Постанова № 37502478, 04.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р. Справа №805/2143/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-35 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м. Маріуполь

про стягнення заборгованості з фінансових санкцій та нарахованої пені у розмірі 26373 грн. 75 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» про стягнення заборгованості з фінансових санкцій та нарахованої пені в розмірі 26373 грн. 75 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до відповідача були застосовані фінансові санкції та пеня в загальній сумі 84923 грн. 11 коп. за період з 20 листопада 2008 року по 22 травня 2009 року. З урахуванням часткової сплати, залишок суми боргу відповідача складає 26373 грн. 75 коп., яку і просив стягнути у судовому порядку.

Сторони у судове засідання не з’явились, про час, дату та місце слухання справи належним чином повідомлені. Позивач через канцелярію суду 28 лютого 2014 року надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу без участі представника в порядку письмового провадження, наявність заборгованості підтвердив шляхом надання картки особового рахунку за період з 1 січня 2008 року по 25 лютого 2014 року. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без участі представника суду не надав, письмових заперечень проти позову також не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 13509917, що підтверджено витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в матеріалах справи. Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що позивачем у відношенні відповідача було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 26 травня 2009 року № 400, яким до відповідача застосовано штраф за період з 20 листопада 2008 року по 22 травня 2009 року в сумі 68641 грн. 54 коп., та нарахована пеня за зазначений період в сумі 16281 грн. 57 коп., а взагалі – 84923 грн. 11 коп. З урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу в розмірі 58543 грн. 36 коп., залишок невідшкодованої суми складає 26373 грн. 75 коп.

Абзацом 5 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Отже, правовідносини, що склалися між сторонами в частині стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі – Закон № 1058) (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року).

Відповідно до статті 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (надалі – Положення № 384), Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пунктом 3 Положення № 384 передбачено, що одним з основних завдань Пенсійного фонду України є забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб.

Згідно з нормою статті 1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено частиною 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Платниками страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 4-6 статті 20 Закону визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Так, пунктом 10.8 вказаної Інструкції передбачено, що суми пені стягуються в тому самому порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

Положенням статті 106 Закону № 1058 зазначено, що право приймати рішення про сплату недоїмки по страховим внескам надано саме територіальним органам Пенсійного фонду.

Частиною 15 статті 106 Закону № 1058 визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що зазначена у поданих ним розрахунках, своєчасно та в повному обсязі не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства вона підлягає стягненню.

Доказів відшкодування заборгованості з фінансових санкцій та нарахованої пені в розмірі 26373 грн. 75 коп. відповідач не надав суду. Наявність у відповідача суми заборгованості на час розгляду справи підтверджена позивачем шляхом надання суду картки особового рахунку відповідача.

Таким чином, відповідач має заборгованість з фінансових санкцій та нарахованої пені в розмірі 26373 грн. 75 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» про стягнення заборгованості з фінансових санкцій та нарахованої пені у розмірі 26373 грн. 75 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» (ЄДРПОУ 13509917) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області заборгованість з фінансових санкцій та нарахованої пені у розмірі 26373 грн. 75 коп. (двадцять шість тисяч триста сімдесят три гривні сімдесят п’ять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 4 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.