Ухвала суду № 37483415, 26.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2014 р. м. Київ К/800/6150/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013

у справі № 2а-11070/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром.Інвест" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012 № 00005771503. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що до моменту закінчення процедури оскарження податкового повідомлення-рішення у платника відсутній обов'язок враховувати це рішення у податковому обліку.

ДПІ не погодилася з висновками попередніх судових інстанцій та звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що Товариством безпідставно не було враховано результати попередньої податкової перевірки, викладені в акті від 24.05.2012 № 856/15-407/31498750, наслідком чого стало викривлення показників податкової звітності з ПДВ за ІІ квартал 2012 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог ДПІ з урахуванням такого.

Судами під час розгляду справи встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства за ІІ квартал 2012 року, результати якої зафіксовано в акті від 07.09.2012 № 1785/15-308/31498750.

За наслідками цієї перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012 № 00005771503, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 779 753 грн.

Підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії став висновок ДПІ про те, що при формуванні даних податкової звітності за розглядуваний звітний період позивачем не було враховано висновки акта виїзної позапланової документальної перевірки від 24.05.2012 № 856/15-107/31498750 з питання правомірності декларування позивачем від'ємного значення ПДВ щодо завищення Товариством у І кварталі 2012 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 1 779 753 грн.

Судами також було з'ясовано, що на підставі акта перевірки від 24.05.2012 № 856/15-107/31498750 ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2012 № 0000121504, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення ПДВ за І квартал 2012 року на 1 779 753 грн. Зазначений акт індивідуальної дії було оскаржено позивачем в адміністративному порядку 25.06.2012 шляхом подання скарги до органу державної податкової служби.

У десятиденний строк з моменту отримання рішення Державної служби у Харківській області від 23.08.2012 № 4265/10/10.2-17 про результати розгляду скарги (згідно з яким останню залишено без задоволення) позивач звернувся з відповідною скаргою до Державної податкової служби України; рішенням цього податкового органу від 24.09.2012 № 2423/0/61-12/10-2115 у задоволенні скарги Товариства було відмовлено.

Після отримання цього рішення (що сталося 26.09.2012) 05.10.2012 позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2012 № 0000121504.

Наведені обставини з урахуванням положень статті 56 Податкового кодексу України (яка визначає процедуру оскарження рішень контролюючого органу у процедурі їх узгодження) були цілком об'єктивно розцінені судами як такі, що виключають обов'язковість розглядуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на його неузгоджений характер.

При цьому суди правильно зазначили, що у разі дотримання платником строків та порядку оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному та судовому порядку до закінчення процедури узгодження відповідне рішення не має обов'язкової сили та не підлягає виконанню.

А відтак неврахування позивачем податкового повідомлення-рішення від 13.06.2012 № 0000121504 при складенні податкової звітності з ПДВ за спірний звітний період не може бути розцінено як порушення правил оподаткування, що обумовлює незаконність оспорюваного акта індивідуальної дії.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 у справі № 2а-11070/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько