Ухвала суду № 374728, 08.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/С № К-7028/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2006 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників

позивача: Русинової Т.Ю.

відповідача: Мітасова М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скаргиСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та Відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.10.2004 р.

та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.06.2005 р.

у справі № 5/215

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання недійсним акта, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.10.2004 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.06.2005 р., позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000540204/0 від 20.07.2004 р. в частині нарахування основного платежу з ПДВ в сумі 81365 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 35807,5 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на держмито в сумі 1,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1,56 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині нарахування основного платежу з ПДВ в сумі 81 365,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 35 807,50 грн. мотивовані тим, що відсутність на податковій накладній печатки платника податку, що передбачено Указом Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.1998 р. № 857/98, не є порушенням п.п. 7.2.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Закон не вимагає в якості обовязкового реквізиту наявність у податковій накладній форми проведених розрахунків. Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що відсутність у податковій накладній хоча б одного з обовязкових реквізитів, передбачених вищевказаним законом, позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати судові рішення в частині визнання недійсним у податкового повідомлення-рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Посилається на порушення судами п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, та п. 18 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.1998 р. № 857/98, оскільки не взяли до уваги їх приписи стосовно того, що всі складені примірники податкової накладної скріплюються печаткою платника податку продавця. Підпунктом "е" п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" прямо встановлено, що податкова накладна повинна містити опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм). У разі порушення вимог щодо оформлення податкової накладної покупець має право відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" звернутися із заявою до податкових органів і у разі її своєчасного подання включити до податкового кредиту суми ПДВ по таким накладним.

Представник податкової інспекції в судовому засіданні підтримав вимоги вказаної касаційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" в судовому засіданні просить касаційну скаргу податкової інспекції залишити без задоволення.

ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати у повному обсязі недійсним спірне податкове повідомлення-рішення. Посилається на порушення судами вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 р. № 429. У порушення цього порядку податковий орган склав акт про відмову від підпису акта перевірки тільки відносно головного бухгалтера. Голові правління акт не передавався. Ці обставини позбавили позивача права надати свої заперечення по суті порушень та надати відповідачу податкові накладні, які б підтверджували право на податковий кредит. Оскільки в акті перевірки не зазначені законні підстави для її проведення, що передбачено вищевказаним Порядком та Указом Президента України від 23.07.1998 р. № 817 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", такий акт не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення. Судами не надано оцінку законності такої перевірки. Виходячи із вимог п.п. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит повинен бути підтверджений податковою накладною і порушення продавцем порядку її заповнення (не зазначення обовязкових реквізитів) та не звернення з відповідною заявою до СДПІ не є законною підставою для позбавлення права підприємства на віднесення витрат по сплаті податку до податкового кредиту. Вважає, що штрафні санкції, виходячи із вимог п. 9 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110, можуть бути застосовані до платника податку тільки у разі отримання у повному обсязі бюджетного відшкодування у результаті його завищення у податковій декларації. Закон "Про податок на додану вартість" не ставить застосування фінансових санкцій у залежність від отримання суми бюджетного відшкодування. Суди допустили порушення п. 3 ст. 84 та п. 7 ст. 105 ГПК України, оскільки не надали оцінки наданим позивачем податковим накладним і взяли до уваги надані відповідачем не засвідчені накладні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги цієї касаційної скарги та просить її задовольнити.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" та її представник в судовому засіданні просять залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.

Актом перевірки від 20.07.2004 р. № 10/32-1/00186536 про результати позапланової тематичної перевірки правильності визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" за період жовтень-грудень 2003 р., січень, квітень-травень 2004 р. податковою інспекцією зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 ст. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі у тексті Закон "Про ПДВ"), яке полягало у тому, що останній сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, в яких відсутні обовязкові реквізити. Згідно з вимогами п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного закону підприємство не зверталося до СДПІ із заявою для отримання підстав для включення сум ПДВ, сплачених у звязку з придбанням товарів по вказаним податковим накладним. Таким чином, позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 7885161,97грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2004 р. № 0000540204/0, яким на підставі п.п. "б" п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі у тексті Закон № 2181) та відповідно до п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону "Про ПДВ" виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 7773376,3 грн. У звязку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані у розмірі 2008244,19 грн., згідно із ст. 5 та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181 позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1004122,09грн.

Суд касаційної інстанції не може цілком погодитися з позицією судів попередніх інстанцій стосовно того, що відсутність у податкових накладних хоча б одного з реквізитів, встановлених п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", безспірно позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Суди, встановивши факт відсутності у податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит, певних реквізитів, передбачених п.п.7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не надали оцінку тому, чи є такі недоліки суттєвими, які б позбавили податкову накладну ознак звітного та розрахункового документа, який підтверджує факти придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, суди мали надати оцінку зазначеному у сукупності з іншими обставинами справи, встановивши, чи мало місце придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, чи здійснена сплата (нарахування) податку у звітному періоді у звязку з таким придбанням. Такі обставини можуть бути підтверджені документами, які, відповідно до вимог п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", повинні видаватися у будь-якому випадку, а саме: товарний чек, інший розрахунковий документ або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Недоліки у заповненні податкових накладних не робили такі накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Недотримання позивачем порядку, встановленого п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, оскільки згідно з абз. 2 п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент платника податку.

За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та Відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.10.2004 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.06.2005 р. скасувати, а справу направити до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук

судді підпис К.В. Конюшко

підпис Л.В. Ланченко

підпис О.М. Нечитайло

підпис О.І. Степашко

Ухвалу складено у повному обсязі 10.11.2006 р.

Згідно з оригіналом

Суддя Н.Г. Пилипчук