Ухвала суду № 37508314, 05.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 березня 2014 року Справа № 910/4585/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,перевірив касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 03.07.2013р.у справі№910/4585/13 господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі 1.Фонду державного майна України; 2.Міністерства охорони здоров'я України 3. Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України"до1. Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви"; 3.Фізичної особи підприємця ОСОБА_4провизнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання касаційної скарги сторонам. Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів (абзац 3 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України").

Доданий до касаційної скарги опис вкладення від 23.01.2014р. відділення поштового зв'язку № 98 у м. Києві з зазначенням адреси одержувача: 04071, м. Кив, вул. Нижній Вал, 51, не може вважатись належним доказом надсилання касаційної скарги стороні, оскільки як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.55) місцезнаходженням юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" є: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 8.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. У зв'язку з наведеним, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається на підставі п. 3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, за якою касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з положеннями ч.2 ст.1115 та ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було. У поданій касаційній скарзі фізична-особа-підприємець ОСОБА_4 посилається на те, що оскаржувані судові рішення є незаконними, прийнятими без урахування фактичних обставин справи, внаслідок невірного застосування норм закону, однак при цьому не зазначає жодної норми матеріального права, які були порушені судами, або суті порушення вказаних правових норм. Крім того, в поданій касаційній скарзі не зазначено, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно, невірно застосовані господарськими судами, натомість скаржник спонукає до переоцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до аналізу наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 підлягає поверненню заявникові на підставі п.3, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст.86, 111, п.3, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. та рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №910/4585/13 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко