Ухвала суду № 37499787, 10.02.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/118/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 року м. Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Андрієць Д.Д. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

10.02.2014 року ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області відкрито провадження по даній справі.

10.01.2014 року до суду надійшла заява ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову. Заяву мотивовано тим, що 11.09.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DN81AR03110063. Згідно договору поруки № DN81AR03110063 від 11.10.2007 року ОСОБА_2 зобов'язалася виконати всі зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконують, порушили строки повернення кредиту, сплати відсотків та мають заборгованість за кредитним договором, заявник просив суд накласти арешт у межах суми заборгованості за кредитом в розмірі 173430,62 грн. на грошові кошти , рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, дослідивши матеріали заяви, справи № 524/118/14-ц встановив наступне.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З позовної заяви вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № DN81AR03110063 11.09.2007 року станом на 18.09.2013 року становить 173430,62 грн. Викладені в заяві ПАТ КБ «Приватбанк» обставини свідчать про те, що незабезпечення позову може викликати невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову в частині накладення арешту є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Оскільки чинним законодавством не передбачено підстав для застосовування в порядку, передбаченому ст.ст. 151-153 ЦПК України, тимчасового обмеження у виїзді за межі України у звязку із розглядом цивільної справи, суддя вважає, що вимоги заявника про застосування зазначеного способу забезпечення позову є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.151-154 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт, в межах ціни позову, що складає 173430,62 грн. на грошові кошти , рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: