Постанова № 37494957, 03.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 р. Справа № 804/493/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.01.14 року Криворізький міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1631,72 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач послався на те, що наказом НТ 091202 від 02.12.2009 року ОСОБА_1 встановлений статус безробітного. Відповідно до ч.2, 4, ч. 2ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі Закону № 1533-III) ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю за період з 16.09.2010 року по 26.11.2010 року в сумі 3331,72 грн. Згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 15 від 1 березня 2011 року ОСОБА_1 в період з 16.09.2010 року по 26.11.2010 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЛОКОМОТИВ», що підтверджується даними ДПА, наказами про прийняття та звільнення відповідача з роботи у вказаному товаристві. Вважають, що у зв'язку з тим, що відповідачем незаконно отримана допомога по безробіттю у той час, коли він був працевлаштований та отримував заробітну плату, виплачена допомога підлягає поверненню. У добровільному порядку ОСОБА_1 сплачено 1700,00 грн., тому Криворізький міський центр зайнятості просить стягнути з відповідача частину неповернутої суми - 1671,72 грн. в судовому порядку.

До початку судового засідання позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідач про день розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка на 03.03.2014 року повернута на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області, місцезнаходженням відповідача є адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідач заперечення на позов протягом десяти днів не надав, позов не визнав. За таких обставин, з урахуванням вимог ч.4, 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

02.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Криворізького міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У вказаній заяві заявник зазначив, що не має постійного або тимчасового заробітку в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, і таке інше. (а.с. 7).

Наказом Криворізького міського центру зайнятості № НТ 091202 від 02.12.2009 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до Акта № 15 від 1 березня 2011 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III позивачем встановлений факт перебування ОСОБА_1 в період з 16.09.2010 року по 26.11.2010 року у трудових відносинах з ТОВ «ЛОКОМОТИВ» (а.с.5). Відповідно до даних ДПА та наказами про прийняття та звільнення відповідача з роботи, ОСОБА_1 в період з 16.09.2010 року по 26.11.2010 року працював монтажником металоконструкцій у ТОВ «ЛОКОМОТИВ» та отримував заробітну плату за цим місцем роботи (а.с. 6, 14-15).

За період з 16.09.2010 року по 26.11.2010 року позивачем у якості допомоги по безробіттю було виплачено ОСОБА_1 кошти в сумі 3331,72 грн., що підтверджується наявними у справі Розрахунками (а.с. 8). Відповідачем добровільно відшкодовано 1700,00 грн., несплаченою залишилась 1631,72 грн.

Правовідносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі Закон № 1533-III), Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 N 307 (далі Порядок № 307).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1533-III, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності та професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є видами соціального забезпечення на випадок безробіття.

Згідно ч.1,2,3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі Закону № 1533-III) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до п.1.2, 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307 (далі Порядку) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ).

Стаття 15 Закону № 1533-III визначає, що якщо в результаті дій з боку страхувальника або страховика сталося порушення законодавства, орган державного нагляду у сфері страхування на випадок безробіття вказує на допущені порушення, встановлює строк для їх усунення. У разі якщо протягом цього строку страхувальник або страховик не усуне порушення, незаконне рішення скасовується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики з наступним відшкодуванням збитків за рахунок страхувальника або страховика, які допустили порушення. У двотижневий строк страхувальник або страховик можуть оскаржити рішення органу державного нагляду до суду.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 N 60/62 (далі Порядку) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Оглядом наявних у справі документів, було встановлено, що відповідачем було приховано від Криворізького міського центру зайнятості той факт, що в період з 16.09.2010 року по 26.11.2010 року ОСОБА_1 працював монтажником металоконструкцій у ТОВ «ЛОКОМОТИВ».

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем правомірно, в рамках ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 N 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, було складено Акт № 15 від 1 березня 2011 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III встановлений той факт, що в період з 16.09.2010 року по 26.11.2010 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЛОКОМОТИВ», працюючи монтажником металоконструкцій на вказаному товаристві, та прийнятий Наказ № 10 від 01.03.11 року про відшкодування ОСОБА_1 зайво виплачених коштів.

Суд також звертає увагу на те, що позивач правомірно, в рамках ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки відповідно до вказаної норми спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується ( п. 4 ст. 38 закону).

Стаття 1166 ЦК України передбачає відшкодування шкоди в повному обсязі, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, особою, яка її завдала.

Враховуючи те, що позивачем вжиті всі заходи передбачені для повернення сплачених коштів, позитивних результатів вказані дії не дали, тому сума сплачена як допомога по безробіттю у розмірі 1631,72 грн. підлягають стягненню в судовому порядку.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1631,72 грн.- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості (50071, м.Кривий Ріг, вул. Космонавтів, буд.1, код ЄДРПОУ 21908407, р/р 37173001002770 ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) кошти в розмірі 1631,72 грн. (одна тисяча шістсот тридцять одна грн. 72 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева