Ухвала суду № 37483380, 25.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/46785/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Мороз В.Ф.

Донець О.Є.

Голяшкін О.В.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Житомирській області до Виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, заступника директора виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

Державна фінансова інспекція в Житомирській області звернулась із позовом, вимоги за яким уточнила, та просила визнати частково протиправним та скасувати наказ від 12 грудня 2011 року №268, зобов'язання вчинити певні дії та заборони вчиняти певні дії.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку оскаржуваних рішень судів та матеріалів справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекція з 01 січня 2000 року, перебуває на обліку як страхувальник та платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, а тому зобов'язаний дотримуватися вимог, передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон).

Фонд соцстрахування відповідно до вимог ст.13 Закону, забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням і як страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Порядок призначення, проведення та прийняття рішень за результатами зазначених перевірок урегульовано Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22 грудня 2010 року N 29 (надалі - Інструкція), що набула чинності з 11 квітня 2011 року, тобто з моменту опублікування та розроблена відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та встановлює порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду, та порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок.

За змістом п.1.3 Інструкції, перевірки страхувальників здійснюються відповідно до вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, по коштах Фонду в частині правильності їх використання на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, у суб'єктів малого підприємництва, які використовують працю найманих працівників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до вимог Інструкції, Фонду соцстрахування від 12 грудня 2011 року №268 було затверджено план-графік проведення планових перевірок страхувальників на 1 квартал 2012 року, до якого було включено і Інспекцію.

Також встановлено, що планова перевірка з питань використання позивачем коштів Фонду в частині правильності їх використання на 2009, 2010, 2011 роки не призначалась та не проводилась.

За приписами пп.3.3.2 Інструкції така планова перевірка проводиться не рідше одного разу на два роки відносно страхувальників з чисельністю працівників від 25 до 249 осіб, до яких відноситься Інспекція, за наявності витрат по коштах Фонду.

У випадку відсутності порушень по використанню коштів Фонду, що встановлено попередньою перевіркою, наступна планова перевірка такого страхувальника проводиться не раніше ніж через три роки після проведення попередньої перевірки.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскаржуваний наказ Фонду соцстрахування від 12 грудня 2011 року №268 винесений у відповідності до норм чинного законодавства.

Стосовно вимог позивача, щодо порушення періодичності проведення перевірки, слід зазначити.

Судами встановлено, що проведена Фондом перевірка від 25 березня 2010 року носила характер тематичної, оскільки відповідно довідки, що складена за результатами даної перевірки вбачається, що тематична перевірка проводилася виключно з питань розрахунків Фонду з Інспекцією за 2009 рік, а не з питань щодо правомірності використання коштів Фонду за вказаний період.

Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду, затвердженої Постановою правління Фонду від 19 вересня 2001 р. N 38, що була чинна на день проведення тематичної перевірки, планова перевірка (ревізія) визначено ряд питань які мають бути висвітлені при проведенні планової перевірки (п.15.13, п.3.12).

Тематична перевірка Інспекції як страхувальника з окремого питання не може ототожнюватися із плановою перевіркою з питань правильності використання коштів Фонду. Така тематична перевірка не впливає на періодичність проведення планових перевірок і не підлягала врахуванню при винесенні оскаржуваного наказу.

Доводи позивача про те, що проведення тематичної перевірки не врегульовано будь-яким нормативним актом та сама виконавча дирекція визнала проведення перевірки у 2010 році неправомірною, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності включення позивача до плану-графіку перевірок на 2012 рік.

Стосовно ж позовних вимог про заборону направляти повідомлення Інспекції про проведення таких перевірок до 25 березня 2013 року, задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до ст. 2 КАС України, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже, суд не має можливість дати оцінку діям відповідача у майбутньому.

Враховуючи вищезазначене доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені з порушенням норм матеріального чи процесуального права, тоді як суд касаційної інстанції в силу статті 220 КАС України позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2012 року залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.Є. Донець

О.В. Голяшкін