Постанова № 37484050, 28.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року об 11 год. 40 хв.

Справа № 808/9665/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс», м. Мелітополь Запорізької області

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс» (далі – позивач або ТОВ «Штіль-плюс») до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – відповідач або Мелітопольська ОДПІ), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача №296/11 від 01.10.2013.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зазначає, що ТОВ «Штіль-плюс» до Мелітопольської ОДПІ подало податкову декларацію з податку на додану вартість №9058994187 від 20.09.2013, якою визначило податкові зобов'язання у розмірі 45979,00 грн. Після цього Товариством з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс» було отримано податкову вимогу №296/11 від 01.10.2013 Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідно до змісту якої, станом на 30.09.2013, сума податкового боргу товариства за узгодженим податковим зобов'язанням становить 45979,00 грн. Так позивач вважає цю податкову вимогу незаконною, як таку, що винесена з порушенням податкового законодавства. Зазначає, що дії відповідача, щодо направлення йому податкової вимоги є безпідставними та передчасними, оскільки відповідно до законодавства підприємство мало право сплатити самостійно визначене податкове зобов'язання протягом 10 днів, а податковий орган направляючи позивачу податкову вимогу від 01.10.2013 вказує на наявність несплаченого податкового зобов'язання у позивача станом на 30.09.2013.

Ухвалою суду від 13 грудня 2013 року відкрито провадження у справі №808/9665/13-а та призначено справу до розгляду на 09.01.2014.

Зазначена ухвала, разом із повістками про виклик до суду, була направлена на юридичні адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Від позивача повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання». Відповідач отримав вказану ухвалу та повістку, про що свідчить підпис на вказаному рекомендованому повідомленні.

Ухвалою суду від 09.01.2014 провадження у справі зупинено за клопотанням представника відповідача, розгляд справ призначено на 28.01.2014.

Зазначена ухвала, разом із повістками про виклик до суду, була направлена на юридичні адреси сторін, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Від позивача повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання». Відповідач отримав вказану ухвалу та повістку, про що свідчить підпис на вказаному рекомендованому повідомленні.

Згідно із ч. 11 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд даної справи.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, клопотань та заяв від позивача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Довідки АБ №664619 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – Товариство з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс» зареєстроване 18.03.2013, як юридична особа за адресою: 72313, Запорізька область, проспект 50-річча перемоги, буд. 22-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38629514.

20 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс» подало до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області декларацію з податку на доданку вартість в якій самостійно визначило податкове зобов’язання у розмірі 45979 грн. (а.с.8-11).

01 жовтня 2013 року податковим органом сформовано податкову вимогу №296-11 на загальну суму 45979,00 грн. (вих.№7490/1102 від 03.10.2013) та направлено на адресу позивача засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17).

Позивач, не погоджуючись із винесенням йому податкової вимоги №296-11 від 01.10.2013, оскаржив її до суду.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За правилами п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пп. 49.18.1 п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Станом на час винесення спірної податкової вимоги діяла «Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 (далі – Інструкція №276).

Відповідно до п.1.2 Розділу 1 Інструкції №276, нею встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Згідно з п.1.3 Розділу 1 Інструкції №276 оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів (п. 1.4 Розділу 1 Інструкції №276).

У пункті 1.7 Розділу 1 Інструкції №276 зазначено, що облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби "До обліку".

За правилами п.3.1 Розділу 3 Інструкції №276 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Порядок формування реєстрів платників податків у розрізі платежів (далі - реєстри платників) визначається відповідними нормативно - правовими актами ДПА України.

Особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які:

перебувають на податковому обліку - з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків платника з бюджетом та залишку несплаченої пені (за наявності) до бази даних поточного року після проведення регламентних робіт із закриття звітного року за платежами, за якими передбачено подання платниками податкових декларацій (розрахунків) або які контролюються податковими органами за актами перевірок. За платежами, за якими подання платниками податкових декларацій (розрахунків) не передбачено, при виконанні регламентних робіт із закриття звітного року сальдо розрахунків платника з бюджетом до карток особових рахунків, відкритих у поточному році, не переноситься;

узяті на податковий облік протягом поточного року - на підставі реєстрів платників з моменту нарахування або сплати платежу (залежно від того, яка з цих подій настала раніше). Підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щоденно передає до відповідних підрозділів, які відповідають за адміністрування податків, інформацію щодо надходження нез'ясованих платежів. Підрозділи, які відповідають за адміністрування податків, після опрацювання зазначеної інформації повідомляють підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щодо наданої інформації не пізніше чотирьох робочих днів від дати її надходження до відповідних підрозділів.

Відповідно до п.3.2 Розділу 3 Інструкції №276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

За приписами п.4.1 Розділу 4 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;

- відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;

- непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції №276 встановлено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Нарахування пені, самостійно визначеної платником, обліковується у розділі "Нарахування сум пені" за відповідними кодами операцій.

Пункт 4.3 Розділу 4 Інструкції №276 передбачає, що нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства.

Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

У разі, якщо останній день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, нарахування платежів в особових рахунках платників здійснюється у наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи податкова вимога №296/11 сформована Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 01.10.2013, тобто першого робочого дня, після граничного строку сплати самостійно задекларованого позивачем грошового зобов’язання.

Суд звертає увагу позивача на те що податковим органом нараховано узгоджену суму грошового зобов’язання платнику податків 30.09.2013, як це передбачено п.4 Розділу ІІІ Порядку №765, а податкова вимога №296/11 складена 01.10.2013 у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У п.57.3. ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи не вбачається, а сторонами у справі не надано суду доказів того, що самостійно визначене позивачем податкове зобов’язання у розмірі 45979,00 грн. сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс» у встановлений законодавством термін.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

За правилами п.59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості Мелітопольська ОДПІ сформувала та надіслала на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс» податкову вимогу №296/11 від 01.10.2013.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що податковим органом при винесенні спірної податкової вимоги додержано всі вимоги чинного законодавства, отже вона є законною, обґрунтованою та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області правомірно винесено спірну податкову вимогу №296/11 від 01.10.2013, тобто при складанні цієї податкової вимоги відповідачем не порушено прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс», а отже вищезазначене рішення прийняте на підставі та у відповідності до чинного законодавства України, у зв’язку з чим воно є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Штіль-плюс» – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара