Ухвала суду № 37483072, 22.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2014 р. м. Київ К/9991/4673/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ковтун О.С.,

за участю:

представника відповідача - Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю кафе «Поліський чай»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року

у справі № 2-а-6799/09/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю кафе «Поліський чай»

до Державної податкової інспекції у місті Житомирі

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю кафе «Поліський чай» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомирі (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 вересня 2009 року № 0008442302.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 вересня 2009 року № 0008442302.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ кафе «Поліський чай», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Житомирській області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці - кафе «Поліський чай», що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 5, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ кафе «Поліський чай», за результатами якої був складений акт від 14 вересня 2009 року на бланку № 004004 (зареєстрований в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання - за № 0764/06/30/23/13550015).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у невидачі розрахункових документів (касових чеків) встановленого зразка, а саме: у касових чеках невірно вказано обов'язковий реквізит - податковий номер платника податків, а саме: № 000013550015, тоді як згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість індивідуальним податковим номером платника податку є № 135500106253. Загальна сума виручка станом на 14 вересня 2009 року згідно денного Х-звіту становила 742,75 грн.

21 вересня 2009 року ДПІ у м. Житомирі прийняла рішення № 0008442302, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ кафе «Поліський чай» штрафні (фінансові) санкції у сумі 3713,75 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до відсутності розрахункового документа, тоді як факт проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та видачею розрахункового документа податковим органом не заперечувався.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що перевіркою було встановлено проведення розрахункової операцій з роздрукуванням розрахункового документів невстановленої форми, оскільки такий документ містив невірний податковий номер платника податку, у зв'язку з чим податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 3713,75 грн. на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 цього Закону.

Однак, погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як убачається зі встановлених судами обставин, позивача притягнуто до відповідальності, зокрема за пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачені фінансові санкції за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614, у пункті 3.2 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН», а пунктом 2.1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до відсутності розрахункового документа.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується підпунктами 1, 2 пункту 16 розділу 1 акту перевірки, перевіркою було встановлено факт реалізації товару із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та видачею розрахункового документа на всю суму(арк. справ 18).

При встановленні факту роздрукування та видачі під час перевірки чеку, який був предметом оцінки у цій справі і відповідав визначенню розрахункового документа, містив назву господарської одиниці та підтверджував виконання розрахункової операції, притягнення особи до зазначеної відповідальності суперечить закону.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про законність притягнення до відповідальності за таке порушення не є обґрунтованим.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ кафе «Поліський чай» підлягає задоволенню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю кафе «Поліський чай» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року скасувати, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна