Постанова № 37501999, 04.03.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа № 809/742/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участі секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника заявника: Баралецької М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 119002,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03.03.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду із поданням до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 119002,00 грн.

Подання обґрунтоване тим, що відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 119002,00 грн. з податку на додану вартість, який виник в результаті несплати сум податкових зобов'язань, самостійно узгоджених відповідачем в податковій декларації за січень 2014 року. У зв'язку з несплатою податкового боргу, на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган звернувся до суду з поданням про стягнення податкового боргу.

У судовому засіданні представник заявника подання підтримала, просила його задовольнити, стягнувши з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 119002,00 грн. відповідно до вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Державне міське підприємство (надалі - ДМП) "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в судове засідання явку представника не забезпечило, хоча належним чином повідомлене про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду подання, що підтверджується телефонограмою, яка містяться в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомив (а.с. 27). Своїм правом на подання письмового заперечення проти заявленого подання ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" не скористалося.

Виходячи з цього, відповідно до частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд подання здійснено судом за відсутності представника ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".

Заслухавши пояснення представника Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, дослідивши письмові докази, додані до подання, судом встановлено таке.

28.02.1996 року проведено державну реєстрацію Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2013 року (а.с. 11-12), та інформацією, отриманою з офіційного веб-сайта технічного адміністратора вказаного реєстру: http://irc.gov.ua, та 20.03.1996 року, як видно з відомостей з вказаного реєстру, взято на податковий облік Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративної справи між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів подання, податковий борг виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за січень 2014 року на суму 119002 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 57.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Таким чином, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов'язане було сплатити податкове зобов'язання, визначене в податковій декларації за січень 2014 року, до 28.02.2014 року включно. Однак, самостійно задекларовані зобов'язання відповідачем не сплачені і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за січень 2014 року становить 119002 грн. Відтак, у заявника, враховуючи, що 01-02.03.2014 року вихідні дні, 03.03.20014 року о 00 год. 01 хв. виникло право на звернення до суду в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заявником надсилалися податкові вимоги форми ''Ю1'' за № 1/1064/14760/24-1-205 від 12.05.2004 року та ''Ю2'' за № 2/1269/18768/10/24-1-205 від 14.06.2004 року. Зокрема, як вбачається з копій корінців першої податкової вимоги № 1/1064/14760/24-1-205 від 12.05.2004 року на суму 3039947,04 грн. та другої податкової вимоги № 2/1269/18768/10/24-1-205 від 14.06.2004 року на суму 3180163,64 грн., отримані відповідачем 14.05.2004 року та 18.06.2004 року відповідно, що підтверджується копіями повідомлень про вручення рекомендованих листів, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 9-10). Відповідач вказані податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Доказів протилежного відповідач суду відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подано суду довідку « 3097/10/25-150/1325 від 28.02.2014 року про те, що податковий борг ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з дня направлення вказаних податкових вимог станом на 28.02.2014 року жодного разу не переривався повним погашенням боргу.

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналогічна правова норма щодо порядку направлення вимоги і формування нового податкового боргу відображена у підпункті 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв до 01.01.2011 року.

Суд зазначає, що нормами матеріального права до і після 2011 року питання направлення податкової вимоги і звернення податкового органу на підставі неї до суду про стягнення заборгованості врегульовані ідентично.

Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаних податкових вимог в повному обсязі та відсутності в нього податкового боргу з моменту виставлення йому вказаних податкових вимог та до дня звернення з даним поданням, вищевказана друга податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України є не відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги, а тому суд вважає підставним звернення заявника до суду по вказаних вимогах, без направлення нової вимоги за правилами Податкового кодексу України.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1). Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3).

При цьому, на переконання суду, з системного аналізу норм статей 87-96 Податкового кодексу України вбачається, що орган податкової служби здійснює на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податку в першу чергу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, в тому числі з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а лише в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі. Жодних винятків вказаними нормами податкового закону не передбачено. Статтею 96 Податкового кодексу України встановлено лише особливу процедуру погашення податкового боргу комунальних підприємств у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства, не покриває суми його податкового боргу або в разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Згідно з частиною другою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. При цьому, відповідно до припису частини 11 статті 183-3 цього Кодексу, до перебігу вказаного строку не включено добові години, що припадають на вихідні дні 01-02.03.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду 03.03.2014 року, тобто в межах строку на звернення до суду з поданням відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, що стало підставою звернення податкового органу до суду в порядку передбаченому Податковим Кодексом України та пунктом 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов'язане погасити суму податкового боргу з податку на додану вартість на суму 119002 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" суду відповідно до норми частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подало.

Відповідно до приписів пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість подання Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та його задоволення в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (ідентифікаційний код 03346058, місцезнаходження: 76007, місто Івано-Франківськ, вулиця Б.Хмельницького, будинок 59А) у банках:

№ 26006300001198, МФО 320854, ПАТ «Діамантбанк» (Українська Гривня);

№ 26031300015772, МФО 336503, ПАТ «Ощадбанк», м.Івано-Франківськ (Українська Гривня);

№35442004002684, МФО 836014, ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області (Українська Гривня);

№35432003002684, МФО 836014, ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області (Українська Гривня);

№ 26046005698001, МФО 300131, АТ «Банк «Фінанси та Кредит", (Українська Гривня);

№ 26002005698001, МФО 300131, АТ «Банк «Фінанси та Кредит", (Євро);

№ 26001005698002, МФО 300131, АТ «Банк «Фінанси та Кредит", (Українська Гривня);

№ 26002005698001, МФО 300131, АТ «Банк «Фінанси та Кредит", (Українська Гривня);

№ 26006010104990, МФО 305266, Дніпропетровське регіональне управління ПАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», м.Дніпропетровськ, (Українська Гривня);

№ 26001000101637, МФО 321723, ПАТ «БТА Банк», (Українська Гривня);

№ 26003310073201, МФО 322670, Київська філія АКБ «Новий», м.Київ, (Українська Гривня);

№ 26009300021405, МФО 336310, ПАТ «Ідея Банк», (Українська Гривня);

№ 26027371711388, МФО 336354, філія ПАТ ПІБ в.м.Івано-Франківську; (Українська Гривня);

№ 26064301711388, МФО 336354, філія ПАТ ПІБ в.м.Івано-Франківську; (Українська Гривня);

№ 37121674300002, МФО 836014, ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області (Українська Гривня);

№ 26003022901, МФО 336161, Івано-Франківська філія ПАТ «КРЕДОБАНК», (Українська Гривня);

№ 26039022901, МФО 336161, Івано-Франківська філія ПАТ «КРЕДОБАНК», (Українська Гривня);

№ 26000060399031, МФО 336677, І-Фр.Ф.ПАТ КБ «Приватбанк», м.Івано-Франківськ (Українська Гривня);

№ 26005052504680, МФО 336677, І-Фр.Ф.ПАТ КБ «Приватбанк», м.Івано-Франківськ (Євро);

№ 26004081571, МФО 320843, ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» (Українська Гривня);

№ 26048081571, МФО 320843, ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» (Українська Гривня);

на користь Державного бюджету кошти в розмірі суми податкового боргу, який становить 119002 (сто дев'ятнадцять тисяч дві) гривні.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду ухвалена за наслідками розгляду подання відповідно до статей 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтею 186 цього Кодексу шляхом подання через Івано-Франківський окружний адміністративний суд апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова в повному обсязі складена 05.03.2014 року.