Ухвала суду № 37502062, 03.03.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"03" березня 2014 р. Справа № 809/1873/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Боршовського Т.І., суддів Кафарського В.В., Тимощука О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника відповідача: Чернова Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про роз'яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області Присяжнюк М.В., Івано-Франківський міський центр зайнятості, про визнання наказу протиправним; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; моральної шкоди та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області Присяжнюк М.В., Івано-Франківський міський центр зайнятості, якою:

- визнано протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області щодо формулювання підстав звільнення ОСОБА_2 з державної служби в наказі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області № 34-к від 24.07.2009 року та в записі в її трудовій книжці (порядковий № 16);

змінено формулювання підстави звільнення ОСОБА_2 з державної служби в наказі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області № 34-к від 24.07.2009 року та в її трудовій книжці на: «звільнити у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);

стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (місцезнаходження: 76019, місто Івано-Франківськ, вулиця Василіянок будинок 48, ідентифікаційний код 13660726) на користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 22905 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 36 (тридцять шість) копійок з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування постанову суду звернути до негайного виконання;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року в даній справі апеляційні скарги сторін залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року без змін.

13.01.2014 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом за заявою позивача видано виконавчий лист на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року. Як видно з запиту ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області № 3 від 07.02.2014 року, вказаний виконавчий лист пред'явлено до виконання.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області подало в Івано-Франківський окружний адміністративний суд клопотання від 12.02.2014 року № 10-09-00320 про роз'яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року в цій адміністративній справі.

Клопотання відповідача мотивовано тим, що 11.02.2014 року ним отримано запит ГУДКСУ в Івано-Франківській області від 07.02.2014 року № 4, в якому повідомлено про те, що казначейською службою отримано заяву ОСОБА_2 та виконавчий лист Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 22905,36 грн. Проте, відповідач вказує на те, що згідно повідомлення ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області від 06.12.2013 року № 4, з рахунку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області вже проведено примусове списання коштів на користь ОСОБА_2 в сумі 2472,74 грн. Таким чином, заявник вважає, що виникає загроза повторного і неправомірного стягнення з регіонального відділення Фонду державного майна України вже сплачених коштів в сумі 2472,74 грн.

В зв'язку з надходженням вказаного клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, судом, враховуючи приписи ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено його до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2014 року о 15 год. 30 хв., про що особи, які беруть участь у справі були повідомлені шляхом направлення їм повісток рекомендованою кореспонденцією та телефонограмами. При цьому, на переконання суду, враховуючи зміст інституту роз'яснення судового рішення, визначений ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, імперативність норми ч. 3 цієї Статті щодо строків розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, відсутність в суду першої інстанції матеріалів справи не перешкоджає розгляду такої заяви, оскільки потребує лише самого рішення суду, яке внесено до Єдиного реєстру судових рішень, і згідно Закону України «Про доступ до судових рішень» є загальнодоступним. Так, частиною 3 статті 6 вказаного Закону передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явилися, однак суд, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що їх неприбуття не перешкоджає розглядові заяви.

В судовому засіданні представник заявника повністю підтримав клопотання від 12.02.2014 року № 10-09-00320 про роз'яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року.

Розглянувши клопотання відповідача про роз'яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні, з огляду на таке.

Підстави та порядок роз'яснення судового рішення в адміністративній справі передбачено статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 вказаної статті передбачено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Згідно частини 2 цієї ж статті, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює судове рішення лише тоді, коли воно є незрозумілим, при цьому, не змінюючи його змісту. Зокрема, враховуючи положення пункту 4 частини 1 статті 163 Кодексу, незрозумілим судове рішення може бути, зокрема, коли з резолютивної частини постанови не видно чітко та однозначно в якій частині позовні вимоги судом задоволено, а в якій відмовлено; як розподілено судові витрати; який порядок та спосіб виконання судового рішення; строки та порядок набрання законної сили та його оскарження.

На переконання суду, зміст резолютивної частини постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року є зрозумілим, і не потребує роз'яснення. Зокрема, враховуючи доводи клопотання відповідача, суд вважає, що у вказаній постанові суду від 24.10.2013 року зроблено чіткий та однозначний висновок про те, яку суму належить стягнути, а саме: з відповідача на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 22905 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 36 (тридцять шість) копійок з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, суд чітко та однозначно встановив порядок виконання постанови в цій частині задоволених позовних вимог, а саме: зазначив, що в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2472,72 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування постанова суду підлягає негайному виконанню.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до норм частини 6 статті 124 Конституції України, ч. 3 статті 254, частини 1 статті 255, пункту 2 частини 1 статті 256, частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення в частині, яка не підлягає негайному виконанню, підлягає виконанню після набрання ним законної сили. Також суд вказує на те, що статтею 259 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено правові наслідки виконання судового рішення повністю чи частково.

За наведеного, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 12.02.2014 року № 10-09-00320 про роз'яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року в цій адміністративній справі належить відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 12.02.2014 року № 10-09-00320 про роз'яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року в адміністративній справі № 809/1873/13-а відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий-суддя Боршовський Т.І.

судді Кафарський В.В.

Тимощук О.Л.

Ухвала в повному обсязі складена 05.03.2014 року.