Ухвала суду № 37508814, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27.02.2014р. м. Київ К/800/22829/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Ситников О.Ф. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України з вимогами про скасування постанови ВП №30068817 від 25.06.2012р. про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання поновити виконавче провадження, посилаючись на те, що фактично судове рішення повністю не виконано, оскільки стягненню підлягав середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.02.2008р. по 30.11.2009р., тобто по день фактичного вступу на посаду, а не по день поновлення на роботі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013р. апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло. Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, колегія суддів Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2008р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2009р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2010р. скасовано наказ №157-К від 19.02.2008р., яким звільнено позивача посади та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.02.2008р. - дня остаточного розрахунку по день поновлення на роботі.

17.01.2011р. Одеським окружним адміністративним судом було постановлено додаткове рішення про стягнення з ДМС на користь ОСОБА_2 заробітку за час вимушеного прогулу з 20.02.2008р. - дня остаточного розрахунку по день поновлення на роботі - 30.11.2009р. в розмірі 118 920, 99 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011р вказана додаткова постанова скасована.

Наказом ДМС №2065-К від 20.11.2009р. скасовано наказ ДМС України від 19.02.2008р. №157-К та поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Південної митниці та на державній службі з 20.11.2009р.

Наказ ДМС №2065-К від 20.11.2009р. було реалізовано через наказ Південної митниці №1127-К від 30 листопада 2009 року, згідно якого наказано ОСОБА_2 приступити до виконання службових обов'язків на посаді заступника начальника Південної митниці з 30.11.2009р.

Постановою від 28.11.2011р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2008р. в частині стягнення з ДМС України на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.02.2008р. - дня остаточного розрахунку по день поновлення на роботі.

Постановою від 25.06.2011р. закінчено виконавче провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням боржником судового рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно зі ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає висновки апеляційного суду про наявність у відповідача підстав для закриття виконавчого провадження обґрунтованими, оскільки боржником фактично виконане судове рішення, позивачу виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2008р. по 20.11.2009р., що підтверджується платіжним дорученням №U544935 від 20.04.2012р.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді

Пасічник С.С.

Ситников О.Ф.