Рішення № 37477921, 13.01.2014, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1438/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства 'Райффайзен Банк Аваль' до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов'язань за кредитним договором № 014/2649/82/105618 від 20 травня 2008 року, згідно якого одержав у банку кредит на суму 32 000 доларів США на строк до 20 травня 2018 року, в результаті чого станом 30 жовтня 2013 року виникла заборгованість на загальну суму 533 025 грн. 12 коп., що в еквіваленті іноземної валюти становить 66 686,49 доларів США, а відповідач ОСОБА_3 порушує умови договору поруки, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом та судових витрат по справі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву про розірвання вказаного вище кредитного договору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги банку підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити, вказуючи на систематичне порушення відповідачем ОСОБА_2 умов договору в частині повернення кредиту, а відповідачем ОСОБА_3 - умов договору поруки, згідно якого він зобов'язався взяти на себе обовязки боржника у разі порушення їх відповідачем ОСОБА_2

Проти зустрічних позовних вимог представник первинного позивача заперечував, вказуючи на право банку ставити питання про стягнення заборгованості по кредиту без його розірвання.

Відповідач ОСОБА_2 первинні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього заборгованості по тілу кредиту та відсотках, однак заперечував проти нарахованої суми пені та просив застосувати в цій частині строк позовної давності. Просив задоволити зустрічні позовні вимоги, посилаючись на відсутність можливості сплачувати борг через значне підвищення курсу долара США по відношенню до гривні з моменту укладення Кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги банку визнав в частині заборгованості по тілу кредиту та відсотках, однак заперечував проти нарахованої позивачем суми пені, в подальшому подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі подали суду письмову заяву про застосування строку позовної давності в частині стягнення пені.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги первинного позивача підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

20 травня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2649/82/105618, згідно якого банк надав цьому відповідачу кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в сумі 32000 доларів США на строк до 20 травня 2018 року із сплатою 13,250 % річних за користування ним /далі - Кредитний договір/. 21 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода № 014/2649/82/105618/3 до Кредитного договору про тимчасове з 20 січня 2011 року по 19 січня 2012 року зменшення щомісячного платежу, встановлення на вказаний час "кредитних канікул" та подальше збільшення у зв'язку з цим місячного платежу з січня 2012 року та строку дії Кредитного договору до 20 квітня 2026 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 20 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір поруки, згідно якого останній зобов'язався відповідати перед банком солідарно разом з відповідачем ОСОБА_2 у разі порушення останнім зобов'язань за Кредитним доровором.

З матеріалів справи та пояснень у суді сторін вбачається, що банк виконав свої зобов'язання по наданню кредиту, однак відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань по його поверненню не виконує з лютого 2012 року, в результаті чого станом на 30 жовтня 2013 року має загальну заборгованість перед позивачем в сумі 533 025 грн. 12 коп., що в еквівалені іноземної валюти складає 66 686,49 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 309 240 грн. 14 коп., в яку входить прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 15 079 грн. 83 коп., заборгованості за відсотками в сумі 76 223 грн. 41 коп. та пені в сумі 147 561 грн. 57 коп.

Ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. ст. 526, 530, 536 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки.

Ст. 553 ч. 1 ЦК України визначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ст. 554 ч. 1, 2 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлене договором. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повну сплату боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

Підпунктом 2.2 пункту 2 Договору поруки передбачено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати за борговими зобов'яннями боржника, які виникають з умов Кредитного договору. Відповідно до п.п. 3.1 пункту 3 цього договору у випадку невиконання боржником всіх або окремо взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за невиконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків. Відповідно до п.п. 4.1 пункту 4 Договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує своїх зобов'язань за Кредитним договором, а відповідач ОСОБА_3 - за Договором поруки, порушуючи їх умови щодо своєчасності повернення позивачу коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в сумі 309 240 грн. 14 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 76 223 грн. 41 коп.

Вирішуючи питання про стягнення пені, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому суд враховує той факт, що порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору почалося ще у лютому 2012 року, однак позивач звернувся до суду лише у листопаді 2013 року, що свідчить про зловживання ним своїм правом з метою нарахування якнайбільшої суми пені за порушення кредитних зобов'язань з боку відповідача ОСОБА_2 Пояснення у суді представника банку про те, що між банком та відповідачем ОСОБА_2 існувала усна домовленість про добровільний продаж житла, яке належить цьому відповідачу та перебуває у заставі банку, не виправдовує майже двохрічний період незвернення до суду. При цьому суд враховує, що згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність - 1 рік. За вказаних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в цій частині і стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача пені в сумі 97 582 грн. 54 коп. в межах строку позовної давності. Інші позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 611 ч. 1 п. 1 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Враховуючи, що первинний позивач вимагає стягнення з відповідачів не лише простроченої заборгованості по тілу кредиту, а й дострокового повернення усієї суми по тілу кредиту, хоча згідно Додаткової угоди № 014/2649/82/105618/3 до Кредитного договору від 21 грудня 2010 року строк дії Кредитного договору продовжений до 20 квітня 2026 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову та розірвання кредитного договору. При цьому суд не бере до уваги заперечення банку про те, що Кредитний договір може бути розірваний лише за згодою банку, так як це є зловживанням банком своїм правом, враховуючи його вимогу достроково стягти усю суму боргу по тілу кредиту, яка судом задоволена.

Судові витрати підлягають стягненню із сторін пропорційно до задовлених позовних вимог. При цьому, враховуючи наявність зустрічних позовних вимог, судові витрати підлягають частковому взаємозарахуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 553-555, 598, 599, 610, 611, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"задоволити частково .

Стягти солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", кореспонденський рахунок 32004100701 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001, код ЄДРПОУ 14305909 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 483 046 грн. 09 коп.

Стягти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок відшкодування сплаченого судового збору з кожного по 1375 грн. 04 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволити.

Розірвати кредитний договір № 014/2649/82/105618 укладений 20 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

Повний текст рішення складений 14 січня 2014 року.

Головуючий: