Вирок № 37494413, 05.03.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

ІМЕМНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці «04» березня 2014 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

судді-доповідача Горецька С. О.

суддів Олійника М.В., Семенюка К.М.

при секретарі Трасоруба А.О.

з участю учасників судового провадження:

прокурора Слюсарюк Р.Л.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013270150000446 за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Сторожинецького району Чернівецької області Гакмана Н.Ю. на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26.12.2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 громадянин України, українець, з середньою освітою, не працюючий, раніше судимий, востаннє - 06.12.2005 року Сторожинецьким районним судом за ст.185 ч.3, ст.304, ст.70 КК України на чотири роки позбавлення волі;

визнаний винним та засуджений за ст.121 ч.1 КК України до покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Обрано ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов'язано не залишати житло в АДРЕСА_2, з 22.00 год. до 07.00 год.

Цивільний позов прокурора задоволено та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Чернівецької обласної комунальної установи "Лікарня швидкої медичної допомоги" 2892 грн. 26 коп. - витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз по справі в сумі 3325 грн. 20 коп.

Вирішено питання із речовими доказами.

Згідно вироку суду ОСОБА_2, 18.06.2013 року близько 18.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 вході конфлікту

Кримінальне провадження №11-кп/794/95/14 Головуючий у І інстанції: Пташник А.М.

Категорія: ст.121 ч.1 КК України Доповідач: Горецька С.О.

з ОСОБА_4, який тимчасово проживав у його будинку, умисно наніс останньому удар ножем в область грудної клітки, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

На вказаний вирок суду старшим прокурором прокуратури Сторожинецького району Чернівецької області Гакманом Н.Ю. подано апеляційну скаргу, в якій просить суд вирок суду скасувати, у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначенням покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 за ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Свої апеляційні вимоги апелянт обґрунтовує тим, що застосовуючи до обвинуваченого положення ст.69 КК України, судом не було враховано особу ОСОБА_2, а саме, що він не працює, неодружений, негативно характеризується по місцю проживання, зловживає алкоголем, раніше неодноразово судимий, має не зняту і не погашену судимість.

Від інших учасників судового провадження апеляцій не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував проти апеляції прокурора, вислухавши промови учасників судового провадження в судових дебатах, надавши обвинуваченому право виступити з останнім словом, розглянувши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги старшого прокурора прокуратури Сторожинецького району Чернівецької області Гакмана Н.Ю. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, повністю доведена зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом і їм дана вірна юридична оцінка і не оспорюється в поданій апеляції.

Оскільки в апеляції прокурора порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку з необхідністю застосувати більш суворе покарання, а інші учасники кримінального провадження апеляцій не подавали, колегія суддів керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» та ст.404 КПК України не наводить докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні поставленого йому у вину злочину та його кваліфікації.

Що стосується міри покарання, то вона призначена ОСОБА_2 за ст.121 ч.1 КК України з порушенням вимог ст.ст.65, 66, 67, 69 КК України.

Згідно з ст.65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У п.п.2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст.12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали тощо).

Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками).

Ці вимоги закону судом при призначенні ОСОБА_2 покарання порушені.

Як вбачається з вироку, ОСОБА_2 поставлено у вину умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя в момент його заподіяння, проте суд визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину цю обставину зовсім не врахував, а навпаки невірно зазначив про те, що тяжких наслідків від злочину не настало. Не було враховано і те, що даний злочин є умисним, закінченим, тяжким, що дане ножове поранення було нанесено потерпілому в задню поверхню грудної клітки, де знаходяться життєво важливі органи людини, в результаті травмування яких могла настати смерть потерпілого.

Допустив суд порушення і при застосуванні до ОСОБА_2 за ст. 121 ч. 1 КК України положень ст.69 КК України.

Відповідно до цього закону, призначення покарання нижче від найнижчої межі передбаченої законом за вчинений злочин можливе лише за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного.

Як вбачається з вироку, підставою для застосування до ОСОБА_2 положень ст.69 КК України суд визнав те, що він вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому злочині, сприяв його розкриттю, а також, що після умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження, тяжких наслідків не настало, оскільки обвинувачений доставив потерпілого до лікарні, а також дані про особу обвинуваченого, а саме, його негативну характеристику по місцю проживання, та те, що він раніше судимий.

Разом з тим, судом першої інстанції в порушення вищенаведених вимог закону зовсім не було мотивовано, чим зазначені обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і до того ж істотно. Крім того, враховуючи особу обвинуваченого, судом не було встановлено і вказано у вироку на такі позитивні дані про особу винного, які дають йому можливість дійти обґрунтованого припущення про те, що призначення в конкретному випадку більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ст.121 ч.1 КК України, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження нових злочинів. Більше того, судом навпаки враховано його негативну характеристику по місцю проживання і той факт, що він раніше був судимий, зокрема й за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть людини.

Не було також взято до уваги й інші негативні дані про його особу, а саме, що він ніде не працює, зловживає алкоголем, знаходиться на обліку у лікаря нарколога, страждає хронічним алкоголізмом і потребує примусового протиалкогольного лікування, вчинив новий злочин в період не знятої і не погашеної судимості за попереднім вироком суду.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вирок суду підлягає скасуванню в частині призначення покарання внаслідок його м'якості та необґрунтованого застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень ст.69 КК України, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного, у зв'язку з чим апеляція прокурора підлягає задоволенню.

При призначенні ОСОБА_2 покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є умисним, закінченим, тяжким, є злочином проти життя і здоров'я людини, внаслідок якого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, що дане ножове поранення було нанесено потерпілому в задню поверхню грудної клітки, де знаходяться життєво важливі органи людини, в результаті травмування яких могла настати смерть потерпілого і що являє собою підвищену суспільну небезпечність. Дані про особу винного, який хоч і вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому злочині, сприяв його розкриттю, доставив потерпілого в лікарню після спричинення йому ножового поранення, однак негативно характеризується по місцю проживання, раніше неодноразово судимий, зокрема й за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть людини, ніде не працює, зловживає алкоголем, знаходиться на обліку у лікаря нарколога, страждає хронічним алкоголізмом і потребує примусового протиалкогольного лікування, вчинив новий злочин в період не знятої і не погашеної судимості за попереднім вироком суду.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 колегія суддів визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.

Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого.

З урахуванням наведених обставин, беручи до уваги, що потерпілий ОСОБА_4 не має до обвинуваченого ніяких претензій і просив суворо його не карати, з метою виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, колегія суддів вважає за можливе призначити йому за ч.1 ст.121 КК України мінімальну міру покарання, передбачену санкцією цієї статті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 374, 404, 405, 407, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

З А С У Д И Л А :

Апеляцію старшого прокурора прокуратури Сторожинецького району Чернівецької області Гакмана Н.Ю. задовольнити, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26.12.2013 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання за ст.121 ч.1 КК України та застосування за цим законом ст.69 КК України скасувати.

Визнати винним ОСОБА_2 за ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з домашнього арешту, на тримання під вартою, взявши його під варту з залу суду.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 04 березня 2014 року.

В решті частині вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий С.О. Горецька

Судді М.В. Олійник

К.М. Семенюк