Постанова № 37502596, 21.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року справа № 813/9524/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Самсонюк Т.Я.,

представника відповідача Сенюк В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Торговий дім «Селена»

до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області

про зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив з врахуванням уточнення позовних вимог зобов'язати Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних (АРМ «Контрагент» та інших) задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за звітні періоди, відкоригованих на підставі акта перевірки від 31.03.2011 року за № 130/280/36874349.

Позов мотивується тим, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Перун», ТзОВ «Яричів» та ПАТ «Родина» підтверджується наявними у матеріалах справи належними та достатніми доказами, а висновки органу державної податкової служби про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення суми податкового кредиту є неправомірними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами; у разі виявлення фактів заниження або завищення платником податків суми податкових зобов'язань контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму таких грошових зобов'язань шляхом надіслання останньому податкового повідомлення-рішення; в результаті проведеної перевірки відповідачем безпідставно, протиправно та без прийняття податкових повідомлень-рішень, внесено на підставі акта перевірки до системного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з мотивів, викладених в уточненні до позовної заяви.

Відповідач у запереченні на позов зазначає, що наявність у ТзОВ «Селена» документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту у зв'язку з тим, що відомості, які містяться у таких податкових накладних не має можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; ТзОВ «Селена» провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства; акт перевірки, викладені у ньому факти та висновки, не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченні на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

За результатами документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Перун» за грудень 2010 р. - січень 2011 р. складено акт № 130/230/36874349 від 31.03.2011 р.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями ТзОВ «Селена» завищено податкові зобов'язання на загальну суму 83830,5 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового зобов'язання вартості реалізованого цукру-піску для покупців: ПАТ «Родина» та ТОВ «Яричів», попередньо придбаних у постачальника ТзОВ «Перун», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ТзОВ «Селена»; в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Селена» завищено податковий кредит на загальну суму 78800 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних виписаних ТОВ «Перун» по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства (придбання цукру-піску).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з положення ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання.

Таким рішенням суб'єкта владних повноважень - правовим актом індивідуальної дії, що породжує виникнення чи припинення прав та обов'язків платника податків, є податкове повідомлення-рішення, яке, у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, приймається керівником контролюючого органу (його заступником) за результатами розгляду акта перевірки та інших матеріалів.

Як визначено підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки, оформленої актом № 130/230/36874349 від 31.03.2011 р., податковим органом не приймалися.

Судом не встановлено порушень при оформленні акту перевірки, а його висновки не можуть бути предметом оскарження.

Вважаючи висновки зазначені у акті документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Селена» є безпідставними та необґрунтованими, позивач просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних (АРМ «Контрагент» та інших) задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за звітні періоди, відкоригованих на підставі акта перевірки від 31.03.2011 року за № 130/280/36874349.

Згідно п. 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи позивачем не доведено, що дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо складення акту документальної невиїзної перевірки № 130/230/36874349 від 31.03.2011 р., по відображенню в електронній базі даних АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" результатів перевірки, призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів позивача та призвели до їх порушення. Доводи представника позивача про те, що такі дії негативно вплинули на його ділову репутацію належними доказами не підтверджені.

З огляду на вищевказане, в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.02.2014 року.