Ухвала суду № 37490419, 26.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15790/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван» про визнання дій неправомірними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, визнання неправомірною бездіяльності,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 32447173 від 16.09.2013 року, скасування постанови та визнання неправомірною бездіяльності з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 26.04.2012 року за реєстровим номером 189.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2013 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УДВС ГУЮ у Черкаській області під час виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 26.04.2012 року, зареєстрованого у реєстрі за № 189. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції відповідно в частині відмови та в частині задоволення позову і постановити нову про задоволення та відмову у позові відповідно. При цьому апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Одночасно з апеляційною Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданого вище судового рішення з посиланням на те, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції ними отримано лише 24.01.2014 року, що не спростовується матеріалами справи (відсутня розписка представника, зворотне поштове повідомлення, тощо). Апеляційна скарга подана 04.02.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що апеляційне провадження по даній справі вже відкрито за апеляційною скаргою позивача, колегія суддів приходить до висновку про поважність причин пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження та відсутності необхідності вирішувати клопотання окремо для належного апеляційного перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2013 року та з метою дотримання строків апеляційного розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні УДВС ГУЮ у Черкаській області перебуває виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 26.04.2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 189 про звернення стягнення на рухоме майно, що належить ТОВ «Торговий дім «Сван» відповідно до переліку, зазначеному у виконавчому документі.

28.04.2012 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Осадчим В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 32447173.

Постановою відповідача від 16.09.2013 року виконавче провадження № 32447173 було зупинено на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/18772/13-а від 05.09.2013 року .

Відповідно до п.4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Посилання апелянта на те, що ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Міністерства юстиції України не входить до переліку осіб, яким Печерський суд м. Києва заборонив вчиняти дії стосовно виконавчого напису, оскільки він не являється ні учасником, ні боржником виконавчого провадження, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/18772/13-а від 05.09.2013 року заборонено органам державної виконавчої служби, до яких, відповідно до ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» відноситься ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Міністерства юстиції України, вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання виконавчого напису.

Доводи апелянта щодо не пред'явлення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року до примусового виконання, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки рішення суддів є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 124 Конституції України. Крім того, в своїх запереченнях ТОВ «Торговий дім «Сван» зазначив, що в матеріалах справи № 757/18772/13-ц, яка знаходиться у провадженні Печерського районного суду м. Києва, міститься супровідний лист із відміткою про прийняття Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ухвали Печерського районного суду від 05 вересня 2013 року.

Також колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта, що ухвала Печерського районного суду про забезпечення позову у справі № 757/18772/13-ц не містить обов'язкових для виконання реквізитів, оскільки вищевказана ухвала за своїм змістом та внутрішньою структурою повністю відповідає вимогам, які ставляться до виконавчих документів, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо доводів апелянта відповідача з приводу помилковості висновку суду першої інстанції про неналежне виконання державним виконавцем своїх обов'язків, визначених ст. 11 Законом України «Про виконавче провадження» і, як наслідок, визнання протиправною бездіяльності УДВС ГУЮ України, то колегія суддів не приймає їх до уваги, з таких підстав.

За ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2012 року прийнята постанова про об'єднання даного провадження у зведене виконавче провадження.

08.10.2012 року від стягувача - ПАТ «Сбербанк Росії» надійшла заява з проханням передати арештоване майно на зберігання, і лише після цього 30.10.2012 року було здійснено примусове входження до складів, в яких зберігалося описане й арештоване майно та виявлено, що не все майно є в наявності. Тому, 12.11.2012 року зберігача майна було змінено відповідною постановою відповідача.

05.03.2013 року Ухвалою Господарського суду Черкаської області № 925/192/13-г зупинено стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса. На виконання даної ухвали було зупинено виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 189 від 26.04.2012 року.

16.08.2013 року виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 189 від 26.04.2012 року поновлено на підставі ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

13.09.2013 року здійснено виїзд за адресою за адресою м. Золотоноша, вул. Заводська, 4б з метою огляду описаного й арештованого майна.

З вказаного вище слідує, що відповідачем не вчинялися жодні заходи для примусового виконання рішення понад 5 місяців (з 10.05.2012 року по 30.10.2012 року, а також з 12.11.2012 року по 05.03.2013 року (майже 4 місяці).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неналежно виконував свої обов'язки, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин в задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.