Постанова № 37474136, 24.02.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/344/14

24 лютого 2014 року

14год. 59хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулась в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Любомильський вапняно-силікатний завод» про надання дозволу на погашення податкового боргу, за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 08.02.2014 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду Рівненського окружного адміністративного суду.

Разом з тим, представник відповідача в судове засідання на розгляд справи повторно не прибув. Про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судову засіданні позов підтримала.

Разом з тим, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених статтею 128 КАС України та неприбуття у судове засідання всіх осіб які беруть участь у розгляді справи, хоча і були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта – суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» (ПАТ «ЛВСЗ») зареєстроване та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України і, на час розгляду даної справи, має заборгованість перед бюджетом.

Згідно розрахунку виникнення податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків ПАТ «ЛВСЗ» від 30.01.2014 №575/15-165 - загальний борг відповідача становить: плата за користування надрами місцевого значення 162 967,20грн; земельний податок з юридичних осіб 61 822,56 грн.; надходження від викидів забруднюючих речовин 3839,59грн.; податок на додану вартість 342 603,62грн.

Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом по ПАТ «ЛВСЗ» від 30.01.2014 №573/15-165, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 596 031,89 грн.

На виконання п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, якою визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, контролюючий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога від 20.06.2013 на суму 399410,41 грн.

Відповідно до вимог п. 14.1.137 ст. 14 Податкового Кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з вимогами п. 14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів п. 95.3. ст. 95 Податкового Кодексу України встановлено право контролюючого органу звертатись до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 Податкового Кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п. 89.1.1 та 89.1.2 ст. 89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як зазначено п. 89.3 ст. 89 Податкового Кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України за платником податків закріплено податковий обов’язок обчислювати, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами зі питань митної справи.

Враховуючи наведене, суд вважає заявлені позовні вимоги підставними, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доказів погашення заборгованості не представив.

Несплата боржником встановлених податкових платежів призводить до виникнення дефіциту бюджету і неможливості його подальшого планування та ефективного використання коштів у державних інтересах. Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, органу ДПС надано право здійснити за платника податків і на користь держави стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відповідно до п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

З огляду на це, у відповідності до вимог ст.ст. 104,105,106,107 КАС України, ст.ст. 87, 95 Податкового кодексу України, заявлені позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Державній податковій інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Любомильський вапняно-силікатний завод"(Рівенська область, Рівненський район с. Нова Любомирка, вул.Промислова ЄДРПОУ05467240) в сумі 570963,00грн. (п'ятсот сімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні) за рахунок майна що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.