Ухвала суду № 37483199, 22.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2014 р. м. Київ К/9991/12655/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року

у справі № 2а-10014/10/18/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Пєй»

до Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Пєй» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 червня 2010 року № 0001172330 та № 0001182330.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ в Білогірському районі Автономної Республіки Крим про застосування до ТОВ «Сіті-Пєй» штрафних (фінансових) санкцій від 17 червня 2010 року № 0001172330 на суму 500,00 грн., від 17 червня 2010 року № 0001182330 на суму 490,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сіті-Пей» 3,40 грн. судових витрат.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в Білогірському районі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу «Сіті-Пєй», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА в Івано-Франківській області були проведені перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарських одиниць - терміналів для прийому платежів, що розташовані за адресами: м. Коломия, вул. Лисенка, 20 та м. Надвірна, вул. Княгині Ольги, 7, які належать ТОВ «Сіті-Пєй», за результатами яких складені акти від 08 червня 2010 року № 00095/0114/23/36180543 та від 27 травня 2010 року №00093/01/14/23/36180543.

За висновками актів перевірок, позивачем були порушені вимоги: пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у тому, що ТОВ «Сіті-Пєй» надає послуги з реалізації припейд-продукції мобільних операторів через платіжні термінали (програмно-технічні комплекси самообслуговування), які нефіскалізовані, незареєстровані та неопломбовані у встановленому законом порядку та видають квитанції, які не відповідають вимогам до розрахункового документа.

17 червня 2010 року ДПІ в Білогірському районі Автономної Республіки Крим на підставі акту перевірки №00093/01/14/23/36180543 від 27 травня 2010 року прийняла рішення №0001182330, яким на підставі пунктів 1, 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Сіті-Пєй» штрафні (фінансові) санкції у сумі 4900,00 грн.

17 червня 2010 року ДПІ в Білогірському районі Автономної Республіки Крим на підставі акту перевірки № 00095/0114/23/36180543 від 08 червня 2010 року прийняла рішення №0001172330, яким на підставі пункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Сіті-Пєй» штрафні (фінансові) санкції у сумі 500,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не здійснює розрахункові операції при продажу товарів (послуг) а комісіонером, який на підставі договорів субкомісії, укладених з приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, надає підприємцям платіжно-технічні комплекси самообслуговування, через які здійснюється приймання платежів та переказ отриманих платежів абонентів на поточний рахунок оператора.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

При цьому, згідно з визначенням, наведеним в абзаці 4 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

За приписами пункту 2 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти).

За змістом статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розрахункові банківські операції - це рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Згідно з частиною 1 статті 295 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до частини 2 статті 295 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

З метою впорядкування здійснення банками, платіжними організаціями та/або членами платіжних систем операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування Правління Національного банку України 05 березня 2008 року прийнято постанову № 53, відповідно до пункту 1 якої (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Сіті-Пєй» належать платіжні термінали, які на підставі договорів комісії використовуються в господарській діяльності суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які здійснювали продаж припейд-продукції, що підтверджується заявою про приєднання до договору субкомісії на реалізацію припейд-продукції №10/04-54 ДК від 01 квітня 2010 року та №10/04-47 ДК від 01 квітня 2010 року, договором оренди нежитлового приміщення №041109 від 01 травня 2009 року, актом прийому-передач приміщення від 01 травня 2009 року.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність застосування до ТОВ «Сіті-Пєй» штрафних (фінансових) санкцій оспорюваними рішеннями.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в Білогірському районі Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна