Постанова № 37492801, 26.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4664/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Бабенка К.А., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Росава» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Київській області (далі - позивач) пред'явило позов до Приватного акціонерного товариства «Росава» (далі - відповідач) про підтвердження правомірності нарахування відповідачем Приватному акціонерному товариству «Росава» податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок застосування звичайних цін до господарських операцій відповідача на загальну суму 3730553,00 грн. та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Росава» на користь держави в особі відповідача податкові зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок застосування звичайних цін до господарських операцій відповідача на загальну суму 3730553,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі вимог п.п.20.1.4, п.20.1, ст..20, п.п.75.1.2, п.75.1, ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 1 квартал 2013 року Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС з 01.03.2013 року розпочато документальну перевірку ПрАТ «Росава» за період з 01 квітня 2011 по 31 грудня 2012 року.

У висновку акту планової виїзної перевірки ПрАТ «Росава» було зазначено про порушення пункту 138.2, підпункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 140.1.7. пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, внаслідок чого було встановлено зниження податку на прибуток на загальну суму 61023 гривні, абзаців 1-2 пункту 198.6 статті 198, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, внаслідок чого було встановлено зниження податку на додану вартість всього у сумі 2562827,00 грн.

17 травня 2013 року відповідачу було надіслано акт про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1929/22-3/3025385/80.( т.1. а.с. 53)

03 червня 2013 року, на основі висновку акту перевірки, позивачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002202203/240 на суму 1 944 926, 00 грн., №0002222203/8 на суму 1 785 627,00 грн. та №0002112203/1239 на суму завищення від'ємного значення ПДВ 421 290, 00 грн.. (т. 1 а.с . 233-235).

14 червня 2013 року, відповідач, не погоджуючись з вищезазначеними податковими-повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до Білоцерківської ОДПІ Київської області, просив скасувати вищезазначені податкові повідомлення рішення. Зазначений факт у відповідності до пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України став підставою для відкликання Білоцерківською ОДПІ податкових повідомлень-рішень.

28 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку висновкам позивача про встановлення цін нижчих, ніж звичайна справедлива ринкова ціна між ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки, позивачем не доведено факт продажу ПрАТ «Росава» товару за цінами, нижчими ніж звичайні, підстави для задоволення позову відсутні.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 39.14, 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України, обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 червня 2010 року між ПрАТ «Росава» та ТОВ «Валса» (дистриб'ютор) було укладено договір дистрибуції №40/330 (т. 2 а.с 99), відповідно до пункту 2.1 якого, компанія поставляє товар дистриб'юторові за цінами, зазначеними в прайс-листах (т.2 а.с.103), а дистриб'ютор здійснює його пряму дистрибуцію та своєчасну оплату отриманого від компанії товару.

В акті звірки взаємних розрахунків від 19 вересня 2013 року, між Приватним акціонерним товариством «Росава» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валса», встановлено, що залишок на 01 січня 2013 року на користь ПрАТ «Росава» сягає одинадцять мільйонів двісті тридцять шість тисяч вісімсот чотирнадцять гривень сорок три копійки ( т.2 а.с. 106-245,т .3 а.с.1-6).

Перевіркою встановлено, що відповідачем у періоді, охопленому перевіркою, за договором № 889/567 від 14.11.2011 року було здійснено реалізацію автомобільних шин та камер власного виробництва пов'язаній особі - ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05407737) за цінами, значно нижчими ніж їх собівартість.

Голова правління - генеральний директор ПрАТ «Росава» ОСОБА_6 призначений на посаду згідно з наказом від 28.04.2012 року № 601. Починаючи з квітня 2012 року податкові декларації з ПДВ підписувались ОСОБА_6.

Згідно з даними пошуково-довідкової служби Міндоходів встановлено, що ОСОБА_6 є засновником СП TOB «Фінанси та Кредит Лізинг» (код ЄДРПОУ 31113529, частка 50% - 5 000, 00 грн.), яке в свою чергу є засновником ВАТ «Білоцерківська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 05407737 (частка СП TOB «Фінанси та Кредит Лізинг» в статутному фонді складає 13, 2%).

ПрАТ «Росава» є також засновником ВАТ «Білоцерківська ТЕЦ» (частка ПрАТ «Росава» в статутному фонді складає 10%). ВАТ «Білоцерківська ТЕЦ» в свою чергу є засновником ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» з часткою в статутному фонді в розмірі 40 %.

Таким чином, голова правління - генеральний директор ПрАТ «Росава» ОСОБА_6 володіє через пов'язаних юридичних осіб часткою статутного фонду ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» в розмірі не менше як 20 відсотків статутного фонду і, в той же час, здійснює контроль за господарською діяльністю ПрАТ «Росава».

Враховуючи вищенаведене, згідно з вимогами п.п.14.1.159 п.14.1 ст. 14 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» є пов'язаними особами.

Відповідачем в ході перевірки надано щомісячні відомості, в яких визначено собівартість виготовленої та реалізованої готової продукції (автомобільних шин та камер) в розрізі кожного виду та найменування, визначеної відповідно до вимог п.138.8 ст. 138 ПК України.

Також підприємством надано податкові накладні, згідно з якими здійснювався продаж готової продукції протягом періоду, що перевірявся, в т.ч. і на ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ».

Згідно з п.138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку: вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю, (п.17 Положення).

Відповідно до п.8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 334). Стаття 39 Податкового кодексу України набирає чинності з 01.01.2013 року.

Згідно з п.п.1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону № 334, п.п.14.1.71 п.14.1 ст. 14, п.39.1 ст. 39 ПК України, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 1.20.2. п.1.20 ст. 1 Закону № 334 для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Відповідно до вимог п.146.14 ст. 146 ПК України передбачено, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів /послуг.

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , але не нижче звичайних цін.

Згідно з п.39.2 ст. 39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) «витрати плюс»;г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що ПрАТ «Росава» проводило реалізацію ідентичних автомобільних шин та камер в відповідних періодах TOB «Валса» за цінами, що значно перевищують собівартість. Наприклад а/ш 175/70 R13 BC - 11: собівартість - 181.03 грн., а ціна продажу ТОВ «Валса» складає 240, 5 грн., в свою чергу ціна продажу ПРАТ «Білоцерківська ТЕЦ» складає 156,36 грн.

Крім того, ПрАТ «Росава» до перевірки надані експертні висновки Київської обласної регіональної торгово-промислової палати щодо моніторингу вартості автомобільних шин виробництва ПрАТ «Росава». При проведенні відповідного аналізу встановлено, що реалізація автошин та камер ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» проводилась за цінами, нижчими ніж вказані в таких експертних висновках.

В п. 1.20.5 1 п.1.20. ст. 20 Закону № 334 визначено, що у випадку, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовується правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін» (далі - стандарт 23) визначає методологічні засади формування інформації про операції пов'язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності. Оцінка активів або зобов'язань в зазначених операціях пов'язаних сторін здійснюється у відповідності до п.п.6.3 п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 23 методом «витрати плюс».

Згідно з п.9 Положення (стандарту) № 23 за методом «виграти плюс» застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при здійсненні господарської діяльності основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, наприклад шляхом відшкодування (мінімізації) ПДВ.

Відповідно до ст. З Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-ІУ, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Як вже зазначалось, відповідно до зовнішній інформаційних джерел ПрАТ «Росава» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» є «пов'язаними особами» та належать до фінансово-промислової групи «Фінанси та кредит». Таким чином, вищеописані господарські операції вказаних підприємств здійснювались з метою зменшення бази оподаткування та мінімізації податків, зокрема, ПДВ.

Тобто, господарські операції по реалізації автомобільних шин та камер власного виробництва пов'язаній особі ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» за ціною, нижчою за звичайну (собівартість) здійснювались відповідачем лише з метою одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ та завідомо є збитковими операціями, а така «господарська» діяльність ПрАТ «Росава» спрямована винятково на зменшення бази оподаткування та не має під собою розумної, економічно - обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової мети.

Згідно з положеннями Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 року № 584 (із змінами та доповненнями) начальнику Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС було надано доповідну записку від 15.05.2013 року щодо встановленого порушення та для прийняття рішення про застосування звичайної ціни при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість. У відповідності до наказу Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 15.05.2013 року № 1001 до ПрАТ «Росава» застосовано звичайну ціну при визначенні податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення п.188.1 ст. 188 ПК України та п.1.20 ст. 1 Закону № 334 підприємством занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 2 945 515, 00 грн., в т.ч. за квітень 2012 року - 676 407, 00 грн., за травень 2012 року - 895 274, 00 грн., за червень 2012 року - 743 251, 00 грн., за липень 2012 року - 106 343, 00 грн., за серпень 2012 року - 166 969, 00 грн., за вересень 2012 року - 173 855, 00 грн., за жовтень 2012 року - 48 129, 00 грн., за листопад 2012 року - 74 576, 00 грн., за грудень 2012 року - 60 711, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити.

Підтвердити правомірність нарахування Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області Приватному акціонерному товариству «Росава» податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок застосування звичайних цін до господарських операцій відповідача на загальну суму 3 730 553 (три мільйони сімсот тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн.. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Росава» на користь держави в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області податкові зобов'язання з ПДВ внаслідок застосування звичайних цін до господарських операцій відповідача на загальну суму 3 730 553 (три мільйони сімсот тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн.. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Ключкович В.Ю.