Рішення № 37492461, 03.03.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2014 р. Справа № 902/1202/13

Провадження № 7/902/49/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", м.Дніпропетровськ

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця

про стягнення 26 170,71 грн.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 25.02.2004 року.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26 170,71 грн., з яких 14 400,00 грн. боргу, 7 216,91 грн. процентів за користування кредитом, 2 740,35 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 813,45 грн. комісії за користування кредитом в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 01.11.2011 року.

Ухвалою суду від 23.08.2013 року порушено провадження у справі № 902/1202/13 та призначено до розгляду на 11.09.2013 року.

Ухвалами суду від 11.09.2013 року та від 25.09.2013 року в зв'язку з неявкою відповідача, неподання витребуваних доказів, а також необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено до 25.09.2013 року та 09.10.2013 року відповідно.

Ухвалою суду від 09.10.2013 року зупинено провадження у справі № 902/1202/13 в зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи.

17.12.2013 року до суду надійшов висновок експертизи № 1952/1953/13-21 проведений на виконання ухвали суду від 09.10.2013 року.

Ухвалою суду від 17.12.2013 року провадження у справі поновлено, а справу призначено до розгляду на 24.12.2013 року.

23.12.2013 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

В судовому засіданні 24.12.2013 року відповідачем подано клопотання в якому останній просить суд призначити судово-економічну експертизу, оплату якої покласти на позивача в зв'язку з важким матеріальним становищем.

Ухвалою суду від 24.12.2013 року зупинено провадження у справі № 902/1202/13 в зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи, проведення якої доручено судовому експерту - економісту Луценко Ганні Євгенівні.

Листом № 48/11/2012/4/2014 від 21.02.2014 року справу судовим експертом-економістом Луценко Г.Є. повернено до господарського суду Вінницької області разом з повідомленням № 48/11/2013 від 21.02.2014 року про неможливість надання висновку.

Ухвалою суду від 28.02.2014 року, в зв'язку з поверненням справи до господарського суду Вінницької області, провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 03.03.2014 року.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи його було повідомлено ухвалою суду від 28.02.2014 року.

Про поінформованість позивача щодо дати, часу та місця судового засідання свідчить також те, що відповідальним працівником суду 28.02.2014 року телефонограмою за № 902/1202/13/351/14 було повідомлено позивача про розгляд справи за участю позивача, що стверджується відповідною телефонограмою.

При цьому суд констатує, що позивачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.11.2011 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт, відповідач) було підписано з Публічним акціонерним товариством "Акцент - Банк" (Банк, позивач) заяву про відкриття поточного рахунку та картка із зразками підписів і відбитка печатки на підставі якої Банком було відкрито поточний рахунок НОМЕР_3 та картковий рахунок НОМЕР_4 (а.с.33, т.1).

Вказаною заявою обумовлено кредитний ліміт на рахунок, а саме те, що Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.a-bank.com.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

За умовами Заяви від 01.11.2011 року Клієнт банку, підписавши дану заяву погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку http:// www.a-bank.com.ua; http:// www.client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою із зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Також у Заяві вказано, що з її підписанням сторони приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах А-Банку - Договір банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (http:// www.a-bank.com.ua; http:// www.client-bank.privatbank.ua або інші Інтернет/SMS-ресурс, зазначений Банком).

Сторони за Заявою від 01.11.2011 року також погодили, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них Банк та клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори та угоди до них від імені Банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Судом встановлено, що разом з підписанням заяви від 01.11.2011 року Клієнт підписав реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу А-Банку, Тарифи по обслуговуванню в рамках "Кредитного ліміту на розрахунковий рахунок" корпоративного клієнта Малого і Середнього бізнесу та заяву на підключення послуги "Експрес-платежі" (а.с.130, 132, 134 т.1).

01.11.2011 року Клієнт звернувся до Банку з заявою якою просив дозволити йому працювати по рахунку НОМЕР_3 без печатки (а.с.135, т.1).

Пунктом 3.11 Умов та Тарифів надання банківських послуг регулюються взаємовідносини між Клієнтом та Банком щодо умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів (а.с.34-54, т.1).

Зокрема, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнтів, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (п.3.11.1. Умов).

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення сплаті процентів та винагороди (п.3.11.1.3 Умов).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п.3.11.1.8 Умов).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) (п.3.11.1.6 Умов).

Згідно п.3.11.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеної частини кредиту.

Пунктами 3.11.2.2.2, 3.11.2.2.3, 3.11.2.2.5 Умов визначено зобов'язання для Клієнта сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом, провести погашення кредиту не пізніше встановленого строку безперервного користування кредитом, повернути кредит в строки встановлені п.п.3.11.1.10, 3.11.2.3.4, 3.11.2.2.17.

Також, зазначеними Умовами та Тарифами надання банківських послуг регулюється порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.3.11.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го по 25-го числа місяці (надалі "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.11.4.1.1 Умов).

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 30 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.11.4.1.1 Умов).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язання (п.3.11.4.1.3 Умов).

Згідно п.3.11.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування лімітом у відповідності з п.п.3.11.1.6, 3.11.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку встановленому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.11.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п.3.11.2.2.2, 3.11.4.1, 3.11.4.2, 3.11.4.3; строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.11.1.8, 3.11.2.2.3, 3.11.2.3.4; винагороди, передбаченої п.п.3.11.2.2.5, 3.11.4.4, 3.11.4.5, 3.11.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.11.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.11.0.5.1, 3.11.5.2, 3.11.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п.3.11.5.4 Умов).

Пунктом 3.11.6.1 Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/ або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк 03.11.2011 року установив Клієнту кредитний ліміт на рахунок НОМЕР_3 в розмірі 14 400,00 грн., що стверджується довідкою позивача № 08.7.0.0.0/130530143212 від 30.05.2013 року (а.с.55, т.1).

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку заяві від 01.11.2011 року про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, реєстру тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу, які особисто підписані відповідачем по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами при обопільному підписанні заяви від 01.11.2011 року і всіх доданих до неї документів виникли відносини, що підпадають під регулювання наступних статей чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст.1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, суд приходить до того висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку від 01.11.2011 року, містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.

Також суд вважає, що підписання сторонами Умов та правил надання банківських послуг є дотриманням письмової форми такого змішаного договору.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач за період з 06.12.2011 року по 24.04.2012 року отримав від позивача кредитних коштів на загальну суму 41 595,00 грн., здійснив повернення коштів за вказаний період на загальну суму 27 195,00 грн. При цьому слід зазначити, що за період з 06.12.2011 року по 24.02.2012 року відповідач отримав у позивача кредитні кошти на загальну суму 27 147,00 грн., які станом на 24.02.2012 року повернув в повній сумі, переплативши позивачу 48,00 грн.

В послідуючому, відповідач з 28.02.2012 року по 24.04.2012 року отримав від позивача кредитні кошти в сумі 14 448,00 грн., що стверджується випискою позивача по рахунку НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 року по 10.09.2013 року (а.с.80-81, т.1).

Таким чином, з урахуванням переплати відповідача в сумі 48,00 грн., станом на 27.06.2012 року борг відповідача перед позивачем за отримані, але не повернуті кредитні кошти складає 14 400,00 грн., що стверджується випискою позивача по рахунку НОМЕР_3 за період з 05.06.2012 року по 28.05.2013 рік; випискою за період з 01.01.2011 року по 10.09.2013 року, а також не заперечується відповідачем в засіданні суду 03.03.2014 року (а.с.58, 80-81, т.1).

Так як, відповідач допустив прострочення повернення кредиту в сумі 14 400,00 грн., позивач 21.05.2013 року звернувся до першого з претензією № 11103А37WS03E від 16.05.2013 року про сплату заборгованості по тілу кредиту в сумі 14 400,00 грн., заборгованості по відсотках в сумі 6 986,51 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 1 813,45 грн. та заборгованості по пені в сумі 2 612,11 грн., надіслання якої стверджується поштовим описом вкладення від 21.05.2013 року та списком № 4614 позивача про відправку поштової кореспонденції (а.с.60-62, т.1). Претензія залишена відповідачем без відповіді та оплати, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав суду доказів здійснення з позивачем розрахунків по сумі основного боргу в розмірі 14 400,00 грн., а тому данні вимоги позивача підлягають задоволенню в повній сумі.

Крім того, відповідно до Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, відповідач повинен був сплатити позивачу проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (до 90 днів користування кредитними коштами -24 %, з 91 - го дня користування кредитом і далі - 48 %.)

Таким чином, відповідач за період з 27.12.2011 року по 05.06.2012 року повинен був сплатити позивачу поточні відсотки за користування кредитом в сумі 1 222,89 грн.

Фактично відповідачем за період з 27.12.2011 року по 05.06.2012 рік було сплачено позивачу 649,18 грн. - 24 % річних (поточні відсотки за користування кредитом).

Так як, відповідач допустив прострочення сплати поточних відсотків за користування кредитом, позивач на підставі Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів за період з 27.06.2012 рік по 28.05.2013 рік нарахував до стягнення з відповідача 6 643,20 грн. - 48 % за користування кредитними коштами.

Таким чином, за період з 27.12.2011 року по 28.05.2013 року відповідач повинен був сплатити позивачу 7 866,09 грн., тоді як фактично сплатив 649,18 грн. Отже, борг відповідача перед позивачем по відсоткам за користування кредитом за період з 27.12.2011 року по 28.05.2013 року складає 7 216,91 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати позивачу відсотків за користування кредитом чи доказів обґрунтованих підстав неможливості виконання даного зобов'язання, а тому дані вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.11.1.17 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи, з суми кожного із проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісія в розмірі 3 % від суми перерахувань.

На підставі п.п.3.11.4.4, 3.11.1.17 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів , позивачем за період з 04.01.2012 року по 07.05.2013 року нараховано до сплати відповідачем 2 178,71 грн. комісії; фактично відповідачем за період з 04.01.2012 року по 01.03.2012 року сплачено 365,26 грн. комісії, тобто сума 1 813,45 грн. комісії є простроченою і підлягає до стягнення з відповідача.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з позивача 2 740,35 грн. пені за період з 24.04.2012 року (дата виникнення заборгованості по поверненню суми кредитних коштів в розмірі 14 400 грн.) по 28.05.2013 року (кінцева дата визначена позивачем в розрахунку) (а.с.56-57, т.1) в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.11.5.4 Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.11.5 - 3.11.5.3 здійснюється протягом 3- х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Відповідно до Тарифів розмір пені складає 0,04 %.

Таким чином, заявлення позивачем вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення погашення кредиту є правомірним, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку пені за прострочення погашення кредиту не виявлено помилок, що свідчить про обґрунтованість заявленої до стягнення сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом, комісії та пені.

Заперечення відповідача щодо заявлених вимог з тих підстав, що ним не підписувалась заява про відкриття поточного рахунку та картка із зразками підписів і відбитка печатки від 01.11.2011 року, реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу А-Банку, Тарифи по обслуговуванню в рамках "Кредитного ліміту на розрахунковий рахунок" корпоративного клієнта Малого і Середнього бізнесу та заяву на підключення послуги "Експрес-платежі" від 01.11.2011 року оцінюються судом критично, оскільки відповідно до висновку експерта № 1952/1953/13-21 від 09.12.2013 року, виконаного на підставі ухвали суду від 09.10.2013 року, підписи на зазначених документах виконані особисто відповідачем ОСОБА_1 (а.с.180-183, т.1).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

03.03.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк"", вул.Батумська, 11, м.Дніпропетровськ, 49074 (ідентифікаційний код - 14360080) - 14 400 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, 7 216 грн. 91 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 740 грн. 35 коп. - пені, 1 813 грн. 45 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 720 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Повне рішення складено 06 березня 2014 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2, 3 - позивачу - вул.Батумська, 11, м.Дніпропетровськ, 49074; а/с 1800, м.Дніпропетровськ 49094.