Рішення № 37491028, 25.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/4835/2012 Провадження № 22-ц/772/715/2014Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т. П.Категорія: 41 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Войтка Ю.Б., Голоти Л.О.

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ частки садиби в натурі , -

встановила:

В березні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що сторони у справі є співвласниками садиби АДРЕСА_1, кожна з яких володіє 1/2 її часткою. Позивач має намір добудувати свою частину, на що відповідачка згоди не надає, що стало підставою для звернення до суду із позовом про виділ її частки нерухомості в натурі, а саме в житловому будинку, позначеному в технічному паспорті від 08.09.2011 року під літерою «А»: коридор 1-1 площею 5,9 кв.м., санвузол 1-2 площею 6,7 кв.м., кухню 1-3 площею 11,9 кв.м., кімнату 1-4 площею 24,7 кв.м., кімнату 1-5 площею 10,7 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м. та господарські будівлі: сарай під літерою «В», погріб під літерою «п/В», вбиральня під літерою «И», хвіртка № 3, огорожа № 5 ( а. с. 3 ) та припинення її права спільної часткової власності. Заявлені вимоги позивач неодноразово змінювала (а.с.98,155). Заявою від 20 січня 2014 року позивач зменшила позовні вимоги, виключивши при виділі господарську будівлю літ. «К», гараж «Б» з надбудовою ІІ поверху літ. «Б»-ІІ поверх.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2014 року позов задоволено.

Виділено ОСОБА_3 в натурі 1/2 частку садиби АДРЕСА_1, що складається в житловому будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а1», з приміщень: коридору 1-1 площею 5,9 кв.м., санвузла 1-2 площею 6,7 кв.м., кухні 1-3 площею 11,9 кв.м., кімнати 1-4 площею 24,7 кв.м., кімнати 1-5 площею 10,7 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м, та господарських будівель: сараю під літерою «В», погреба під літерою «п/В», вбиральні під літерою «И», хвіртки № 3, огорожі № 5.

Припинено ОСОБА_3 право спільної часткової власності в садибі АДРЕСА_1.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 107,30 гривень у відшкодування сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем вимог про можливість виділу в натурі часток, відповідності часток жилого будинку і господарських споруд. Відхиляючи доводи відповідача про відсутність висновку експертизи про можливість виділу 1/2 частки будівлі в натурі без врахування будівель гаража літ. Б., господарської будівлі літ. "К", надбудови літ. "Б" ІІ поверх, які позивач виключила із складу позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виключення таких будівель не впливає на висновок експерта в цілому, зважаючи на їх розміщення.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

По справі встановлено, що рішенням третейського суду, утвореного для вирішення конкретного спору, від 22 липня 2005 року (а.с.5) визнано дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель за АДРЕСА_1, укладений 21 липня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель за АДРЕСА_1 з правом постійного користування сіньми 1-1, ванною 1-2, кухнею 1-3, коридором 1-4, кімнатами 1-5 (1-5, 1-6), 1-6 (1-7) житловою площею 35,6 кв.м.: сараєм «В», погребом «п/В», вбиральнею «И», хвірткою № 3, огорожею № 5.

На підставі даного рішення за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/2 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 у Вінницькому обласному бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу за № 4493 книга № 141 (а.с.6).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 495072, виданого Вінницьким міським управлінням земельних ресурсів 30 січня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок від 22.07.2005 року ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0487 га АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.7). На вказаній земельній ділянці і розміщена та частина спільного майна, яку позивач просить виділити в натурі (а.с.19).

Інша частка будинковолодіння належить відповідачу по справі ОСОБА_2 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці 20.05.2010 року про визнання мирової угоди від 20.05.2010 року (а.с. 23-25).

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 29.07.2011 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,0374 га АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Житловий будинок облаштований двома окремими входами.

Згідно технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 від 08.09.2011 року надбудова літ. "Б" -ІІ поверх, господарська будівля "К", фундамент "Ф" збудовано самочинно (а.с. 9 звор. -10).

За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27 серпня 2012 року, проведеної ТОВ «Подільський центр судових експертиз» відповідно до ухвали Ленінського районного суду м.Вінниці від 20.07.2012 року, враховуючи, що господарська будівля літ. «К», гараж літ. Б., надбудова літ.Б. - ІІ поверх відповідно до висновку КП "Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації" від 22.06.2012 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.03.2012 року №ВН19112037239, дані господарські будівлі включені до виділу в натурі (а.с. 76). Частину житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а1», загальною площею 59,9 кв.м., яка складається з приміщень: коридору 1-1 площею 5,9 кв.м., санвузла 1-2 площею 6,7 кв.м., кухні 1-3 площею 11,9 кв.м., кімнати 1-4 площею 24,7 кв.м., кімнати 1-5 площею 10,7 кв.м., та господарських будівель: сараю під літерою «В», погреба під літерою «п/В», вбиральні під літерою «И», хвіртки № 3, огорожі № 5, господарської будівлі літ. «К», гаражу літ. Б., надбудови літ.Б. - ІІ поверх, що розташовані АДРЕСА_1, якими фактично користується ОСОБА_3, що становить 1/2 частку домоволодіння - можливо виділити в натурі (а.с. 77).

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п. 6,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" №7 від 04.10. 1991 року при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що…це може бути можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири (ст. 364 ЦК України).

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК ( 5464-10 ). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.

При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за №774/14041, при розрахунку частки кожного співвласника в будинку необхідно визначити всю внутрішню площу будинку, а також площу, яка належить кожному співвласнику окремо відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127 ( z0582-01 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773 (із змінами).

Відповідно до п 3.11. Інструкції за наявності самочинно збудованих (реконструйованих, перепланованих) об'єктів нерухомого майна документи щодо виділу готуються тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна до розрахунку не включаються.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27 серпня 2012 року при вирішенні питання про можливість виділення в натурі ОСОБА_3 ? частки будинку АДРЕСА_1 експертом було зазначено, що частину житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а1», загальною площею 59,9 кв.м., яка складається з приміщень: коридору 1-1 площею 5,9 кв.м., санвузла 1-2 площею 6,7 кв.м., кухні 1-3 площею 11,9 кв.м., кімнати 1-4 площею 24,7 кв.м., кімнати 1-5 площею 10,7 кв.м., та господарських будівель: сараю під літерою «В», погреба під літерою «п/В», вбиральні під літерою «И», хвіртки № 3, огорожі № 5, господарської будівлі літ. «К», гаражу літ. Б., надбудови літ.Б. - ІІ поверх, що розташовані АДРЕСА_1, якими фактично користується ОСОБА_3, що становить 1/2 частку домоволодіння - можливо виділити в натурі.

Разом з тим, відповідно до заяви ОСОБА_3 про зменшення позовних вимог шляхом виключення із позову господарської будівлі літ. «К», гаража літ. Б., надбудови літ.Б. - ІІ поверх, які були враховані експертом при визначенні частки позивача, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права (ч.2 ст. 59, ст. 143, 212 ЦПК України) визнав, що і за таких обставин частка ОСОБА_3 залишається незмінною.

Тобто, судом фактично змінено розмір частки ОСОБА_3, визначений експертом.

Визначення розміру часток об'єктів нерухомого майна потребує спеціальних знань, а тому суд не може визначати такі частки на власний розсуд.

Суд першої інстанції на дані вимоги уваги не звернув.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвала про призначення судової експертизи постановлюється виключно на підставі заяви однієї із сторін у справі.

Після зменшення позовних вимог, ОСОБА_3 не заявляла клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення 1/2 частки будинковолодіння за виключенням будівель гаража літ. Б., надбудови літ.Б. - ІІ поверх. господарської будівлі літ. «К».

Вирішення даного питання має істотне значення для правильного вирішення даної справи.

Проте при розгляді справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, незважаючи на виконання судами вимог п. 4 ст.10 ЦПК України відповідні клопотання не заявлялися.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись, ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділення в натурі ? частки будинковолодіння АДРЕСА_1, що складається в житловому будинку позначеному в технічному паспорті від 08.09.2011 року під літерою «А» з: коридору 1-1 площею 5,9 кв.м., санвузла 1-2 площею 6,7 кв.м., кухні 1-3 площею 11,9 кв.м., кімнати 1-4 площею 24,7 кв.м., кімнати 1-5 площею 10,7 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м. та господарських будівель: сараю під літерою «В», погребу під літерою «п/В», вбиральні під літерою «И», хвіртки № 3, огорожі № 5 ( а. с. 3 ) та припинення її права спільної часткової власності - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ Л.О. Голота

/підпис/ Ю.Б. Войтко

З оригіналом вірно: