Постанова № 37495038, 04.03.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р.Справа № 916/2902/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від позивача - Єршова О.С., довіреність № б/н від 10.01.13р.,

/відповідач не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином ( див. рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.01.14р./

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка - Торгцентр", м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року

по справі № 916/2902/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Одеський каравай", м.Одеса

до скаржника

про стягнення 118378,10 грн..

Встановив:

У жовтні 2013р. Публічне акціонерне товариство (далі по тексту - ПАТ) „Одеський каравай" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Наталка - Торгцентр" про стягнення 118378,10грн. основного боргу за поставлені хлібобулочні та кондитерські вироби, крім того, позивач також просив стягнуни витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № Ю-9, укладеного між сторонами 29.04.13р., не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено з підстав його обґрунтованості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Наталка - Торгцентр" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відмінити його та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Скаржник стверджує, що суд безпідставно не звернув уваги на те, що:

- в порушення п.9.1 договору позивачем з метою збільшення позовних вимог не дотримано досудового порядку врегулювання спору;

- накладні на поставку товару підписанні з боку позивача не повноважною особою, що є підставою вважати, що право власності на товар не перейшло відповідачу, отже позивач міг вимагати лише повернення товару, а такої вимоги не було.

В судове засідання 28.01.2014р. надійшло від скаржника клопотання про відкладення розгляду скарги в зв'язку з відрядженням повноважного представника, яке колегією розглянуто в судовому засіданні від 28.01.2014р., задоволено та відкладено розгляд справи на 04.03.2014 р., але і в останнє судове засідання відповідач не з'явився.

У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник ПАТ „Одеський каравай" спростовував доводи апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 29.04.2013р. між ПАТ „Одеський каравай" (постачальник) та ТОВ „Наталка - Торгцентр" (покупець) укладено договір поставки № Ю-9 (а.с.11-14), згідно умов якого постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується передати у власність покупцю окремими партіями, а покупець прийняти та оплатити хлібобулочні та кондитерські вироби /далі - товар/. Найменування, кількість, ціна товару зазначається Замовленнях Покупця, узгоджених з Постачальником, що є невід'ємними частинами цього Договору. /п.п.1.1.,1.2 Договору).

Відповідно до п.п.3.2 договору загальна вартість договору складається із вартості товару, наведеній у всіх товарно-транспортних накладних, за якими здійснювались поставки протягом строку дії договору.

Згідно із умовами п.3.3 договору всі розрахунки здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата партії товару, що поставляється проводиться в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Умови оплати зазначаються в додаткових умовах до цього договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 6.3 договору визначено, що прострочку оплати покупцем вартості поставленого товару , він зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і дії до 31.12.2013р.. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить в письмовій формі свій намір про припинення його дії, то він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на таких же умовах. (п.9.1).

Додатковими умовами до договору № Ю-9 від 29.04.13р. сторони погодили, що постачальник надає покупцю наступну відстрочку платежу:

- хлібобулочні вироби - три календарних дня;

- суха кондитерська група - чотирнадцять календарних днів;

-м'яка кондитерська група - сім календарних днів. /а.с.16/.

Додатковою угодою до договору від 29.04.13р. сторони доповнили договір умовами щодо порядку надання знижок та закупки постачальником черствої продукції /а.с.17,18/.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором та додатковими угодами до нього та в період дії договору поставив відповідачу хлібобулочні та кондитерські вироби на загальну суму 227344,35грн.. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, оплативши 108966,25грн., залишок боргу складає 118378,10 грн., що підтверджується накладними та підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх печатками двостороннім актом звірки взаєморозрахунків /а.с.7-10/.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно і у відповідності із умовами договору поставки № Ю-9 від 29.04.13 р. та вимогами ст.ст.526,629 ЦК України стягнув з відповідача 118 378, 10 грн. основного боргу.

Щодо доводів скаржника про те, що суд не звернув уваги на те, що позивачем не здійснено досудове врегулювання спору, колегія їх до уваги не приймає, оскільки чинним законодавством, як і умовами договору сторін, не встановлено обов'язкового досудового врегулювання спору. В п.8.2 договору зазначено, що при неможливості врегулювати спір шляхом переговорів він вирішується в господарському суді. Оскільки спосіб оформлення переговорів договором не встановлено, а позивач стверджує, що такі переговори мали місце в усній формі, колегія вважає що означене не суперечить умовам договору і, відповідно, не може бути ні доведено ні спростовано письмовими доказами. Між тим позивачем заявлено до стягнення лише основний борг, а тому ніякої мети збільшення позовних вимог позивач не переслідував.

Колегія також не може погодитися з доводами скаржника, викладеними у апеляційній скарзі стосовно того, що накладні на поставку товару підписанні з боку позивача не повноважною особою, що є підставою вважати, що право власності на товар не перейшло відповідачу, оскільки відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Факт отримання товару відповідач не заперечує, позаяк з його боку накладні підписані повноважними особами, отже відповідно до п. 2.3 договору перехід права власності на товар до відповідача відбувся і зобов'язання з оплати його вартості у відповідача виникло. п. 2.15-2.16/

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норм матеріального та процесуального права та на підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та умов договору прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року по справі № 916/2902/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка - Торгцентр" - без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови станову складено 6.02.2014р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І.Колоколов