коштів, що мають бути виділені з бюджету Фонду.

Пунктом 3.1 Порядку визначено, що часткове фінансування санаторію-профілакторію підприємства, установи та організації за рахунок коштів Фонду здійснюється відповідно до кошторису санаторію-профілакторію підприємства, установи, організації, що частково фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за формою 15-ФСС з ТВП, заповненого згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Кошторис складається санаторієм-профілакторієм у межах асигнувань, передбачених кошторисом програми відділення Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду, і містить Фонд оплати праці працівників санаторію-профілакторію, що утримуються за рахунок коштів Фонду.

Підпунктом 3.2.2 Порядку визначено, що при обчисленні заробітної плати працівників санаторіїв-профілакторіїв застосовуються умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення .

Згідно п.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» що дані Умови визначено на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Колегія суддів зазначає, що на медичних працівників санаторіїв - профілакторіїв недержавної та некомунальної форми власності розповсюджуються усі нормативні акти щодо оплати праці медичних працівників.

Відповідно до абз. 5 п.11 Умов впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519 керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Також згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» з січня 2012 року запроваджено порядок надання медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) допомоги на оздоровлення, а саме: у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивач зобов'язаний використовувати кошти Фонду на оплату медичних працівників санаторію - профілакторію у відповідності до Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 16, Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, що затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», а також постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Як вбачається з матеріалів справи 27.12.2012 року між позивачем та відповідачем було укладеного договір за №131-06 про часткове фінансування санаторію - профілакторію ПАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе».

22.04.2013 року позивачем було ухвалено наказ за №12 від 22.04.2013 року, згідно якого в межах фонду оплати праці нарахована та виплачена за рахунок коштів" Фонду матеріальна допомога в сумі 7116 грн. медичним працівникам санаторію - профілакторію , які не пішли у основну щорічну відпустку, а були звільнені 24.07.2013 року та отримали компенсацію за невикористану відпустку.

Колегія суддів зазначає, що здіснення зазначених виплат не відповідає чинному законодавству, яке регулює зазначені правовідносини.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що на позивача по справі не поширюються приписи постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року за №24 , колегія суддів зазначає наступне.

Кошти, що були перераховані Фондом позивачу на оплату праці медичним працівникам санаторію - профілакторію, є бюджетними коштами, тому позивач повинен їх використовувати у відповідності до вимог вказаних нормативних актів, а не на власний розсуд.

В той же час колегія суддів також зазначає, що оплата праці медичних працівників санаторію профілакторію лише частково фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування, а тому передбачає і інші джерела фінансування, та не позбавляє працівників санаторію - профілакторію на отримання соціальних гарантій, передбачених локальними нормативними актами позивача. Оплата праці, що проводиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності, тобто, за рахунок державних коштів, повинна бути нарахована та виплачена відповідно до законодавства, що регулює порядок використання та витрачання саме цих коштів, а не коштів позивача.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, щодо обґрунтованості та правомірності оскаржуваного рішення відповідача за №2-СП від 27.09.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначення), та застосування фінансових санкцій, в частині повернення неправомірно використаних страхових коштів у сумі 7116 грн. та застосування штрафу у розмірі 50% від суми неправомірно використаних страхових коштів у сумі 3558 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 818/8192/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.